Голосник

Почекайте, покля вас не буде

Хоць Русины на Пряшівщіні почали перекладати Святе Писмо вже в половині 80-ых років 20-го столітя, днесь ся можуть тішыти лем з офіціално схваленых штирьох євангелій, покля Русины у Войводині годны чітати цілу Біблію на своїм материньскім языку. І то з тлумачінями почали аж у 2003-ім році.

Причіны довгого процесу пряшівскых тлумачінь, кедь їх так мож назвати, суть різны. Не мож не спомянути то, же у 1980-ых роках іщі ани не быв кодіфікованый русиньскый літературный язык, а окрім іншого офіціално ани не было Русинів. Вшыткы тоты факты, значіть неіснованя Русинів в комуністічных державах, абсенція языковой нормы, мали самособов вплив на то, коли і як зачали ся появльовати першы переклады, на котры ся жадали схваліня офіціалных церьковных властей. Но од 1989-го року, значіть од кінця комуністічного режіму і зачатку нового возродного руху Русинів, припадно од 1995-го року, коли быв кодіфікованый язык і так перешло много часу, жебы днесь могли сьме конштатовати, же маєме офіціално выданы лем тексты штирьох євангелістів.

Самособов, треба спомянути, же окрім тых текстів были ad experimentum схвалены до хоснованя і Апостолы на неділі і свята, а пак суть ту далшы літурґічны тексты як наприклад Вечурня, Погріб, Парастас, Літурґія оперед посвяченых дарів, молебены ці перша часть Малого требника, котры мають церьковне схваліня і можуть ся офіціално хосновати в ґрекокатолицькых храмах по русиньскы. Но і так рокы не пустять, і зіставать вопрос: Досправды ся могло стигнути лем так мало?

Ніт, могло ся стигнути омного веце. Но Русины не мають аж таку проблему зробити переклады, як мають проблему дістати схваліня на офіціалне выданя і хоснованя тых перекладів. Припомяньме лем два факты. Друга часть Малого требника є готова од 2013-го року і лежыть чекаючі на схваліня у Пряшові. Апостоларь є так само комплетно готовый і тот єднако чекать на своє схваліня од року 2018. З літурґічныма тлумачінями, котры вже офіціално вышли, то было подобне.

Пряшівска архієпархія, перед тым єпархія, ани за минулого веджіня не была двараз надхнена русиньскыма тлумачінями, но омного тяжшу позіцію має русиньскый літурґічный язык за веджіня сучасного. І споминане Тетраєвнегеліє собі доста почекало на столі в канцеларії, покля было офіціално схвалене і выдане у 2009-ім році. Припомяньме, же у Войводині зачали цілый Новый завіт перекладати в році 2003 і о три рокы быв выданый.

Абсолутно абсурдным было, кедь метрополіта Йоан Бабяк свого часу заказав на десять років выдавати будьякы літурґічны тлумачіня по русиньскы. Причінов мало быти, же священици зачали на парохіях хосновати іщі несхвалену другу часть Малого требника, готову в році 2013, котра лем лежала і чекала на своє схваліня, но ліпше бы было повісти, же лем лежала без інтересу церьковных властей. Тото своє тверде рішіня пізніше змінив. Меджі часом вышли далшы церьковны переклады, но дакотры тексты просто лем лежать.

Є смутным позерати на то, же покля іде о словацькы літурґічны тлумачіня, вшытко ся робить як скоро бы ся лем не дало, не роблять ся жанды проблемы, причім о дакотрых перекладах, їх якости, досправдовім захопліню смыслу оріґіналных текстів в словацькім языку існують важны похыбности. Метрополія так само не має проблему зряджовати різны комісії, проґрамы, центры, котры мають на старости душпастырьство Ромів. Но покля іде о Русинів, з котрых на тій теріторії тота церьков выросла, ту ся скоріше глядають причіны чом ніт, чом стримати переклады, чом ся затля не дасть і треба почекати. Жаден інтерес в подобі окремых проґрамів, центрів про русиньску комуніту.

Не знам чім то є і кому то має помочі, же Русины не годны без проблемів робити на своїх текстах і запроваджати їх із церьковным схваліньом чімскоріше до жывота. Властно знам, помагать то лем словакізації. Бо русиньскый язык в церькви бы укріпив і позіцію русиньского языка в обыстях.

Наперек вшыткому є ясне, же найвеце русиньскых літурґічных текстів, котры суть і схвалены а можуть ся хосновати, має Пряшівска ґрекокатолицька архієпархія. Властно окрім Пряшова і Руського Керестура нихто не робить нич про Русинів. І зато треба быти вдячный. Но на другім боці мі то даколи в тім Пряшові з чеканьом на схваліня прийде, як кебы нам хотіли повісти, жебы сьме почекали, покля нас не буде.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі