Голосник

Лемкы над Одром

0
В околицях Рудной прожыват найбільше чысло потомных выгнаных в акциі Вісла Лемків. Подля офіцияльных даных з повселюдного спису з 2011 рока, в Польщы прожыват 10 тис. Лемків/Русинів, з чого 5 тис. мож нарахувати в нижньошлезскым воєвідстві. Близко 800 осіб приналежных до лемківской етнічной меншыны заселят ґміну Рудна. Ідучы за тым, Товариство Приятелів Рудной покликало до жытя проєкт пн. «Лемкы над Одром». Од 1947 р. вєдно з течыньом рікы Одры, на чужыні плыне лемківскє жытя.

В рамках новооснованого проєкту, 13. жолтня/октобра тр. o 16.00 год. в сельскій світлици в Клішові пройде  «Стріча з лемківском культуром». В проґрамі той паругодинной подіі передвиждены сут вшелеякого рода акциі. Найперше буде мож почути доповід ведучого ЛАПіТ «Кычера» Юрия Стариньского о символиці в традицийным лемківскым облечыню. Надале пройде концерт, презентуючий новы інтерпретациі старых лемівскых піснен. В концерті участ возмут представникы старого пококоліня лемківскых гудаків, як тіж молоды лемківскы музыканты, якы специяльно до того проєкту ся рыхтували. При нагоді орґанізаторы выпустили до сіти награня з Владимірьом Олеснєвичом, народженым в 1922 р. в Перунці лемківскым гудаком.

В дальшій части суботньой стрічы в Клішові буде мож попозерати на фільмы з архівізациі нематерияльной спадковины Лемків авторства Евы Доброловіч. Окрем того, буде нагода погостити ся при столі полным лемківскых страв, взяти участ в конкурсі знань з обшыри лемківскых тем. Цікавом ініциятивом може быти представліня выімка байкового слуховиска, до якого музыку та звук награли лемківскы школярі, прожываючы в надодряньскых місцевостях. Стрічы товаришыти будут варшаты народного ремесла, лемківской кухні ци архівизацийны та музычны варштаты.

Подія орґанізувана єст в рамках інтердисциплинарного проєкту «Лемкы над Одром», што єднат культуральны діі з архівізацийом для етнічной меншыны Лемків, яка прожыват днес над Одром на Нижнім Шлеску. Ініциятиву підпорили Любіньскє Староство, Ґміна Рудна ай Фундация Польска Мідь.

Гевса подія є фінішом тырваючого протягом серпня/авґуста-жолтня/октобра проєкту «Лемкы над Одром». Окрем спомянутых подій, на каналі Товариства видіти мож іщы єдно цінне інтервю з Лемкыньом Марийом Матійчак, родом з Чарной коло Устя.

В ґміні Рудна найчысленнійшы пункты заселены лемківском меншыном на чужыні то напр. села Студзьонкы (Стодоловиці), Ґавроны, Ґавронкы, Клішів, Высока, Кемблів, Нішчыці ци Хобєня. В Рудній і Студзьонках находят ся православны парохіі. В другій з тых місцевости 6. листопада 1947 р. о. Димитрий Хыляк одправил єдно з першых православных богослужынь для выгнаных Лемків (в більшости для бывшых жытелів Перункы і Ясюнкы).

Медияльна ґрупа ЛЕМ.фм єст запрошена до спілпрацы і промоциі проєкту «Лемкы над Одром».

фот. лемківскє весіля на чужыні, 50. рокы

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар