Голосник

Од 1-го августа русиньскый музей з новов директорков

0
Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові поведе од 1-го авґуста 2019-го року нова директорка. По выберовім конкурзі, до котрого приголосило ся вісем кандідатів, комісія выбрала на посаду директоркы Любу Кральову.

Конкурз, на котрый наконець пришло лем сім кандідатів, кедьже єден одступив, проходив 2-го юла. Вшыткы одпрезентовали ся із своїм планом про далшу діялность музею перед сімчленнов комісійов, котра была менована ґенералным директором Словацького народного музею Браніславом Панісом.

Конкурз по попередній крітіці

Ґенералный директор уж скоріше крітіковав діялность бывшой директоркы Олґы Ґлосіковой, котра вела русиньскый музей од його выникнутя у 2007-ім році. У 2017-ім році мав і стрічу з русиньскыма актівістами, котры так само вказовали на недостаткы музею. У Паніса ішло головно о крітіку діялности музею, резултатів, котры досяговало, а так само не были сповнены задачі в пожадованій якости, котры были музею даны. І зато быв на переломі місяців апріль і май выписаный конкурз на нового директора, до котрого мож было ся приголосити до кінця місяця май.

Кандідаты представили ся перед комісійов, котра была в складі: Ондрей Пош, Ґабріела Подушелова, Юлія Домарацка і Гана Зелінова – вшытко номінанты за Словацькый народный музей, Радослав Раґач із Міністерства културы Словацькой републікы, уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый і Далібор Мікулик із Любовняньского музею.

Сімчленна комісія вырішыла, же у функції директора Словацького народного музею – Музею русиньской културы буде знова жена, Люба Кральова, котру в остатнім часі мож в русиньскім середовиску знати головно вдяка школам русиньского языка, котры орґанізує в рамках свого обчаньского здружіня Колысочка – Kolíska.

Жаль, наперек тому, же держава довгодобо бісідує о партіціпації членів народностных меншын на вырішованю справ, котры ся меншыны дотуляють, што є ґарантоване і конштітуційов, в сімчленній комісії не были представителі русиньской народностной меншыны. О поясніня, чом ани єден представитель Русинів не дістав ся до орґану, котрый выберав директора музею, односны орґаны вже пожадав Петро Штефаняк, председа Округлого стола Русинів Словеньска.

Люба Кральова

Нова директорка русиньского музею Люба Кральова (1959) є родачков із Снины, родічі походили з русиньскых сел Осадне і Звала. Штудовала на ґімназії в Снині і в Баньскій Щавніці, де зматуровала. У 1978-ім році наступила на Київску державну універзіту Тараса Шевченка, де у 1983-ім році закінчіла научный комунізм.

По закічіню штудій у Києві пришла робити до Пряшова на втогдышню Філозофічну факулту Універзіты Павла Йозефа Шафарика (ФФ УПЙШ). В роках 1990 аж 1993 штудовала екстерно на Катедрі романьскых языків ФФ УПЙШ учітельство французьского языка і літературы. Екстерно в тім самім часі штудовала і на Карловій універзіті в Празі, де закінчіла свої штудії роботов на тему соціолоґії вольного часу. Од 1996-го року, коли ся розділила універзіта, аж до року 2002 учіла на Катедрі політолоґії Філозофічной факулты Пряшівской універзіты в Пряшові. В році 2000 на Катедрі соціолоґії Факулты соціалных штудій Масаріковой універзіты в Бырні здобыла тітул ПгД. Од року 2002 аж до року 2011 учіла на Факулті верейной справы Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях. Моментално знова штудує на Пряшівскій універзіті русиньскый язык і літературу в комбінації з російскым языком.

В році 2010 Люба Кральова стала єднов із основаючіх членів політічной партії Наш край, до 2012-го была їй предсидательков. Партія мала намагу быти реґіонална і русиньска.

В році 2013 засновала Обчаньске здружіня Колысочка – Kolíska, в рамках котрого є головнов актівностьов орґанізованя вечурных школ русиньского языка про діти і дорослых. Окрім того Колысочка од 2013-го до 2018-го року выдала 9 книжок і учебників. Так само здружіня, котрого є Кральова предсидательков, выдало і компактны діскы зо співанками, єден із приповідков.

В плані має нова директорка музею зрядити в Пряшові на Соливарі матерьску школу з русиньскым навчалным языком. В тых днях зачала реконштрукція будовы, в котрій має матерьска школа од септембра 2020-го року мати свої просторы.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар