Голосник

Камінь філозофів

0

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.

Хоць нерадо тіпую, ани в шпорті, ани інде, в тім припаді зроблю выняток. А може бы єм радо в шпорті тіповав, кібы мі шпортовы команды все перед змаганьом повіли, же ся міджі собов доїднали о тім, хто выграть. То бы ся тіповало єдна радость. По прочітаню днешнього проґраму округлого стола, котрый орґанізовав Народный інштітут стратеґічных досліджінь в Києві на тему Русинство в сучасній Україні: історія, реалії і вызвы сучасности, мам чутя точно таке, як кібы за мнов пришли команды і повіли, як ся доїднали на резултаті змаганя. І зато пишу, же очекованя резултатів з того округлого стола про мене не є жадным адреналіном, бо ціль цілого округлого стола є з проґраму ясный. Жадне вызнаня не чекайме.

З проґраму ся можеме дочітати різны „інтересны“ лекції, котры там днесь мали зазвучати од (кого іншого, гейже?) україньскых науковців. Жебы не страчати час, выберу лем ключовы слова лекцій, котры мали быти о русинстві в сучасній Україні: анексія, Крим, война, выход, дезінтеґрація, грозьба, єдность, етнонім, неорусинство, технолоґія, різіко, автономія, сепаратізм. Самособов, суть там і далшы слова, но тото суть слова, котры днесь в рамках лекцій мали творити векшость. Значіть, што очековати од того округлого стола? Досправды нич. Адреналін? Жаден. Вшытко по старому, як і має быти. І вшытко, што бы ся якымсь чудесным способом подарило рушати допереду позітівным способом, бы было лем милым несподіваньом. Але зясь, не будьме аж такы оптімісты, гейже.

Мій тіп на днешні резултаты є ясный. Скоріше, як даякы вызнаня, буду очековати новы статі о тім, як україньскы науковці потвердили, же Русины суть лем частьов україньского народа, же русинство є лем політіка і сепаратізм ітд. Особно бы єм порадив науковцям і інштітуту такы статі даремно не публіковати, бо уж досправды прийдуть до фазы, же будуть як із фіґлів, котры довгы рокы бісідовали ся о совітьскых науковцях і вшыткім, што тоты науковці обявили. Але покля люблять гумор, най ся любить.

Хто чекав, же на днешнім столі появить ся якыйсь камінь філозофів, котрый фалат безцінной бляхы змінить на грудку золота, жыє в приповідках. Може сам зачати штудовати алхімію, но покля не хоче страчати час, най ся радше присвячать дачому розумнішому. То, же Київ не хоче вызнати Русинів, не змінить ся на єднім округлім столі, котрый подля выберу тем ани такы амбіції не мав. І то, же Русины суть народ, о тім і так не рішыть жаден округлый стіл в Києві. Не знам і зато ся звідам, же самовызначіня котрого народа ся рішыло „діскузійов“ з тыма, котры были проти, і котрый народ собі по такій діскузії повів: добрі, та не будеме. Наше єствованя є реалітов, ці ся то дакому любить, або ніт. І робити вшыткы законны крокы ку тому, жебы Русинам свої права дала і Україна, ся будуть робити і кібы не знам якы конференції в Києві проходили з цільом пересвідчіти нас, же сьме дашто інше як думаме.

В цілій кавзі округлого стола є інтересне дашто інше. Округлый стіл приходить два місяці по тім, што на конференції в Музею україньской културы у Свіднику быв приятый документ, якый обсягує заключіня такы як із 50-ых років ХХ. столітя, же сьме Українці, наш язык є лем діалект, і же участны той конференції о тім будуть інформовати у своїх державах одповідны орґаны. Досправды інтересна принагода!

P. S.: Покля ся днесь у своїм тіпованю мылю, буде то про мене лем радость. Буде то найліпша хыба, котру єм міг зробити. Але руку на сердце: чекате досправды дашто інше?

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Фотоґрафія: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Камінь філозофів

1

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.

Хоць нерадо тіпую, ани в шпорті, ани інде, в тім припаді зроблю выняток. А може бы єм радо в шпорті тіповав, кібы мі шпортовы команды все перед змаганьом повіли, же ся міджі собов доїднали о тім, хто выграть. То бы ся тіповало єдна радость. По прочітаню днешнього проґраму округлого стола, котрый орґанізовав Народный інштітут стратеґічных досліджінь в Києві на тему Русинство в сучасній Україні: історія, реалії і вызвы сучасности, мам чутя точно таке, як кібы за мнов пришли команды і повіли, як ся доїднали на резултаті змаганя. І зато пишу, же очекованя резултатів з того округлого стола про мене не є жадным адреналіном, бо ціль цілого округлого стола є з проґраму ясный. Жадне вызнаня не чекайме.

З проґраму ся можеме дочітати різны „інтересны“ лекції, котры там днесь мали зазвучати од (кого іншого, гейже?) україньскых науковців. Жебы не страчати час, выберу лем ключовы слова лекцій, котры мали быти о русинстві в сучасній Україні: анексія, Крим, война, выход, дезінтеґрація, грозьба, єдность, етнонім, неорусинство, технолоґія, різіко, автономія, сепаратізм. Самособов, суть там і далшы слова, но тото суть слова, котры днесь в рамках лекцій мали творити векшость. Значіть, што очековати од того округлого стола? Досправды нич. Адреналін? Жаден. Вшытко по старому, як і має быти. І вшытко, што бы ся якымсь чудесным способом подарило рушати допереду позітівным способом, бы было лем милым несподіваньом. Але зясь, не будьме аж такы оптімісты, гейже.

Мій тіп на днешні резултаты є ясный. Скоріше, як даякы вызнаня, буду очековати новы статі о тім, як україньскы науковці потвердили, же Русины суть лем частьов україньского народа, же русинство є лем політіка і сепаратізм ітд. Особно бы єм порадив науковцям і інштітуту такы статі даремно не публіковати, бо уж досправды прийдуть до фазы, же будуть як із фіґлів, котры довгы рокы бісідовали ся о совітьскых науковцях і вшыткім, што тоты науковці обявили. Але покля люблять гумор, най ся любить.

Хто чекав, же на днешнім столі появить ся якыйсь камінь філозофів, котрый фалат безцінной бляхы змінить на грудку золота, жыє в приповідках. Може сам зачати штудовати алхімію, но покля не хоче страчати час, най ся радше присвячать дачому розумнішому. То, же Київ не хоче вызнати Русинів, не змінить ся на єднім округлім столі, котрый подля выберу тем ани такы амбіції не мав. І то, же Русины суть народ, о тім і так не рішыть жаден округлый стіл в Києві. Не знам і зато ся звідам, же самовызначіня котрого народа ся рішыло „діскузійов“ з тыма, котры были проти, і котрый народ собі по такій діскузії повів: добрі, та не будеме. Наше єствованя є реалітов, ці ся то дакому любить, або ніт. І робити вшыткы законны крокы ку тому, жебы Русинам свої права дала і Україна, ся будуть робити і кібы не знам якы конференції в Києві проходили з цільом пересвідчіти нас, же сьме дашто інше як думаме.

В цілій кавзі округлого стола є інтересне дашто інше. Округлый стіл приходить два місяці по тім, што на конференції в Музею україньской културы у Свіднику быв приятый документ, якый обсягує заключіня такы як із 50-ых років ХХ. столітя, же сьме Українці, наш язык є лем діалект, і же участны той конференції о тім будуть інформовати у своїх державах одповідны орґаны. Досправды інтересна принагода!

P. S.: Покля ся днесь у своїм тіпованю мылю, буде то про мене лем радость. Буде то найліпша хыба, котру єм міг зробити. Але руку на сердце: чекате досправды дашто інше?

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Фотоґрафія: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

1 Comment

  1. Та які до чорта оптімісти. Ниє жодного наукового доказу для визнання русинів. Чому українці які заселяли Закарпаття починаючи з 13 століття перестали бути українцями?? Но чому ??? Як такоє може бути? Де логіка хлопці?? І не важно як тоді називався народ. Як інакше мають реагувати науковці на сей абсурд?? Ви всі звинувачуєте Україну в тому шо она на білоє каже білоє, а не чорноє.
    І з язиком не так всьо просто. По-перше це не язик, а закарпатський стандарт української мови. По-друге, в кожному районі Закарпаття говір відрізняєся. А згідно з твойов “логіков” будеме мати 13 різних національностей. Кіть я з Ужгорода, значить я ужгородо-русин. А кіть ти кажеш шо всі сьме русини, то я повім шо ти крадеш у мене мою мову і культуру, робиш зо мнов то што робить Україна з русинами і Росія з Українов. Наберу ще 2-3 тисячі однодумців-фіглярів, попросиме Європу оби она нас визнала. Тоті коли увидять 3 тисячі підписів 100% нас визнають, ще й гроші дадуть на розвиток ужгородо-русинства. Серйозно!! Се абсолютно реальний сценарій. А кіть похожоє ся начне в каждій країні?? Та што тоді буде? Вот така русинська логіка, Петре. Абсурд!!

Коментар