Голосник

Курз як прояв вдякы є цінізм

Покля бы дослугуючій презідент Україны Петро Порошенко мав уж лем світити і топити, головно в припаді такой прогры у выборах, якой ся му дістало, діє ся штось інше. Через свою політічну партію принимать закон, котрый доста важно, а і доста неґатівно позначіть Україну. І называть то історічне рішіня.

Верьховна рада Україны днесь 278 голосами схвалила Закон о функціонованю україньского языка як державного языка. Языковый закон, котрый має забезпечовати властно практікованя языкового закона є доста чудне рішіня само о собі, але най їм буде. Не мож написати ани то, же жадати, жебы люди на державных посадах знали україньскый язык, є штось нелоґічне або неоправдане. В тім бы сьме годны были найти згоду. Но згоду не мож найти в замірі цілого закона, а тым не є нич інше, лем примушена, насилна українізація вшыткого, што має теплу кровну ціркулацію і знать ся рушати з місця.

Правда, новосхваленый україньскый закон, котрый бы мав быти чінный по місяці од його приятя, такой в першій части пише, же статус україньского языка не може быти барьєров про забезпечіня языковых прав і потріб особ, котры належать ку народностным меншынам, но точный опак є реалітов. Нова правна норма нелемже запровадажать під санкціями україньскый язык майже і до вашой кухні, а запроваджать коло того і много абсурдных справ, котрых паралелу у світі, мінімално тім демократічнім, лем тяжко десь глядати.

Закон бісідує о тім, же каждый бы мав знати україньскый язык як язык свого гражданства. Тот язык запроваджать ся обоязково до вшыткых сфер жывота. Вынятком є пріватна комунікація і церьков. Што то в практіці значіть подля новой леґіслатівной нормы?

Україньскый язык є обовязковым в радію і телевізії. Самособов, суть позволены даякы выняткы, і так выроба народностных проґрамів, котры в Закарпатьскій области Україны днесь фунґують цалком добрі, бы законом не мала быти огрожена. Покля тоты проґрамы не творять понад 20 процент часу цілого высыланя. Што властно не звучіть аж так катастрофічно. Цалком іншак то уж вызерать, кедь ся на то посмотриме з боку меншын і їх можливостей мати свої медії. Медії, в котрых ся бісідує языком меншыны. То є по схваліню закона властно нереална справа. В документі ся пише ясно – не веце як 20 процент часу. Значіть о чімсь такім, што знаме в Европі, як є ромске радіо, мадярьске радіо, русиньске радіо, будьяке радіо, котре в будькотрій державі высылать про свою меншыну в языку меншыны, о тім може ся днесь меншынам на Україні лем снити.

За ліквідацію далшого тіпу народностных медій можеме брати і то, же друкованы медії можуть выдавати ся і у іншім як державнім языку, но лем в тім припаді, же тота сама ґазета, журнал буде выдавати ся і в языку державнім. В такім самім розсягу, з такым самым обсягом. Навеце в кіосках мусить быти і єдна і друга верзія, выдань в україньскім языку, котры ся в кіоску продавають, не може быти менше як 50 процент ітд. Реално то значіть двараз тілько вытрат, покля бы сьте хотіли выдавати наприклад мадярьскый журнал, бо одтеперь го буде треба робити і по україньскы. Навеце суть то вытраты чісто до люфту вышмарены, кедьже не очекуєме, же собі Мадярі будуть хотіти одтеперь куповати свій журнал на державнім языку а не своїм, і Українцям мадярьского журналу не треба. Якый то буде мати ефект на выданя народностной пресы собі радше днесь не хочу ани представити.

Тоталный абсурдістан є, же україньскый язык є обовязковый і на културно-сполоченьскых подіях. Без вынятку. То значіть, же наприклад такый русиньскый фестівал Червена ружа має быти модерованый по україньскы. Закон припустив можливость, же на сцені звучіть іншый язык, но в тім припаді там має быти тлумач, котрый тлумачіть говорене слово на україньскый язык. Омного векша траґікомедія мі то прийде, кедь собі подумам, же буде хотіти хтось робити наприклад Світовый конґрес Русинів на Україні, котрый якбач перетягнеме на пять днів, жебы сьме могли выслухати і україньску верзію конґресу.

Закон о функціонованю україньского языка як державного языка запроваджать обовязково україньскый язык всядыль. Освіта, медії вшыткых тіпів, наука – коли є обовязкове писати науковы роботы лем по україньскы, кіно,  іщі і лікарь бы з вами мав бісідовати лем по україньскы, покля ся не доїднате, же сьте у нього пріватно. Закон рішыть і вашы мена і призвіска, конкретно то, якым переписом ся мають записовати. Но зато нарація закона є барз позітівна.

Державі властно залежыть на тім, жебы каждый граждан Україны знав язык. Она властно не хоче карати фінанчныма штрофами, котры суть в законі чіслами конкретізованы. Она хоче навчіти язык каждого. І зато закон пише о курзах, котры буде влада платити, на котры можете іти в будьякім віці, жебы сьте ся конечно навчіли добрі бісідовати на державнім языку. Но є ясне, же то суть солодкы слова закона, котры мають крыти лем єдно – цілкову українізацію.

При курзах про тых недовченых мі не дасть припомянути єдно. Кедь курзы языка і властно ліквідація вшыткого неукраїноязычного мають днесь быти вдяков вшыткым тым руськоязычным, мадяроязычным і іншым членам народностей, котры рісковали свої жывоты і боронили свою (sic!) україньску державу на выході як вояци україньской армії, проявом вдякы родинам тых, котры то не пережыли, потім є такый прояв вдякы цінізм, котрый досягує козмічных дімензій.

Звекшіня меджінародностных проблемів на Україні днесь не є вдяка новому закону вопросом можливости або неможливости, а вопросом часу. Політіка Петра Порошенка дістала червену карту у презідентьскых выборах і на його місці бы єм не девастовав країну такым способом дале, а крыв ся по каналах. На місці депутатів бы єм му в тім цінізмі не помагав.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі