Голосник

Креницкій ювілей «Бесіды»

0
12. липця/юлия 2019 рока до Крениці зышли ся представникы русиньскых медий, орґанізаций, активісты Стоваришыня Лемків, запрошены гості і чытачы ґазеты «Бесіда». В тот ден найстаршый лемківскій часопис по 1989 році святкувал 30. річницю од выданя першого номера.

Більше як три годины тырвал проґрам, в рамках котрого были выступліня запрошеных гости, доповіди, споминовы дискусиі, як тіж концерты солистів і фольклорного ансамблю з близкой Пряшівской Руси.

Час споминів, час зворушыня

Перша част ювілею присвячена была споминам на основаня часопису, котрый од початку веде Петро Трохановскій. Подію одкрыл, будучы конферансиєром, секретар Головного Заряду Стоваришыня Лемків – Севериян Косовскій, якій привитал публику з радістным торжеством, желаючы приємного обзераня проґраму. Попросил він забрати голос Андрия Копчу, ведучого СЛ, орґанізациі, котра од самого початку єст выдавцьом «Бесіды» і котрой єдном з головных ціли было сохранити лемківскій язык. Проявом того было напечатаня 30. червця/юнія 1989 рока першого чысла свого пресового орґану – «Бесіды».

Ведучый Стоваришыня Лемків поздоровил редакцию з ювілейом і коротко розповіл про своі спомины. Напомнул, што «Бесіда» явила ся внет, такой два місяці, по основаню орґанізациі. Початкы не были легкы, але при ідеовым підході до справы, головный редактор писал, а другы помагали печатати, кольпортувати і передавати «Бесіду» по цілій Польщы. Примірникы часопису были подаваны і до заграничных чытателів.

Петро Трохановскій на початку поздоровил і слухачів першого лемківского радия ЛЕМ.фм. З подіі был реалізуваный прямый пренос, завдякы чому слухаючы могли быти «присутны» на креницкым ювілею.

Поздоровліня з ріжных стран

Кус поза шором проґраму, з офіцийныма поздоровлінями і желанями на будуче зачали на середину креницкой конференцийой салі МПҐК выходити запрошены гості. На рукы Петра Трохановского желаня од Лемків з Украіны передала Анна Кырпан. Редакция отримала і два малюнкы, єден презентує лемківскій храм, а другій то авторскє представліня фльориньского віче. Родачка з Украіны спомунла і на партнерскы односины в обшыри консультаций тыкаючых выдаваня лемківского часопису на Украіні. Свого часу Анна Кырпан старала ся печатати ґазету «Дротар», пару номерів якой явило ся серед діаспоры на сході. Споминала в теплых словах, што головный редактор «Бесіды» все радо служыт помочом і консультацийом.

Дальше з поздоровліньом до «сусіды Лемкыні» пришли редакторы локальной креницкой пресы. Желали дальшых добрых односин медже лемківском «Бесідом» і польскоязычном місцевом пресом.

Почестну грамоту од Стоваришыня Лемків за труд і долголітнє редаґуваня «Бесіды» Петрови Трохановскому вручыли ведучый орґанізациі – А. Копча, заступчыня – др габ. Олена Дуць-Файфер, скарбник – Штефан Косовскій, і секретар – Севериян Косовскій. Публика оплескувала редакцию і ґазету пару хвиль, передаючы пошану шефредакторови.

З поздоровліньом од Світовой Рады Русинів выступили єй члены, Андрий Копча та Мартін Караш, председа Русиньской Оброды на Словациі, якы в імени ведучого СРР передали редакциі «Бесіды» почестну грамоту, желаючы дальшых успіхів на благо цілого народа. «Бесіда» як джерело інформаций про жытя Лемків єст кольпортувана до другых держав, де прожывают Русины.

Лемківского приятеля, шефредактора «Бесіды», пришол поздоровити і Збіґнєв Волянін, кєрівник одділіня сучасного народного та непрофесийнойого кумшту Округового Музею в Новым Санчы, філийом якого єст Музей Никыфора в Креници. Передал на рукы редакциі грамоту, дякуючы заєдно, што «Бесіда» за вшыткы рокы од основаня Музею Никыфора писала про орґанізуваны гын акциі, інформувала про подіі з жытя Епифанія Дровняка і все была приятельом креницкого музею.

Присутны на подіі были і інчы. Святкувати пришли м.ін. представничкы університецкых кругів, др габ. Єва Міхна і др габ. Олена Дуць-Файфер з Ягайлоньского Університету, та ведуча общества Колысочка, яка од серпня/авґуста 2019 рока буде директорком Музею Русиньской Культуры в Пряшові, Люба Кральова.

Завдякы інтернетовому получыню поздоровил «Бесіду» з ювілейом і др Богдан Горбаль з Нюйоркской Публичной Бібліотекы. Споминал він на першы номеры ґазеты і першы своі тексты, котры вказузали ся в часописі.

Особливе розповіданя

Вельо зворушыня выкликали желаня од Ярослава Горощака, долголітнього члена ансамблю Лемковина з Білянкы, пак члена Стоваришыня Лемків, приватні приятеля Петра Трохановского. Споминал, што Трохановскому все мрияла ся правдива, незалежна лемківска преса. Што правда была Лемківска Сторінка в украіньскій ґазеты «Наше Слово», але все то не было тото, чого Лемкы ждали.

Петро Трохановскій пригадал сцены з молодости, коли до Чмеля на выгнаню пришол його маючый парунадцет років камарат Ярослав Горощак з недалекого Качанова. Накрисляли товды мриі про лемківскій часопис, ачий прібували в мриях уж товды го творити.

Формуваня лемківскости

В дальшій части проґраму з выкладом на тему «Як Бесіда формувала лемківскіст? Стратеґіі буджыня лемківской достоменности хоснуваны в Бесідовых дописах» выступила абсольвентка лемківской філолоґіі, докторантка Ягайлоньского Університету, Марта Ватраль. Свою доповід, хоц на лемківску тему, выголосила в польскым языку, о што попросил прелеґентку шефредактор «Бесіды», хотячы штобы шырша нелемківскоязычна публика ліпше зрозуміла переказ.

Прелеґентка односила ся до темы – до того, як часопис влиял на формуваня ся достоменности, як раз на своім примірі. Вказала, што «Бесіда» то не лем лемківскій друкуваный періодик в Польщы, але і джерело, з котрого молоды люде, ученикы, студенты вчыли ся або вчат ся основ лемківской ґраматикы ци культуры. Мало хто знає, што «Бесіда» находит ся в міністерияльным списку публикаций до вчыня лемківского языка.

Марта Ватраль в своій доповіди спомнула про «нового бесідника» (з анґ. new speaker), тє. особу, яка навчыла ся радити по лемківскы. Новыма бесідниками в середовиску часто сут особы, котры через асиміляцию не вынесли лемківского з хыжы, аж в пізнійшым часі го присвоіли. Так само понятя односит ся до люди інчых наций, котры просто вывчыли язык і знают ся в ним комунікувати з представниками даной ґрупы.

Концерт за концертом

Як перша в артистичній части запрезентувала ся піснярка Юлия Дошна. Запросила до спільного співаня Петра Мурянку, з котрым выконала єдну пісню з його авторского репертуару. Співачка запрезентувала і дальшы його авторскы творы, котры присвятила шефредакторови. Солистам акомпаніювал Ігор Трохановскій.

Пак презентувала ся Сусанна, інтерпретаторка Мурянковых пісен. Прирыхтувала на тот ден його добрі знаны творы. Артистка в теплых словах розповіла і про самого Петра Трохановского, вказуючы на його доробок і таланты, без котрых не мож бы было бесідувати про сучасну Лемковину.

Перед публиком выступил і фольклорный ансамбль Барвінок з недалекой Камюнкы, што находит ся на русиньскым Спишы. Ґрупа, під ведіньом Мартіна Караша, співала русиньскы пісні зо свого реґіону. Як пристало на русиньскє свято, Барвінок, желаючы редакциі і вшыткым присутным, выспівал вєдно з публиком наше «Жывите людіє».

Мариюш Мончак, котрого рід з Береста, родженый в Зеленій Горі, професийні звязаный і з далекым Монтреальом, пришол прикрасити ювілей своім гушлярскым талантом. Музик, маючый высшу музичну освіту, будучый доктором музиколоґіі, од свойой перфекцийной страны запрезентувал клясичну гру на близкых лемківскому уху гушлях.

Подякуваня заслуженым

Шефредактор ґазеты подякувал трьом особам, котры свойом роботом причынили ся до розвитку «Бесіды» і Стоваришыня Лемків. Як перша почесну грамоту отримала Аґафія Вархоляк-Бронішевска за зрыхтуваня перед тридцетьома роками лоґа орґанізациі. То як раз она выграла оголошеный товды конкурс, рисуючы на фоні припоминаючым лемківску чугу дві буквы – СЛ.

Грамота повандрувала і до рук Павла Стафиняка, од початку члена Стоваришыня Лемків, бывшого ведучого Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Шефредактор дякувал му за труд, поміч при друкуваню першых номерів «Бесіды», коли орґанізация не мала доступу до печатні, ани фінансовых середків.

Подякуваня отримал тіж Петро Басалыґа, выдатный фотоґрафік, котрый долгы рокы своіма знимками прикрашат каждый номер «Бесіды». То його образы все можеме видіти на окладинках ґазеты. Петро Басалыґа вельо разів свою пасию вказувал і на выставах вчас подій орґанізуваных СЛ.

Річницю мал і «Голос Ватры»

Хоц подія присвячена была в більшости річници «Бесіды», был на ній припоминаный і «Голос Ватры» – першый повоєнный лемківскій ча­сопис, выдаваный з нагоды Лемківской Ватры, котра была скликана на потребы артистичных варштатів ансамблю Лемковина з Білянкы. Перше чысло ґазеты вышло 35 років тому, в 1984, а была она выдавана до 1989 рока.

Фактично «Голос Ватры» зачал выходити од ІІ Лемківской Ватры. Першый номер зредаґували Петро Трохановскій і Володислав Грабан, а технічну редакцию зробил Петро Клинковскій. В дальшых роках до редакциі доходили інчы особы. В 1987 р. Петро Трохановскій стал головным редактором часопису і был ним до кінця. Першый номер был надрукуваный в 1000 примірників, а як споминал сам орґанізатор «Голосу Ватры», примірникы розходили ся як теплы булочкы.

Коли по VII Лемківскій Ватрі в Бортным, на зламі 1989/90 рр., орґанізация Лемківской Ватры была підступом перенята через проукраіньскых діячы, головный редактор «Голосу Ватры», П. Трохановскій, рішыл выдавати нову ґазету при основаным Стоваришыню Лемків. Так ся зачала істория «Бесіды», котру треба менувати моральным і фактичным наступцьом «Голосу Ватры».


Ниже пару знимок од долголітнього фотоґрафіка «Бесіды», Петра Басалыґы.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар