Голосник

Пастырскій сектор в саноцкым скансені

Карпатскы козы та польскы гірскы уці фаребной одміны, а тіж обєкты звязаны з пастырством в Карпатах на переломі XIX i XX ст. являт ся в Музею Народного Будівництва в Саноку.

Скансен хоче одтворити суровы і примітивны варункы жытя і роботы карпатскых пастырів. Зреконструуваны будут обєкты, в якых хоронили ся пастырі вчас выпасаня – шаласы, буды, колибы, одтворены будут тіж характеристичны для карпатского пастырства кошары, значыт переставляны огороджыня, а тіж корыта до поіня, а навет камінны капличкы.

Вєдно з реконструкцийом материяльных річы, тырват одтворюваня худобы. Першы карпатскы козы уж трафилы до скансену. На переломі ХIX i XX ст. тота раса барз чысленні выступувала в полудньово-східній Польщы, пак остала выперта через барже продуктивны расы. Так само стало ся з гірском фаребном уцьом, яка в тоту обшыр пришла разом з волошскыма пастырми. Хованя той расы кіз остала пару років тому одтворена в Експериментальным Закладі Інстутуту Зоотехнікы в Одреховій.

Нова част скансену – пастырскій сектор – буде оснований подля зрыхтуваного більше як 40 років тому проєкту польского етноґрафа і знавці народной культуры і штукы Карпат проф. Романа Райнфуса.

МНБ в Саноку был оснований в 1958 році. Згромаджено в ным більше як 150 обєктів характеристичных для будівництва полудньово-східньой Польщы, находит ся в ним тіж лемківскій сектор, де перенесена была м.ін. церков з Ріпок, курна хыжа з Команчы, шпіхлир, хыжа з Королика Польского і Перегримкы.

Початком рока Польска Туристична Орґанізация вытипувала найліпшы атракциі з каждого воєвідства і для підкарпатского остал ньом саноцкій скансен. Єст він тіж выміняний серед найбарже знаных музеів того рода в Европі. До марця т.р. мож было віртуальні голосувати на найліпшу туристичну атракцию в Польщы в конкурсі ПТО. Скансен в Саноку нашол ся на 5. місци, за Інсценізацийом Битвы під Ґрунвальдом, Музейом Кєлецкого Села – Етноґрафічным Парком в Токарни, Узкоторовом Желізницьом Рогів-Рава-Біла та Біловежском Пущом – ЮНЕСКО/Біловежскым Нацийональным Парком.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі