Голосник

Поміч або польованя на карпатьского медвідя?

Оголошіня Русиньской платформы в рамках партії Most-Híd і пропозіція на місця на кандідачнім списку про Русинів од політічного руху OĽaNO бы могло быти сімпатічне, кебы з того не было аж на другім селі чути просту політічну калкулацію.

Веце як о Русинів іде о то, жебы спасти свої (політічны) душы і дістати ся в році 2020 знова до парламенту. Позітівно можеме сконштатовати холем єдно. І то, же Чапутова є trendsetter.

Ясне діло, же дати на єдну уровень остатні актівности Most-Híd і OĽaNO было бы неправилным. Но кедь ся на то посмотриме детайлніше, а не треба на то ани окулярі, існують міцны підозріня, котры гранічать з істотов, же єдным і другым іде лем о то, жебы заставити неґатівны тредны. То в припаді єдного і другого політічного субєкту значіть довгодобе знижованя преференцій в сондажах різных аґентур.

Вшыткы бісідують, же то лем сондаж, правду вкажуть аж выборы. Но такой по высловленій думці суть способны зробити вшытко, жебы тота „неосновна“ сондаж о місяць вказала ліпшы чісла.

Треба повісти, же Most-Híd є на політічній сцені Словакії десять років і од зачатку Бела Буґар, котрый одышов із втогдышньой Партії мадярьской коаліції, днесь Партія мадярьской комуніты, хотів будовати політічный субєкт, котрый бы быв мултіетнічным. Хотів там мати окрім Мадярів і Словаків. Слідовав ціль, жебы не было націоналістічных напруг меджі тыма народами, як сьме то знали довтогды. А хотів там мати і іншы народности, но то ся му дарило лем часточно.

Од початку быв членом і Петро Крайняк, появили ся і іншы особы русиньского походжіня, котры за Most-Híd кандідовали, стали членами партії. Но реаліта є така, же Русины, з вынятком Петра Крайняка, котрый собі то твердо одробив, не діставали даякый великый простор в штурктурах, котры партійов рядили (нарозділ од Словаків), а не діставали ани даякы інтересны, зволительны позіції на кандідачных списках.

Были то векшынов незволительны місця, кедь ся задумаме над тым, же сістема выборів на Словакії є така яка є, же Русинів не є 450 тісяч як Мадярів, же не вшыткы будуть голосовати за Most-Híd лем зато, же десь на списку є і Русин, і же партія ниґда не мала такы процента у выборах, коли бы кандідатови старчіло пару голосів а добре місце, жебы сидіти у парламенті. Перша векша функція про Русина в рамках той партії пришла аж по выборах у 2016-ім році, коли Most-Híd пішов до сучасной влады і Крайняк став державным секретарьом резорту школства.

Лемже якраз тота коаліція Буґаровцям підкопла ногы. Люди не прияли, же Most-Híd ішов до коаліції з Фіцом і його Smer-SD, а словацькым націоналістом Данком з його партійов Slovenská národná strana. Хоць ся мултіетнічному політічному субєкту подарило много просадити в области прав меншын, 2,59 процента у евровыборах назначіло, де партія правдоподобно прямує – мімо парламент. То потверджують і далшы сондажи, котры ся вже робили по майовых евровыборах.

Буґаровці самособов виділи, же пострачали голосы там, де їх перед тым зберали, но так само збачіли, же четверте місце на кандідачнім списку про русиньского політіка Михала Ґоріщака, жало голосы там, де перед тым не сіяло. Most-Híd быв высоко над середнім чіслом своїх еврорезултатів на многых русиньскых селах. Без Ґоріщака то могло быти іщі векше фіаско.

І так нараз партію просвітило. Пришли на то, же є час мати підпредседу Русина, Петра Крайняка, і засновали русиньску платформу.

Обєктівно треба повісти, же по выборах до Европского парламенту ословили і далшы меншыны, далшы меншы політічны субєкты. Давають пропозіції каждому, жебы за них кандідовав. Но то лем потверджує, же і крокы, котры теперь роблять односно Русинів, суть веце ратованьом себе самых як досправдовым інтересом мати представителів Русинів в парламенті. Тадь могли давати векшый простор, наприклад Русинам, вже десять років.

Но кедь бы єм мав охоту при Most-Híd і одпустити собі часточно скептічность, увірити щірому заміру мінімално зато, бо Петро Крайняк і Михал Ґоріщак суть нашы патріоты, при Іґорови Матовічови і його русі OĽaNO ся то абсолутно не дасть.

Тот, правда, іщі в сондажах не є на тім так плано як Most-Híd, но і з ним то іде долов водов і буде мусити забойовати, жебы знова сидів у парламенті. Лемже з політічным субєктом, котрый має штирьох членів і остатнім дасть лем можливость кандідовати за нього і сидіти в його парламентнім клубі, є то барз тяжке. Навеце, кедь того (і Матовіча самого) уж вшыткы мають доста і одходять до іншых політічных партій.

Матовіч днесь пропонує місця Русинам, о котрых дотеперь за цілый час ани не закопнув. Мадярам, о котрых закопнув, але лем неґатівно, і Ромам.

Быв то Матовіч і його трьоми колеґове з OĽaNO, котры у 2011-ім році творили коаліцію, бо до парламенту ся дістали на списку партії Sloboda a Solidarita, і котры коаліцію заблоковали. Влада Іветы Радічовой в тім часі хотіла зрушыти закон о двоїтім гражданстві, котрый прияла Фіцова влада. Закон, котрый быв реакційов на мадярьскый закон, і котрый доднесь одоберать словацькым гражданам гражданство, покля здобудуть чудже гражданство. Матовіч владну пропозіцію закона заблоковав і зато ся доднесь гражданство одоберать. Выступав втогды ясно протимадярьскы, бо о тото в тім законі першорядо ішло – вказати Мадярам, же будь або. Правда, в припаді Ромів мав Матовіч і позітівны резултаты. Теперь дістав Рома до европарламенту. То му не мож замовчати.

Но барз мало то чоловіка пересвідчіть о тім, же днесь то думать серьйозно, кедь бісідує, же словацькым патріотам залежыть і на народностных меншынах, на тім, жебы были в парламенті. Днесь Партії мадярьскій комуніты, котра остро крітіковала закон о двоїтім гражданстві і жадала зміну, яку він заблоковав, так само пропонує місце на кандідачнім списку. О што інше може Матовічови іти, як не о голосы, котры бы го уратовали?

При Матовічови ся холем вказала єдна позітівна справа. Презідентка Зузана Чапутова є про нього якбач trendsetter, што оцінюю позітівно. Вказала му тренд. Членів свого народностного орґану собі выбрала точно з тых меншын, котрым він днесь пропонує місце.

Кебы сьме не знам як хотіли вірити в чісты думкы тых, котры нам нараз давають простор, скепса є міцніша. Простор давають втоды, кедь ідуть самы долов. Кедь є близко до выборів. Де были дотеперь?

Навеце, кедь бісідують, же їм іде не о себе, а о то, жебы представителі меншын мали своїх представників в парламенті, пак треба повісти, же член політічной партії, будьякой народности, буде в першім ряді все представительом політічной партії. Представительом меншыны буде, кедь там буде зволеный за меншыну.

Зато, панове політіци, котрым лежыть на сердці доля меншын, кедь щіро думате, же хочете в парламенті меншыны, пак ся не наганяйте за меншынами пів роками перед выборами, жебы дістати їх на спискы а тым і голосы про свою партію. Зробте тото, што сьте мали вже давно. Закон о народностных меншынах, котрый бы раховав з тым, по прикладі Мадярьска, же до парламенту мож волити і з меншыновых списків представителів меншын.

Іншак будете в підозріню, же пропонована поміч Русинам є скоріше польованя на карпатьского медвідя, жебы тым здобыти процента про себе.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі