Голосник

Кедь змінили час

В Европскій унії ся вже довшый час діскутує о тім, жебы скінчіти з черяньом літнього і зимного часу, значіть природного часу. Намагы суть, но єднотный погляд не є. Іщі ся властно не знать, ці ся зміна часу зрушыть, кедь ся зрушыть, ці так зроблять вшыткы державы а головно, котрый час ся зохабить. Твердшу зміну часу, яку зажыли Русины, якбач в історії тяжко найти.

Є октобер 1944-го року і на теріторію Підкарпатьской Руси пришло освободжіня. Холем так то вызерало, кедь совітьскы войска вступили на русиньску теріторію, котру од 1939-го року окуповало Мадярьско реґента Міклоша Гортія. Лемже барз скоро ся вказало, же єдна пороба лем вычеряла другу. Навеце, покля фашістічный союзник Гітлера Русинів признавав, докінця їх културно хотів підняти – наприклад зряджіньом Підкарпатьского общества наук ці обовязковым запроваджіньом норматівного языка до школ і урядів, освободитель з выходу мав цалком іншы планы.

Теріторія барз скоро дістала ся під абсолутну контролю Кремля, чехословацька адміністратіва на ній мала лем роль штатісты, котрый ся по короткім часі цалком стягнув, жебы пізніше без протесту зохабив теріторію народа, котрого тісячі вояків были охотны пожертвовати свої жывоты за свободу Чехословакії – свойой державы, „вождьови народів“ Сталінови. А він, вєдно із цілов свойов комуністічнов машынерійов, лем як бы лускнув, і народ „не існовав“.

5-го новембра, значіть іщі в часі, коли de iure Підкарпатя належало Чехословакії, в Ужгороді товарищи, жебы приготовити ся на совітьску владу, прияли московскый час. Споминала на то Маґдалена Лаврінцьова, за свободна Зозулякова, у своій статі о дітинстві на Підкарпатьскій Руси. Писала в ній, як ся зобудила до глубокой тмы, быв конець септембра 1945-го року, і їй сестра Соня вже мусила вставати, бо треба было іти до школы. Різніця двох годин меджі середньоевропскым часом, котрый быв найприроднішым часом і про Підкарпатя, і часом московскым, запричінила дакус „некомфортну сітуацію“, кедь годинкы вказовали єдно, але Сонце на желаня Кремля іншак выходити не зачало. Памятничка ся втогды позвідала мамы, чом мусить сестра вставати так скоро, но мама їй на то нич не повіла. Дватісяч кілометрів дале істо вже світило Сонце, на Підкарпатю была тма.

Кедь бісідуєме о тмі, Русины на Підкарпатю ся єдного красного рана, парадоксно вдяка освободжіню, не зобудили лем до тмы природной, котра є браком світла. Они ся примушеным підпорядкованьом Москві пробудили до омного темнішой тмы, на котрій ся выходом Сонця нич не мінило.

Самособов, можеме говорити о тім, же такый быв світ, же тоты великы державы, котры стояли на боці переможців, собі просто поділили Европу і Підкарпатя не было єдиным вынятком, бо теріторії держав ся мінили і в іншых припадах, якбач наймаркантніше то мож видіти на Польщі. Но з тыма арґументами не обстанеме, покля ся позвідаме дакус іншак. Котрый іншый народ, окрім Русинів, якый войовав по боці тых, што войну выграли, дістав як подяку за свої геройскы жертвы то, же офіціално счезнув з мапы світа? Не треба довго роздумовати, бо другого такого народа не є.

Підкарпатя, днешня Закарпатьска область Україны, пізніше перешла на час київскый, предці лем дакус природнішый про тоту часть світа, но мож повісти, же тма тырвать.

Україна, єднако як совітьскы комуністы, не признавать доднесь корінный народ той теріторії, і є абсолутно єдно, в якім часовім поясі о тім будеме бісідовати. Тот факт говорить о єднім. О тім, же в якімсь паралелнім часопросторі доднесь кажде рано будить ся мале дівча до тмы, і звідать ся, чом сестра мусить так скоро вставати. Лемже одповідь на то не є.

Існує лем єден выход з того зачарованого кругу. Змінити час на тот, котрый є про тоту теріторію природный. Не час, котрый є на годинках, а час, в котрім Русины суть дома на своїй землі, і нихто їм не бісідує, же не існують, же не можуть існовати.

Русины зажыли тоту найтяжшу зміну часу, зміну, котра їх дістала до абсолутно неприродной сітуації. Пустить ся Европска унія і до діскусії о тій зміні часу?

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі