Голосник

«Лемківска ватра» в Кострині

0

16 серпня селі Кострино (великоберезнянскый район, закарпатска област) одбуде ся фестіваль «Лемківска ватра». То невеликій локальный фестіваль, котрий буде зорґанізуваний, як і перше, при туристычній базі «Красія». Ватру запалят о 14.00 год., пак зачне ся концертовий проґрам, якій ввечер все переходит в забаву для місцевой молодежы. В концерті мают чест выступити вшыткы місцевы співакы, ґрупы, фольклорны ансамблі, а тіж все традицийні приходит в гости і якысий фольклорный ансамбль з близкой (просто за гором) Словациі.

На фестівали мож видіти цікавы творы місцевых майстрів, а то переважні вышытя, різба, інчы ремесла, але і малярство. Окрем того, такой кажде село великоберезнянского района має свою імпровізувану «хыжочку» ―  а в ній народны строі свого села, вышыты обрусы, давны річы,  напр. райбачка, боденка, щіт до чесаня лену, а на столі ― традицийны стравы. Так мож гостити ся запоряд в каждым селі, зазнаємити ся з його жытелями, почути бесіду каждого села, дознати ся дашто о традициях і спрібувати смачны шедевры місцевых ґаздынь.

На украіньскых мапах тот реґіон, як і Пряшівска Русь, належыт до лемківской териториі, зато і ватра зове ся  лемківска. Місцевы жытелі не называют себе Лемками, бо тото слово ту ниґда не хоснували. Іх культура, язык такой ничым не ріжнит ся од Русинів з Пряшівщыны, котры жыют за словацком границьом о даякых пару кілометрів.

Шеруй.

О авторі

Вродила ся в 1970 році во Львові. І уж неодолга писала, малювала, но і витинала преріжны річы з паперя. І робит тото доднес, але тепер уж в Івано-Франківску. До Лем.ФМ трафила припадково. До того часу робила з дітми, вчыла іх журналистыкы і малюваня. Барз любит люди, якых презентує слухачам в проґрамі «70%». Грызе ся, же єдного дня правдивы Лемкы можут ся скінчыти. Зато, жебы зімати диктафоном вшыткых, глядат когоси доброго і щырого до помочы… Як хочете дашто повісти, то пиште: anna_kyrpan@bigmir.net

Коментар

«Лемківска ватра» в Кострині

0

16 серпня селі Кострино (великоберезнянскый район, закарпатска област) одбуде ся фестіваль «Лемківска ватра». То невеликій локальный фестіваль, котрий буде зорґанізуваний, як і перше, при туристычній базі «Красія». Ватру запалят о 14.00 год., пак зачне ся концертовий проґрам, якій ввечер все переходит в забаву для місцевой молодежы. В концерті мают чест выступити вшыткы місцевы співакы, ґрупы, фольклорны ансамблі, а тіж все традицийні приходит в гости і якысий фольклорный ансамбль з близкой (просто за гором) Словациі.

На фестівали мож видіти цікавы творы місцевых майстрів, а то переважні вышытя, різба, інчы ремесла, але і малярство. Окрем того, такой кажде село великоберезнянского района має свою імпровізувану «хыжочку» ―  а в ній народны строі свого села, вышыты обрусы, давны річы,  напр. райбачка, боденка, щіт до чесаня лену, а на столі ― традицийны стравы. Так мож гостити ся запоряд в каждым селі, зазнаємити ся з його жытелями, почути бесіду каждого села, дознати ся дашто о традициях і спрібувати смачны шедевры місцевых ґаздынь.

На украіньскых мапах тот реґіон, як і Пряшівска Русь, належыт до лемківской териториі, зато і ватра зове ся  лемківска. Місцевы жытелі не называют себе Лемками, бо тото слово ту ниґда не хоснували. Іх культура, язык такой ничым не ріжнит ся од Русинів з Пряшівщыны, котры жыют за словацком границьом о даякых пару кілометрів.

Шеруй.

О авторі

Вродила ся в 1970 році во Львові. І уж неодолга писала, малювала, но і витинала преріжны річы з паперя. І робит тото доднес, але тепер уж в Івано-Франківску. До Лем.ФМ трафила припадково. До того часу робила з дітми, вчыла іх журналистыкы і малюваня. Барз любит люди, якых презентує слухачам в проґрамі «70%». Грызе ся, же єдного дня правдивы Лемкы можут ся скінчыти. Зато, жебы зімати диктафоном вшыткых, глядат когоси доброго і щырого до помочы… Як хочете дашто повісти, то пиште: anna_kyrpan@bigmir.net

Коментар