Голосник

Одышол хоронитель памяти про памятникы – вмер Іренеуш Марцішук

Зо смутком інформуєме, што в пятницю, 9. серпня/авґуста 2019 р., вмер Іренеуш Марцішук, фотоґрафік і плястик, активный спілтворця Діґітального Архіву Єжы Тура і Барбары Тондос. Похоронны богослужыня проходити будут 24. серпня/авґуста од 12.00 год. в костелі Святого Креста в Люблині.

Іренеуш Марцішук приватні был мужом Катажыны Тур-Марцішук. Наштоден робил в Правоцни Візуальной Документациі Католицкого Любельского Університету. Ділил захопліня жены, а тіж і єй родичів – любил памятникы. Бывал в Рускій Бурсі, де помагал опрацовувати єдну з важнійшых сучасных діґітальных колекций о забытках. Архів є результатом парудесятлітньой роботы супружества консерваторів штукы Єжы Тура і Барбары Тондос.

Початкы фотоґрафуваня

Іренеуш Марцішук вродил ся 1967 рока в Грубєшові. Двадцет років пізнійше скінчыл поматуральну Фототехнічну Студию в Варшаві. Хоц початково інтересувал ся археолоґійом, а студиювал історию, то з часом присвячал фотоґрафіі найбільше часу і енерґіі. Постійном темом його знимок были загыбаючы памятникы, краєвиды і люде. В часі студий разом з камаратами основал Фотоґрафічну Аґенцию Терра та Академіцкє Фільмове Студийо при Католицкым Любельскым Університеті. В рамках діяльности Аґениці Терра Іренеуш Марцішук вюл фотоґрафічны курсы для студентів. В роках 1995-2007 был університетскым фотоґрафом. Од 2007 рока был нанятый в Інституті Істориі Штукы КЛУ в Працовни Християньской Порівнавчой Іконоґрафіі. В 2017 році єдиницю переменувано на Працовню Візуальной Документациі.

Документуваня штукы

Знимкы публикувал в розмаітых часописах уж од 80. років минулого столітя, прим. в выдавництвах «Біс», «Недільный Гіст», «Польонійне Форум», «Університетскій Перегляд» ци «Консерваторскы Відомости». Фотоґрафіі І. Марцішука поміщано тіж в книжковых публикациях, а він сам занимал ся і проєктуваньом книжковых окладинок, прим. Три социялизмы проф. Генрика Кєреся ци Вратувати польскіст проф. Пьотра Ярошыньского. Спілпрацувал з др габ. Анетом Крамішевском і др. Кжыштофом Пжыліцкым, документуючы колекциі польской і европейской штукы зо збіркы Католицкого Любельского Університету. Ефектом той роботы были выставы презентуваны по цілій Польщы.

Активный артиста

Од 90. років ХХ. ст. спілпрацувал з Реґіональным Осередком Студий і Охороны Культурового Середовиска в Ряшові, для котрого зреалізувал документальный фільм пн. Божа Матір з Мруковой присвяченый загыбаючій народній традициі з Лемковины. Брал участ в науковых выіздах, де документувал гынучу архітектуру і церковну штуку полудньово-східньой Польщы. Был автором і спілавтором вельох карпатскых выстав, м.ін. Памятникы на карпатскых пустынях, За гором – істория церкви в Лопєнці ци Сучасный вид карпатского пастырства. Помагал зорґанізувати выставы інчых авторів, якы презентували памятникы реліґійной штукы.

Вмер раптом в Жабным на Украіні вчас наукового выізду, де брал участ в досліджынях пастырской культуры в польско-украіньскым ансамбли веденым проф. Янушом Ґудовскым. З женом Катажыном Тур-Марцішук занимали ся етноґрафічныма досліджынями, головні над гуцульскым облечыньом.

Жені і сынам Ірка редакция передає кондоленциі і щыры выразы спілчутя. Вічная Памят!

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі