Голосник

Народностный выбор підпорив філозофію леґіслатівного заміру закона о народностных меншынах

У віторок 5-го новембра 2019-го року в просторах владного готела Bôrik  в Братіславі проходило XXXV. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрый є порадным орґаном Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Найважнішым пунтком остатнього засіданя меншынового выбору было познакомліня членів з леґіслатівным заміром закона о народностных меншынах. Документ, котрый є потрібный до того, жебы могла быти выпрацована параґрафова верзія закона, приготовльовала довшый дочасна експертна ґрупа, в котрій мали своїх представителів і меншыны. За Русинів брали на роботі в ґрупі участь Мартін Дуфала і Мілан Ян Піліп.

Закон бракує понад 26 років

Хоць Словацька републіка выникла 1-го януара 1993-го року, закон о народностных меншынах дотеперь не інціовала жадна влада. Такый закон притім у своїх статях предпокладать сама Конштітуція Словацькой републікы, котра была прията дакус скоріше, у 1992-ім році.

Ку реалній роботі над тым законом пришло аж теперь, кедьже пункт о приготовліню такой леґіслатівы быв закомпонованый до Акчного плану охороны прав членів народностных меншын і етнічных ґруп на рокы 2016 аж 2020. І зато председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый підкреслив в рамках обговоріня документу, же леґіслатівный замір не є кампаньов перед парламентныма вольбами, котры суть на Словакії выголошены на 29-го фебруара 2020-го року, а наповньованьом задач, котры были напланованы на даный період.

Леґіслатівный замір одкликує ся як на статі конштітуції, так і на меджінародны документы, котры дотуляють ся охороны людьскых прав і прав народностных меншын, і котрых є Словакія сіґнатарьом. Так само ся споминать Проґрамове выголошіня влады на рокы 2016 аж 2020, в котрім ся влада завязала хоронити народностны меншыны і творити условії про їх розвиток.

Замір рахує і з представителями меншын у воленых орґанах

Леґіслатівный замір закона рахує з 11-ма статями. До документу дістало ся ціле спектрум меншыновой проблематікы, што бы в припаді приятя закона комплексно рішыло позіцію меншын в Словацькій републіці.

Закон бы мав подля заміру рішыти інштітуціоналне забезпечіня народностных меншын, але і їх партіціпацію, в рамках чого бы мало быти в леґіслатіві задефіноване, якым способом бы мали представителі меншын мати забезпеченых своїх представителів у воленых орґанах – парламенті, порадных орґанах самосправных країв ці в сельскых і містьскых заступительствах. Замір говорить і о компетенціах, котры бы мали мати меншыны в области школства, културы, підпоры хоснованя языка, но і в области господарьского і соціалного жывота.

В окремых статях замір предпокладать леґіслатівне задефінованя области културы народностных меншын, языка народностных меншын, народностных медій, школства і мімовладных безпрофітовых орґанізацій. Закон бы мав подля передкладаного документу обсяговати і то, якы сімболы і свята мають окремы народностны комуніты, хто їх встановить, як ся будуть реґістровати і коли будуть офіціалны.

Приятя закона зіставать вопросом

Членове народностного выбору позітівно прияли леґісллатівный замір, у своїм узнесіню підпорили його філозофію і обоязали ся, же з документом штонайшырше поінформують орґанізації народностных меншын і до 30-го новембра заженуть пиопомінкы, котры дістали од ословленых орґанізацій.

Наперек тому то, ці закон о народностных меншынах буде схваленый Народнов радов Словацькой републікы, зіставать вопросом. Як было спомянуте, у фебруарі 2020-го року будуть проходити вольбы. І кебы ся стигла довтогды зробити параґрафова верзія закона, їднаня о нім, кедь обще о нім буде ся дале їднати, зістане на новім складі парламенту. Істота є лем в тім, же представителі меншын у выборі будуть хотіти говорити з владов, котра выникне по вольбах, жебы приятя закона было у цілях, котры собі нова влада дасть.

Ґенералный директор Русинам не одповів

Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, котры сидять у выборі за русиньску народностну меншыну, прияли на попереднім засіданю узнесіня, в котрі, жадали, жебы ґенералный директор Словацького народного музею пояснив писемно, як односить ся Словацькый народный музей в справі конкурзу на директора русиньского музею, ку статі 12, абзац 1, параґраф f Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, і ку статі 15 Рамкового договору на охорону народностных меншын. Тоты документы ясно говорять, же при такых конкурзах бы мали быти і членове меншыны, котрій інштітуція належыть.

Проблем быв у тім, же до конкурзной комісії на посаду директора СНМ – Музею русиньской културы не быв покликаный жаден офіціалный представитель русиньской меншыны.

На засіданю выбору членове за Русинів дістали інформацію, же писмо ся іщі лем приготовлює, хоць ґенералный директор мав 30 днів на одповідь і попереднє засіданя проходило 9-го септембра. Зато русиньскы представителі у выборі прияли нове узнесіня, в котрім пожадали міністерку културы Словацькой републікы, пряму надряджену ґенералного директора, жебы сама дала поясніня на вопросы Русинів із свойой уровни.

Інтересностьов є, же писмо ґенералного директора пришло членам выбору за Русинів 6-го новембра, день по засіданю, електронічнов поштов, датоване на 29-го октобра. Кедьже ґенералный директор не пояснив сітуацію так, як то очековали Русины, навеце є писмо з найвекшов правдоподобностьов антедатоване, узнесіня, котрым ся жадать поясніня од міністеркы, зіставать в платности.

Вызва з фонду вже 15-го новембра

На засіданю выбору брав участь і Норберт Молнар, директор Фонду на підпору културы народностных меншын. Тот інформовав о діялности фонду у 2019-ім році, познакомив так само членів быбору о тім, же проходили вольбы до окремых меншыновых рад, котры будуть рішыти о перероздільованю грошей на поданы ґрантовы проєкты.

За русиньску народностну меншыну были до рады. Далшый період зволены Ян Липиньскый, Анна Плішкова, Маріян Марко, Марія Пайзінкова і Петро Медвідь. Членове за председу свойой рады выбрали Яна Липиньского. Тот став і председом Справной рады Фонду на підпору културы народностных меншын, в котрій мають представителя вшыткы меншыны.

Вже 15-го новембра має быти публікована вызва на подаваня ґрантів на рік 2020 про русиньску меншыну. Русины собі в ґрантовій схемі слідуючій рік перерозділять 486 400 евр.

Вопросы у переписі іщі все непотверджены

Представителі русиньской меншыны на засіданю позвідали ся і на два недорішены вопросы. Першым была сітуація коло выданя учебника Познакомме ся, народоностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny). Русины крітіковали головно тексты о україньскій меншыні в учебнику і мішаня Русинів і Українців до єдной етноґрафічной мапы.

На выборі одзвучала інформація, же учебник бы мав быти приготовленый до друку в децембрі. Председа выбору декларовав, же тексты были оправлены і не мали бы там быти проблематічны моменты. Членове выбору бы мали фіналну верзію дістати перед друкованьом на контролю.

Другым вопросом было, як ся буде звідати на приналежность до етніціты в переписі населіня, котре буде проходити в році 2021. В тім припаді іщі дефінітівна одповідь не є, кедьже рішіня дотеперь не было прияте.

З найвекшов правдоподобностьов будуть у бланкетах, котры будуть люди выповньовати, два вопросы на етніціту і два на язык. В переписі, покля ся схвалить тискана дакотрыма народностями верзія, буде звідати ся в єднім вопросі на народность, причім буде пояснено, же то не є гражданство, в другім ся буде звідати, ці чоловік чує ся быти і членом іщі даякой другой народности. У обидвох вопросах буде мож вызначіти лем єдну народность.

Так само ся рахує з вопросом на материньскый язык, і вопросом на найчастіше хоснованый язык. Покля з вопросами на язык Русины не мають векшы проблемы, приятя верзії, же ся буде записовати і друга народность, аж так позітівно не оцінюють.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі