Голосник

Піліп став підпредседом народностного выбору. Музей треба будовати наново

В середу 15-го мая 2019-го року проходило у владнім готелі Bôrik в Братіславі за порядком XXXIII. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Проґрам засіданя мав єденадцять пунктів. Русины здобыли в тайній вольбі підпредседу выбору. На засіданю говорило ся і о переписі ці русиньскім музею.

Підпредседом став Піліп

Кедьже із функції підпредседничкы народностного выбору абдіковала Даґмар Такачова, котра є представительков чеськой народностной меншыны у выборі, Уряд уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны жадав перед засіданьом членів выбору о загнаня номінацій на тоту функцію.

Свою номінацію дали лем представителі русиньской народностной меншыны – Петро Медвідь і Мілан Піліп, котры номіновали Піліпа. Мілан Піліп быв на засіданю зволеный за нового підпредседу. Жадны голосы не были проти, трьоми голосуючі шмарили до урны знеплатнены листкы голосованя.

Русины так здобыли другого найвысше поставленого члена выбору по председови, котрым є ex offo уповномоченый про меншыны Ласло Буковскый. Підпредседа заступать председу в його неприсутности і єдночасно є членом  Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, ходить на засіданя той рады як представитель народностных меншын з правом голосованя.

Дві народности в переписі іщі все не суть схвалены

На засіданю выбору знова брала участь і Людмила Іванчікова, ґенерална директорка секції соціалной штатістікы і демоґрафії Штатістічного уряду Словацькой републікы. Іванчікова інформовала членів выбору о кроках, котры были зроблены в рамках приготовльованя ся на перепис населіня, якый має проходити у 2021-ім році.

Найвекшов новотов слідуючого перепису буде, же буде повно діґіталізованый. Люди не будуть выповньовати папірьовы бланкеты (формуларі), а будуть вшыткы даны выписовати електронічно через портал Штатістічного уряду. Як Іванчікова інформовала, уряд собі усвідомлює, же не вшыткы жытелі суть в тій области ґрамотны, і так будуть к діспозіції вышколованы люди, котрых буде мож пожадати о поміч при выповньованю даных в переписі. Такы помічници бы мали быти к діспозіції на сільскых (містьскых) урядах, де за нима буде мож прийти, но мали бы працовати і в різных стаціонарях, припадно як мобілны робітници, котрых буде можливость закликати собі наприклад домів, покля іде о імоблілных людей, припадно о сеґреґованы ґрупы жытелів.

В переписі ся так само не будуть находити вшыткы вопросы, котры были в попередніх. Дакотры інформації о домах, квартелях ітд. буде Штатічный уряд здобывати на основі іншых публічно доступных жрідел. Електронічны бланкеты будуть окрім словацького в мадярьскім, русиньскім, ромскім, україньскім, німецькім і анґліцькім языку.

То, ці буде мож записати собі приналежность ку двом народностям, подля слов Людмилы Іванчіковой іщі все Штатістічный уряд не вырішыв. Припоминаме, же ку тій темі была скликана і експертна ґрупа, в котрій мали своє заступліня і народностны меншыны, но ани ґрупа не дішла ку ясному заключіню, котре бы говорило про або проти такой сістемы. Згода не є ани меджі окремыма народностныма меншынами. Русины і Сербы дотеперь суть проти двоїтой народности.

На остатнім засіданю выбору крітічно выразив ся односно той темы і Калман Петоц, підпредседа Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, котрый є все призваным членом народностного выбору. Петоц рекомендовав, жебы собі одповідны уряды дали наперед одповідь на вопрос, ці хочеме здобывати інформації о народности, етніціті, походжіню або о чім конкретно і єдночасно припомянув, же нихто дотеперь не пояснив, якый вплив буде мати двоїта народность на роздільованя грошей меджі народностны меншыны, на можливость хоснованя языка народностной меншыны публічно і в уряднім контакті і на далшы области.

Членове выбору жадали, жебы перед конечным рішіньом Штатістічного уряду мали іщі можливость выразити ся ку пропонованому моделу перепису, з чім была Іванчікова согласна.

Русиньскый музей треба выбудовати наново

На засіданю выбору брав участь і ґенералный директор Словацького народного музею (СНМ) Браніслав Паніс. Тот выбор інформовав о діялности народностных музеїв, котры належать під СНМ, за 2018-ый рік.

Темов дня быв головно СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові, котрый довгодобо вказовав ся як єден з найслабшых в рамках цілой штруктуры СНМ, і лем минулый місяць была одкликана його директорка Олґа Ґлосікова. Моментално є веджіньом повіреный Петро Кімак – Фейко, котрый в музею робив як куратор, і до кінця мая мож голосити ся до конкурзу на функцію директора. Нова голова музею бы мала быти знама в місяці юн.

Як повів ґенералный директор Паніс, одкликаньом директоркы зробив ся першый крок до того, жебы русиньскый музей міг зачати новый, актівнішый період. За словами Паніса СНМ собі усвідомлює і то, же русиньскый музей не має одповідну будову, котра бы могла быти хоснована на выставны просторы. Зато СНМ в пропозіції свого розрахунку на 2020-ый рік рахує із звекшіньом грошей про СНМ – Музей русиньской културы. Грошы, котры мать дістати наш музей навеце, мають быти схоснованы на то, жебы ся выпрацовав проєкт і зачала ся будовати нова будова той інштітуції. Новый будинок бы подля Паніса мав окрім іншого корешпондовати з архітектуров Русинів, жебы і такым способом было видіти, о якый музей іде. Ґенералный директор повів, же то буде єдна з головных задач нового директора русиньского музею – выбудовати новый музей, но будовати наново подля Паніса не буде треба лем його будову, але і цілу концепцію його діялности.

Председа выбору і єдночасно уповномоченый про народностны меншыны Ласло Буковскый на кінцю діскусії ку тій темі подяковав ґенералному директорови і представителям Русинів, же в остатніх двох роках зорґанізовало ся дакілько стріч односно сітуації в русиньскім музею, што має днесь позітівны резултаты, кедьже ся подарило вырішыти патову сітуацію, і з новым директором буде годен музей зачати нову етапу свого діяня.

Далше роблять ся переклады

На засіданю были членове выбору далше інформованы о Пропозіції Справы о позіції і правах членів народностных меншын за період років 2017 – 2018, дістали інформації о повніню задач і обовязків, котры выходять із Акчного плану охороны прав особ, котры належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020 ці Рамкового договору на охорону народностных меншын і Европской харты реґіоналных або меншыновых языків.

В пункті Різне бісідовало ся о приготовльованю Оцінюючіх справ – о підпорі културы народностных меншын, стані народностного школства і о хоснованю языків народностных меншын.

Ку хоснованю языків выразив ся і уповномоченый Ласло Буковскый, котрый поінформовав, же ся продовжує з тлумачінями леґіслатівных норм до языків народностных меншын, але і різных безпечностных написів і значок, котры будуть годны хосновати наприклад і пріватны компанії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі