Голосник

Gens fidelissima

0

В суботу проходили на Словакії презідентськы вольбы. В другім колі зістали лем двоми кандідаты. Єдным із них быв сучасный премєр Роберт Фіцо. Тот неомылный політік з вынятковов політічнов інтуіційов зробив якбач найвекшу хыбу свойой політічной карьєры, кідь ішов до боя о презідентськый уряд. Дебакел, котрого ся му дістало в подобі майже 20 процентного розділу міджі ним і вітязом Андрейом Кіском нихто не чекав. Кідь нич інше, так на політічній підлозі, на котрій Фіцо в суботу скінчів, холем нашов своїх найвірнішых.

На Словакії то вже є фолклор, котрый належыть ку вшыткым вольбам. Все ся з той нагоды зачне бісідовати о купованю голосів, точніше о купованю ромскых голосів, котры вдяка своїй кількости можуть значно овпливнити резултаты. Так тому было самособов і теперь. Так, як все, ся та самособов не потвердило. Є на то веце причін. По перше, купованя голосів ся не робить перед поліційов, котра то холем на око іде контрольовати. По друге, поліція, котра є ряджена чоловіком з той самой партії, котра бы мала куповати голосы, лем тяжко потвердить купованя голосів а по третє, теперь, аж на дакотры выняткы, досправды інтерес Ромів о вольбы быв низкый. І кідь были і такы чудовы осады, котры мали 100 процентну участь на вольбах. Мапа волебного Словеньска ся але веце червеніла на іншых теріторіах. Не были то ромскы осады, але міста і села з русиньскым населеньом.

Кідь Фіцо ледво перекрочів граніцю 40 процент, в дакотрых містах быв його резултат іщі овельо слабшый, русиньскы теріторії капіталістічному соціялістови здобывали чісла, котры были над 70 процентами, на дакотрых місцях ся окрутно ближыли ку 80 процентам. Бісідуєме о тім кандідатові, премєрові, котрый ся зохабив чути, же Словеньско ту є про Словаків і меншыны лем піднимають рукы і все штось хотять але нич не роблять. О тім премєрові, котрому не перешкаджує, же меншыны вже помалы рік не мають свого уповномоченого і так скоро го якбач ани не будуть мати. Русины підтримали того Фіца, котрого влада хоче рушыти малокласны школы, што буде значіти про русиньскы школы, покля ся не зробить выняток, тоталный конець. Фіца, котрый за 6 років свойой влады не приніс до пряшівского реґіону, де переважна часть Русинів жыє, ни єдного вызначного інвестора, котрый бы дав роботу векшой кількости людей і котрый бы на себе міг навязати далшы фірмы і так затрактівнити реґіон і знижыти безробітность. Премєра, котрый задовжує державу скоростьов світла так, же то будеме з тых горшей, котры на выході Словакії не суть, якбач сплачати гірькыма слызами мы а іщі і нашы діти.

То, же ся куповали голосы є ясне. Лем непотверджене. Не куповали ся але лем традічным способом за 5 евро перед волебнов містностьов. Фіцо в часі, коли оголосив свою кандідатуру, розділив рекордне множество дотацій зо свойой премєрськой резервы якраз на выході Словакії, де є його воличська база міцна. Значіть, і міджі Русинами.

За часів Франтішка Ракоція І. Русинів назвали Gens fidelissima. Русины были Ракоційовцам найвірнішы а добровольно ішли за своїх панів і бойовати. Мало то але свої причіны. Ракоційовци дали людям добры условія, жыли з нима приятельскы. Свій народ, котрый їм быв підданый, поважовали за себерівных. Підпорили розвиток свойой теріторії, людей, котры на ній жыли, выходна Словакія вдяка ним дістала выняткову позіцію в соціалній і в політічній областях. Людам ся просто жыло ліпше, як в іншых теріторіах монархії. Рокоційовци докінце всокотили културу жытелів. Наприклад і тым, же їх хоронили перед реформаційов ці іншыма впливами. Быв ту просто приятельный соціалный жывот і люди за то были вдячны.

На підлозі, де ся Фіцо знайшчов в суботу, нашов своїх Gens fidelissima. Найвірнішых. Так, як то было за Ракоція, і теперь то подля волебной мапы суть Русины. Днесь їм але на то, жебы были пановникови вдячны, не треба якбач добры соціалны і сполоченьскы условія про жывот і розвиток. Стачіть перед вольбами роздати даякы дотації і мати повны рота обіцянок. Русины зістали вірны своїй традіції, быти лоялныма тому, хто їм владне. Змінило ся лем єдно. Же за свою лоялность якбач уж ани нич вызначне не чекають. То є самособов добра новость про словацькых політіків, але зла новость про самых Русинів.

Петро Медвідь

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Gens fidelissima

0

В суботу проходили на Словакії презідентськы вольбы. В другім колі зістали лем двоми кандідаты. Єдным із них быв сучасный премєр Роберт Фіцо. Тот неомылный політік з вынятковов політічнов інтуіційов зробив якбач найвекшу хыбу свойой політічной карьєры, кідь ішов до боя о презідентськый уряд. Дебакел, котрого ся му дістало в подобі майже 20 процентного розділу міджі ним і вітязом Андрейом Кіском нихто не чекав. Кідь нич інше, так на політічній підлозі, на котрій Фіцо в суботу скінчів, холем нашов своїх найвірнішых.

На Словакії то вже є фолклор, котрый належыть ку вшыткым вольбам. Все ся з той нагоды зачне бісідовати о купованю голосів, точніше о купованю ромскых голосів, котры вдяка своїй кількости можуть значно овпливнити резултаты. Так тому было самособов і теперь. Так, як все, ся та самособов не потвердило. Є на то веце причін. По перше, купованя голосів ся не робить перед поліційов, котра то холем на око іде контрольовати. По друге, поліція, котра є ряджена чоловіком з той самой партії, котра бы мала куповати голосы, лем тяжко потвердить купованя голосів а по третє, теперь, аж на дакотры выняткы, досправды інтерес Ромів о вольбы быв низкый. І кідь были і такы чудовы осады, котры мали 100 процентну участь на вольбах. Мапа волебного Словеньска ся але веце червеніла на іншых теріторіах. Не были то ромскы осады, але міста і села з русиньскым населеньом.

Кідь Фіцо ледво перекрочів граніцю 40 процент, в дакотрых містах быв його резултат іщі овельо слабшый, русиньскы теріторії капіталістічному соціялістови здобывали чісла, котры были над 70 процентами, на дакотрых місцях ся окрутно ближыли ку 80 процентам. Бісідуєме о тім кандідатові, премєрові, котрый ся зохабив чути, же Словеньско ту є про Словаків і меншыны лем піднимають рукы і все штось хотять але нич не роблять. О тім премєрові, котрому не перешкаджує, же меншыны вже помалы рік не мають свого уповномоченого і так скоро го якбач ани не будуть мати. Русины підтримали того Фіца, котрого влада хоче рушыти малокласны школы, што буде значіти про русиньскы школы, покля ся не зробить выняток, тоталный конець. Фіца, котрый за 6 років свойой влады не приніс до пряшівского реґіону, де переважна часть Русинів жыє, ни єдного вызначного інвестора, котрый бы дав роботу векшой кількости людей і котрый бы на себе міг навязати далшы фірмы і так затрактівнити реґіон і знижыти безробітность. Премєра, котрый задовжує державу скоростьов світла так, же то будеме з тых горшей, котры на выході Словакії не суть, якбач сплачати гірькыма слызами мы а іщі і нашы діти.

То, же ся куповали голосы є ясне. Лем непотверджене. Не куповали ся але лем традічным способом за 5 евро перед волебнов містностьов. Фіцо в часі, коли оголосив свою кандідатуру, розділив рекордне множество дотацій зо свойой премєрськой резервы якраз на выході Словакії, де є його воличська база міцна. Значіть, і міджі Русинами.

За часів Франтішка Ракоція І. Русинів назвали Gens fidelissima. Русины были Ракоційовцам найвірнішы а добровольно ішли за своїх панів і бойовати. Мало то але свої причіны. Ракоційовци дали людям добры условія, жыли з нима приятельскы. Свій народ, котрый їм быв підданый, поважовали за себерівных. Підпорили розвиток свойой теріторії, людей, котры на ній жыли, выходна Словакія вдяка ним дістала выняткову позіцію в соціалній і в політічній областях. Людам ся просто жыло ліпше, як в іншых теріторіах монархії. Рокоційовци докінце всокотили културу жытелів. Наприклад і тым, же їх хоронили перед реформаційов ці іншыма впливами. Быв ту просто приятельный соціалный жывот і люди за то были вдячны.

На підлозі, де ся Фіцо знайшчов в суботу, нашов своїх Gens fidelissima. Найвірнішых. Так, як то было за Ракоція, і теперь то подля волебной мапы суть Русины. Днесь їм але на то, жебы были пановникови вдячны, не треба якбач добры соціалны і сполоченьскы условія про жывот і розвиток. Стачіть перед вольбами роздати даякы дотації і мати повны рота обіцянок. Русины зістали вірны своїй традіції, быти лоялныма тому, хто їм владне. Змінило ся лем єдно. Же за свою лоялность якбач уж ани нич вызначне не чекають. То є самособов добра новость про словацькых політіків, але зла новость про самых Русинів.

Петро Медвідь

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар