Голосник

ХХІІІ Лемківска Творча Осін в Камяній і Ґорлицях – уж в найблизший вікенд

0

Пришла осін, што видно за облачком уж так добрі, же, выходячы з хыжы, натуральні вытігаме з шафы, а пак вдіваме на ся бунду, пальто, або груб поляр. Ідучы по парку, лісі, пожолтіле листя плянтат ся нам під черевіками, а серпньовы спекоты уж не тямиме як надриродну біду, лем з фантазийом споминаме ону сорокградусову теплоту. Вшыткы тоты знакы ведут до єдного. Кєд пришла календарьова осін, то приде з ньом і творча в виді ХХІІІ Лемківской Творчой Осени, од років орґанізуваной Стоваришыньом Лемків враз зо Стоваришыньом «Руска Бурса», до котрых того рока долучыла Пасіка «Барць» в Камяній.

О кілько оба лемківскы стоваришыня являют ся орґанізаторами каждий рік, о тілько інчы партнеры і місце першого з двох днів стрічы звязаны сут найчастійше з даяком річницьом, котра проходит на фоні Осени. Так, влони, стріча зачала ся од зложыня квітя на тылицкым цмонтері, де спочывают Русины, вязнены в Талергофі (з нагоды смутной сотной річниці основаня першого в Европі концентрацийного лаґру і великой русиньской ґеєнны початку ХХ столітя), а в 2013 р., коли перший ден Осени проходил в Верховни, нагодом была 170. річниця народжыня в тым селі выдатного лемківского писателя – Владиміра Хыляка.

osin_2014

ХХІІ Лемківска Творча Осін 2014, Руска Бурса в Ґорлицях

Тогорічна Осін зачне ся в Камяній і на фоні зас будеме мати Талергоф (діял в роках 1914-1917), лем тепер уж з 100. річницьом смерти єдной з його жертв – Миколая Малиняка, родженого же в Камяній 1. вересня/септембра 1851 р., котрий своє жытя скінчыл в талергофскым лаґрі 2. лютого/фебруара 1915 р. То был твердий Русин, не смотрячий на чужы ідеолоґіі, часто выступуючий против дискримінациі Русинів в Австро-Угорскій державі (більше о М. Малиняку чытайте за тым мотузком).

Лемківскы Творчы Осени то предовшыткым стрічы поетів, писателів, творців сучасной русиньской літературы з вшыткых реґіонів Карпатской Руси. На 23 едициях гостило уж вельо десяток літератів, так іконы русиньской творчости, як і меньше знаны писменникы, одкрываючы допіро свій талант перед світом.

Того рока, на ХХІІІ Лемківску Творчу Осін приіхают творці з Польщы, Словациі і Украіны, а вшыткы участникы, окрем літературных стріч, будут мати змогу видіти церков свв. Koсмы і Даміана і пасіку «Барць» (Камяна то днес то знаний во світі центр пчолярства, в тым і апітерапіі), а в другій ден Осени, котра традицийні проходит в ґорлицкій Рускій Бурсі – одвидіти Ізбу Памяти Івана Русенка. Музычну част тогорічной едициі подіі выполнят Петро Мурянка, «Терочка», діюча при Рускій Бурсі, і «Клюб деМоль», котрий недавно награл нову платню з авторскыма піснями і певно запрезентує іх і в Камяній, і в Ґорлицях.

Долов – детальний проґрам ХХІІІ Лемківской Творчой Осени, але мы уж знаме, же Руска Бурса рыхтує іщы дашто… 🙂 Тепер лем повіме, же буде фільмово…

lem-osin-2015-lem

lem-osin-2015-pl

 

фото горі: Осін в Ріпках (за  beskid-niski.pl)

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

ХХІІІ Лемківска Творча Осін в Камяній і Ґорлицях – уж в найблизший вікенд

0

Пришла осін, што видно за облачком уж так добрі, же, выходячы з хыжы, натуральні вытігаме з шафы, а пак вдіваме на ся бунду, пальто, або груб поляр. Ідучы по парку, лісі, пожолтіле листя плянтат ся нам під черевіками, а серпньовы спекоты уж не тямиме як надриродну біду, лем з фантазийом споминаме ону сорокградусову теплоту. Вшыткы тоты знакы ведут до єдного. Кєд пришла календарьова осін, то приде з ньом і творча в виді ХХІІІ Лемківской Творчой Осени, од років орґанізуваной Стоваришыньом Лемків враз зо Стоваришыньом «Руска Бурса», до котрых того рока долучыла Пасіка «Барць» в Камяній.

О кілько оба лемківскы стоваришыня являют ся орґанізаторами каждий рік, о тілько інчы партнеры і місце першого з двох днів стрічы звязаны сут найчастійше з даяком річницьом, котра проходит на фоні Осени. Так, влони, стріча зачала ся од зложыня квітя на тылицкым цмонтері, де спочывают Русины, вязнены в Талергофі (з нагоды смутной сотной річниці основаня першого в Европі концентрацийного лаґру і великой русиньской ґеєнны початку ХХ столітя), а в 2013 р., коли перший ден Осени проходил в Верховни, нагодом была 170. річниця народжыня в тым селі выдатного лемківского писателя – Владиміра Хыляка.

osin_2014

ХХІІ Лемківска Творча Осін 2014, Руска Бурса в Ґорлицях

Тогорічна Осін зачне ся в Камяній і на фоні зас будеме мати Талергоф (діял в роках 1914-1917), лем тепер уж з 100. річницьом смерти єдной з його жертв – Миколая Малиняка, родженого же в Камяній 1. вересня/септембра 1851 р., котрий своє жытя скінчыл в талергофскым лаґрі 2. лютого/фебруара 1915 р. То был твердий Русин, не смотрячий на чужы ідеолоґіі, часто выступуючий против дискримінациі Русинів в Австро-Угорскій державі (більше о М. Малиняку чытайте за тым мотузком).

Лемківскы Творчы Осени то предовшыткым стрічы поетів, писателів, творців сучасной русиньской літературы з вшыткых реґіонів Карпатской Руси. На 23 едициях гостило уж вельо десяток літератів, так іконы русиньской творчости, як і меньше знаны писменникы, одкрываючы допіро свій талант перед світом.

Того рока, на ХХІІІ Лемківску Творчу Осін приіхают творці з Польщы, Словациі і Украіны, а вшыткы участникы, окрем літературных стріч, будут мати змогу видіти церков свв. Koсмы і Даміана і пасіку «Барць» (Камяна то днес то знаний во світі центр пчолярства, в тым і апітерапіі), а в другій ден Осени, котра традицийні проходит в ґорлицкій Рускій Бурсі – одвидіти Ізбу Памяти Івана Русенка. Музычну част тогорічной едициі подіі выполнят Петро Мурянка, «Терочка», діюча при Рускій Бурсі, і «Клюб деМоль», котрий недавно награл нову платню з авторскыма піснями і певно запрезентує іх і в Камяній, і в Ґорлицях.

Долов – детальний проґрам ХХІІІ Лемківской Творчой Осени, але мы уж знаме, же Руска Бурса рыхтує іщы дашто… 🙂 Тепер лем повіме, же буде фільмово…

lem-osin-2015-lem

lem-osin-2015-pl

 

фото горі: Осін в Ріпках (за  beskid-niski.pl)

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар