Голосник

Гуменне почествує Алексея Тороньского

0

Місто Гуменне і тот рік публіковало апелацію на подаваня пропозіцій на публічны оцініня, котры будуть передаваны із нагоды 700-го юбілею од першого писемного документу о місті в септембрі. Пропозіції треба было дати до 31-го мая і містьскы депутаты о них голосовали на остатнім засіданю заступительства, котре проходило кінцьом юнія.

На нім депутаты схвалили двох номінантів на оцініня – Мартіна Кундата і Мілана Зелінку. Окрім того заступник пріматоркы Яны Вальовой, Ондрей Семанцьо, прямо на засіданю запропоновав уділити публічне почествованя Алексейови Тороньскому in memoriam. Тороньскый быв церьковный і політічный діятель, котрый ся позітівно записав до історії міста Гуменне. Депутаты тоту пропозіцію на засіданю схвалили.

Алексей Тороньскый

Народив ся Алексей Тороньскый 26-го юлія 1888-ім році в русиньскім селі Біловежа, окрес Бардейов, до родины ґрекокатолицького священика. Рукоположеный быв на священика 28-го авґуста 1911-го року в Пряшові. Як священик діяв в роках 1911 – 1917 в Орлові, окрес Стара Любовня, пак од року 1918 аж до року 1950 быв парохом Ґрекокатолицькой парохії в Гуменнім. За свою жертвенну душпатырьску роботу дістав в році 1930 тітул monsignore. Быв і членом конзісторії Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії за владыкы Ґойдіча. В році 1950 по тзв. Пряшівскім соборі не піддав ся натиску комуністічного режіма і не переступив до Православной церькви. За што быв пронаслідованый і мусив одыйти з Гуменного. Умер в році 1971 в Братіславі, коли уж была знову леґалізована Ґрекокатолицька церьков в Чехословакії. Комуністічны уряды не схвалили його жадость, жебы міг быти похороненый в Гуменнім, і так быв похороненый в на цінтері Slávičie údolie в Братіславі.

Політічный жывот

Тороньскый анґажовав ся і в гражданьскім, політічнім жывоті. В роках 1931 – 1938 быв старостом (днесь тій функції зодповідать функція пріматора) міста Гуменне як непартійный. Почас його старостованя мав намагу, жебы вшыткы в Гуменнім, каждого віроісповіданя і політічныго погляду, жыли довєдна в добрых односинах. За своїх заступників собі выбрав єдного Жыда і єдного комуністу. Як староста причінив ся о розвиток міста. В його функчнім періоді быв збудованый водовод і каналізація, шпыталь, школа і модерны будовы дакотрых урядів місдтьской і державной справы, росшырила ся електрифікація міста і зліпшыв ся стан пішників і драг, обновило намістя ітд. Підпровив і збудованя фабрикы Kapron, з котрой пізніше быв сучасный Chemlon. В році 1938 із функції одышов, бо не быв согласный з політічным прямованьом Словакії.

Почас войны скрывав дві жыдівскы родины на капланці, чім їх уратовав перед транспортом до концентрачного лаґру і смертьов.

Кідьже быв освідченым чоловіком з людьскым приступом ку жытелям, по войні, 5-го децембра 1946-го року, на пропозіцію Демократічной партії, быв зволеный за предесду Містьского народного выбору (што была знова функція днешнього пріматора) в Гуменнім. У тій функції быв до 26-го фебруара 1948-го року, коли перевзяли власти комуністы.

В септембрі 2004-го року была Алексейови Тороньскогому Обществом св. Кіріла і Мефодія, Містом Гуменне і Ґрекокатолицьков церьквов в Гуменнім одкрыта памятна табла на будові Містьского уряду, котра быв збудованый за його старостованя.

Жрідло фотоґрафії: www.vets.cz.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар