Голосник

Премєру буде мати новый філм о Стренкови

Новый документарный філм о славнім америцькім геройови із ІІ. світовой войны, котрый быв Русином – Михалови Стренкови, буде мати в четверь 30-го марца 2017-го року премєру в Кошыцях. Філм під назвов Хлопець, котрый хотів быти презідентом (словаць. Chlapec, ktorý chcel byť prezidentom, анґ. The Oath) наточів словацькый режісер Душан Гудєц.

Філм о досправдовім бойовникови

Як пишуть творцьове, Хлопець, котрый хотів быти презідентом є філм із історічнов тематіков о бесконечных жертвах і героях ІІ. світовой войны без мена. Є адресованый нелем публіці на Словакії і в Споєных штатах Америкы, але головно молодым людям, котры ся хотять дізнати, як ІІ. світова война засягла жывот Михала Стренка і його співбойовників із америцькой наморной піхоты. Його мено Амричаны автоматічно мають повязане із піднятьом флаґу на острові Іво Джіма. Є про них стілесніньом досправдового бойовника, котрый пожертвовав свій жывот про тоты найблагороднішы вартости, а на Словакії є цалком забытый, пише ся в анотації ку філму.

Премєра філму повязана із діскузійов з творцями – режісером Душаном Гудєцом і продуцентков філму Дарінов Смыржовов, одбуде ся в културнім центрі Kasárne / Kulturpark в Кошыцях зо зачатком о 18.00 год. Філм продуковала компанія EDIT Studio і копродуцентом філму є Розглас і телевізія Словеньска. Документ быв підпореный Міністерством културы Словацькой републікы і Авдіовізуалным фондом. В маї бы мав документ мати і телевізну премєру.

Філм Хлопець, котрый хотів быти презідентом не є першым філмом о Стренкови. У фебруарі 2015-го року мав в Споєных штатах Америкы премєру філм Our Flag Still Waves. Тот філм вказує і жывот Михала Стренка як дітины іміґрантів із Чехословакії.

Тот, што підняв флаґ

Стренк ся народив 10-го новембра 1919 р. в Орябині і кідь мав шість років з родічами одышов до Споєных штатів. Закінчів середню школу в Пенсілванії, робив робітника при будованю драг і в октобрі 1939 р. ся приголосив до наморной піхоты (маріняци).

Барз скоро ся в боях освідчів і дістав шаржу сержанта. В році 1944 го як велителя одділу післали до боя о стратеґічный пункт – остров Іво Джіма. Америчане го заатаковали в повній силі, но высадити ся зо шыфы ся їм подарило аж во фебруарі 1945-го року. Під веліньом Стренка, на выгаснутій сопці Маунт Сурібачі, підняли америцькый флаґ. Піднятя флаґу фотив фотоґраф аґентуры Associated Press Джов Росентал. За фотоґрафію пізніше здобыв Пуліцерову ціну. Фотоґрафія стала ся сімболом перемогы, хоць Стренк не дожыв ся ани дефінітівного покоріня острова. Тыждень по піднятю флаґу, 1-го марца 1945-го року, го засягнув шрапнел із америцькой шыфы почас того, як рисовав до піску план далшой акції. По войні было його тіло похоронене із належачіма честованями на Арлінґтоньскім народнім цінтері, значіть на місці, де суть похоронены і америцькы презіденты.

Герой

Стренкови співбойовници на нього споминали як на найліпшого маріняка, якого стрітили. Быв знамый як бойовник і лідер, котрый быв своїм мужам прикладом. Споминали, же часто говорив: „Подьте за мнов і буду ся намагати, жебы єм вас вшыткых безпечно привів домів ку вашым матірям.“ Сын єдного із шестьох мужів, котры піднимали флаґ, Джеймс Бредлі, написав книжку Флаґы нашых вітців, в котрій бісідовав із тыма, котры памятали тоту історічну дію підниманя ґлаґу на Іво Джіма. Єден із них му о Стренкови повів, же то быв тот тіп вояка, о котрім чітате, і о котрім ся роблять філмы.

Стренк быв нагороджденый тыма америцькыма воєньскыма нагородами: Purple Heart, Presidential Unit Citation, America Defense Service Medal, American Area Campaign Medal, Asiatic-Pacific Area campaign with four stars, World War II. Victory Medal і далшыма.

Не знали о його походжіню

Аж у 2008 році америцькый вояк Мет Блейс, котрый быв приділеный ку беспечностній службі Америцькой амбасады на Словакії, дізнав ся, же Стренк не быв родженым Америчаном, але же гражданьство здобыв аж у 1935 році посередництвом натуралізації свого вітця, причім о тім ниґда не дістав жаден документ.

Зато ся Блейс обернув на Іміґрачный і натуралізачный уряд зо жадостьов о выданя такых документів о гражданстві Стренка. Тота жадость была выбавлена 29-го юла 2008 року. Документы перевзяла Стренкова наймолодша сестра Мері Перо в рамках церемонії Памятникам америцькой наморной піхоты в Арлінґтоні. Тым ся потвердило Стренкови його америцьке гражданство.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі