Голосник

Народ найліпшых

В юні 2019-го року до Закарпатьской области Україны пришов Петро Часто, україньскый літератор і журналіста, котрый остатніх тридцять років жыє в Споєных штатах Америкы. Іншый україньскый літератор і журналіста, котрый із Закарпатя не одышов, то знова схосновав на благо пропаґанды.

Облак до україньской Америкы, таку назву має статя Олександра Гавроша, котра хоче представити особность Петра Часта, якый іщі і як 80-річный занимать ся редакторсков роботов. Чекали бы сьме, же представить і жывот україньской діаспоры в Споєных штатах, то в порядку. Но Гаврош в статі, в котрій не є все ясно видіти, што його властны думкы, а што думкы Часта, знова замотав ся лем до своїх пропаґандістічных мотанин, в котрых не знати, де север.

В статі чути потребу порівняти україньскых переселнців із переселанцями із Підкарпатя, котрых так само стовкы тісяч до Першой світовой войны одышли за море. Автор пише, же за сто років ся русиньска діаспора практічно цілково денаціоналізовала, фунґує формално лем вдяка церьковным інштітуціям, котры нима были заснованы, народный жывот практічно не існує. 95 процент не знає язык своїх предків, в церьквах правлять по анґліцькы і є їх днесь менше як сім тісяч. Українців, котрых было на початку 20-го столітя єднако як карпатьскых Русинів, є подля статі днесь 700 тісяч, мають переважно молодых людей, просто досконалость сама о собі.

Ніт, не є то так, жебы сьме собі не усвідомльовали проблем, котрый в Америці має наша комуніта. Правда така, же за остатніх може 50 аж 60 років ся русиньска комуніта досправды барз асіміловала. Головно языково. Не мож повісти ани то, жебы то не было і хыбов нашых людей. За єдну із хыб беру то, же ся зачала выдавати преса і книжкы наперед латиніков по русиньскы, што скінчіло выдаваньом латиніков по анґліцькы. Но суть ту факты, котры не пасують до наратіву статі Гавроша.

Наприклад высловы о тім, же є Русинів в Америці моментално 7 тісяч, є демаґоґія. Такзваны тверды даны, офіціалны даны не існують. Чом? Бо перепис населіня ся в Споєных штатах Америкы робить дакус іншак як тот перепис, котрый знаме в нашых ґеоґрафічных положінях. І то, ці є хтось Русин або Німець, ся в Америці не записує. Зато чісла о комуніті, ці нашій або тій україньскій можуть быти лем одгадом, причім нашы одгады бісідують так само о стовках тісяч людей русиньского походжіня в Споєных штатах.

Лемже подьме іщі далше і вкажме собі, чом є порівньованя тых комуніт неможливе. По перше, українізація, хоць в европскых державах політічно ряджена, проходила в Америці так само. Наприклад і вдяка церькви. Не єдну, ани не дві церькви вкрали Русинами і дали під україньску церьков, і спробуйме собі затіповати, што ся стало з векшынов людей, котры нараз мали україньску церьков. Або спробуйме ся позвідати, кілько людей, яке проценто Русинів, днесь може творити комуніту Українців як раз вдяка українізації через церьков. Хто нам на то дасть точну одповідь? Нихто, єднако як при вопросі, кілько є точно людей україньского або русиньского походжіня в Америці.

По друге, і кедь державов ряджена українізація проходила лем ту, на нашій отцюзнині, не значіть то, же то не мало вплив цілосвітовый. Красні то вказує професор Маґочій, котрый у філмі Воскресеніє народа бісідує, же то быв просто поглядовый мейнстрім і америцькых академіків у 1960-ых і 1970-ых роках, же Русины, то штось приповідкове, што даколи было, но вже не є. Як в такій атмосфері, в часі, коли ани на свободнім Западі властно Русины про никого не были, кедьже дома нараз счезли, мало жыти народне усвідомліня, як ся мало передавати дале на ґенерації, як мало роснути? Просто оно досправды зістало лем в церькви, повязане з церьквов і конець. Кедь навеце церьков зачала все веце тискати анґліцькый язык, русиньскых священиків з Европы веце не было, бо граніця была заперта, што сьме чекали? Же будуть вшыткы знати по русиньскы?

У арґументах бы сьме могли продовжовати, лемже тото не є основне, жебы ся оправдати, же америцькы Русины векшынов уж не мають язык. Основным є то, же цілый тот час, кедь ся спомянуты справы діяли з Русинами, україньскый народ існовав. Існовав дома, мав свою союзну державу, нихто не спохыбньовав їх існованя, і кедь хотіли вытворити совітьского чоловіка. На універзітах ся не бісідовало, же Українці были даколи, днесь вже не суть, і так далше.

Порівньованя тых двох комуніт в Споєных штатах є тяжкый гумор. Є то мішанина лжи, полоправды, пропаґанды із фалатком правды. Так робить все народ найліпшых.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі