Голосник

Ректор „фаховець“

0

Перед дакілько днями на пресовій конференції народный депутат Верховной рады Україны Іван Бушко повів, же ословив ректора Ужгородьской національной унверзіты з тым, жебы была заснована катедра русиньского языка. Без огляду на то, як серьйозны суть слова Івана Бушка, накілько є досправдовый його інтерес о Русинів і накілько є то стратеґічна гра, як повів Євген Жупан, председа Народной рады Русинів Закарпатя: „Слава Богу,“ і тоту підтримку бы требало теперь што найскоріше схосновати. Тадь Русины по катедрі кличуть 22 років. Конечно десь дашто учув і даякый народный депутат. Лемже так, як все, нич, што ся дотулять Русинів, якбач не може быти на Україні лем таке просте. Покля Бушко бісідує о катедрі, ректор, котрого депутат ословив, то вже так реалне не видить.

Часто ся мі скаржыть мій приятель архітектор. Має все тот самый проблем. Кідь што напроєктує, інжініры вшытко вырахують, вшытко є добрі надімензоване, матеріалы доступны і нич не боронить тому, жебы ставба могла быти збудована і стояти, прийдуть на шор тоты „найвекшы фахівці“ – ставбарі. Майстрове майже все зачнуть на ставбі пересвідчовати архітектора, же то так не може быти. Чом? Бо то ся не дасть. Під речіньом: „То ся не дасть,“ треба розуміти, же 20 років будують так, як знають во своїм стереотіпі і не хоче ся їм знова роздумовати і учіти ся, як ся то дасть зробити. Также автор проєкту пак підкованый вшытков документаційов і опанцірьованый якбач Божов терпезливостьов, покля ся не мусив натігати з інжінірами, мусить покійно їднати з „фахівцями од цеглы“ і пересвідчіти їх, же ся то дасть, бо перед нима то потвердило дакілько реалных фахівців. Як собі то не выїднать і не сконтролює, они зроблять по свойому, бо так є то найростіше.

Такого фахівця має у функції ректора якбач і Ужгородьска універзіта. Тот такой реаґовав про телевізію Тиса, де повів, же властно катедру засновати не мож. Причіны? Єднов має быти, же на заснованя катедры суть потрібны 5-ми працівникы, з того трьоми мусять мати здобытый потрібный науковый тітул. Также ректор дакілько годин по тім, што Бушко бісідує о катедрі, такой знать, же пять людей, котры бы мали кваліфікацію і могли робити на катедрі, не є. Мі пришли на розум такой трьоми а доіста бы ся нашли і далшы. Значіть, позіція ректора не є позіційов, котра бы была релевантна, але скоріше припоминать тото ставбарьске: То ся не дасть. Не дасть, бо не хочу. І так, по взорі ставбарів, давать ректор алтернатіву. Наперед зачне бісідовати о можливости заснованя даякой секції коло ближе нешпеціфікованой катедры. Де хоче ословити до роботы історіків, політолоґів… але головно бы там пан ректор хотів мати нелем прихылників русинства, але і одпорців. Пане ректоре, лем тото ні! Одпорців русинства мате на вшыткых катедрах і вшыткых універзітах по цілій Україні. Там собі „добрі“ роблять свою роботу, головно тоты, што ся называють історікы або політолоґове. Носити дерево до ліса є даремне. Кідь маєте інтерес зробити русиньску секцію, зохабте єй Русинам. Лемже ани тота секція не є ґарантована. Бо на кінцю реакції про телевізію ректор вже бісідує о даякой лабораторії. Не знам, яку лабораторію думать пан ректор, але кібы мало іти о даяке місце, де будуть потрощыти русинство, жебы доказати, же то штось нежыве, пак шумні дякую. Думам, же то нам непотрібне.

З ректором то якбач не буде просте. Коло ставбы катедры є він тот, котрый може муровати. Но і кідь він повість, же ся не дасть, так є то проблем. Жебы ставба была точно подля проєкту, котрый бы быв вгодный про Русинів, буде потрібне „фахівця од цеглы“ пересвідчіти, же ся то дасть. Же не може будовати так, як він звыкнутый і як ся йому хоче. Зіставать вопросом, ці „головный архітектор“ проєкту русиньской катедры, до функції котрого ся теперь вжыв Іван Бушко, буде за тот проєкт бойовати, або зохабить ставбарів, най собі ровблять што хотять. Подля того буде мож видіти і то, як серьйозні то з Русинами думать і накілько то суть лем медовы мотузкы попід ніс.

Петро Медвідь, Пряшів

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Ректор „фаховець“

0

Перед дакілько днями на пресовій конференції народный депутат Верховной рады Україны Іван Бушко повів, же ословив ректора Ужгородьской національной унверзіты з тым, жебы была заснована катедра русиньского языка. Без огляду на то, як серьйозны суть слова Івана Бушка, накілько є досправдовый його інтерес о Русинів і накілько є то стратеґічна гра, як повів Євген Жупан, председа Народной рады Русинів Закарпатя: „Слава Богу,“ і тоту підтримку бы требало теперь што найскоріше схосновати. Тадь Русины по катедрі кличуть 22 років. Конечно десь дашто учув і даякый народный депутат. Лемже так, як все, нич, што ся дотулять Русинів, якбач не може быти на Україні лем таке просте. Покля Бушко бісідує о катедрі, ректор, котрого депутат ословив, то вже так реалне не видить.

Часто ся мі скаржыть мій приятель архітектор. Має все тот самый проблем. Кідь што напроєктує, інжініры вшытко вырахують, вшытко є добрі надімензоване, матеріалы доступны і нич не боронить тому, жебы ставба могла быти збудована і стояти, прийдуть на шор тоты „найвекшы фахівці“ – ставбарі. Майстрове майже все зачнуть на ставбі пересвідчовати архітектора, же то так не може быти. Чом? Бо то ся не дасть. Під речіньом: „То ся не дасть,“ треба розуміти, же 20 років будують так, як знають во своїм стереотіпі і не хоче ся їм знова роздумовати і учіти ся, як ся то дасть зробити. Также автор проєкту пак підкованый вшытков документаційов і опанцірьованый якбач Божов терпезливостьов, покля ся не мусив натігати з інжінірами, мусить покійно їднати з „фахівцями од цеглы“ і пересвідчіти їх, же ся то дасть, бо перед нима то потвердило дакілько реалных фахівців. Як собі то не выїднать і не сконтролює, они зроблять по свойому, бо так є то найростіше.

Такого фахівця має у функції ректора якбач і Ужгородьска універзіта. Тот такой реаґовав про телевізію Тиса, де повів, же властно катедру засновати не мож. Причіны? Єднов має быти, же на заснованя катедры суть потрібны 5-ми працівникы, з того трьоми мусять мати здобытый потрібный науковый тітул. Также ректор дакілько годин по тім, што Бушко бісідує о катедрі, такой знать, же пять людей, котры бы мали кваліфікацію і могли робити на катедрі, не є. Мі пришли на розум такой трьоми а доіста бы ся нашли і далшы. Значіть, позіція ректора не є позіційов, котра бы была релевантна, але скоріше припоминать тото ставбарьске: То ся не дасть. Не дасть, бо не хочу. І так, по взорі ставбарів, давать ректор алтернатіву. Наперед зачне бісідовати о можливости заснованя даякой секції коло ближе нешпеціфікованой катедры. Де хоче ословити до роботы історіків, політолоґів… але головно бы там пан ректор хотів мати нелем прихылників русинства, але і одпорців. Пане ректоре, лем тото ні! Одпорців русинства мате на вшыткых катедрах і вшыткых універзітах по цілій Україні. Там собі „добрі“ роблять свою роботу, головно тоты, што ся называють історікы або політолоґове. Носити дерево до ліса є даремне. Кідь маєте інтерес зробити русиньску секцію, зохабте єй Русинам. Лемже ани тота секція не є ґарантована. Бо на кінцю реакції про телевізію ректор вже бісідує о даякой лабораторії. Не знам, яку лабораторію думать пан ректор, але кібы мало іти о даяке місце, де будуть потрощыти русинство, жебы доказати, же то штось нежыве, пак шумні дякую. Думам, же то нам непотрібне.

З ректором то якбач не буде просте. Коло ставбы катедры є він тот, котрый може муровати. Но і кідь він повість, же ся не дасть, так є то проблем. Жебы ставба была точно подля проєкту, котрый бы быв вгодный про Русинів, буде потрібне „фахівця од цеглы“ пересвідчіти, же ся то дасть. Же не може будовати так, як він звыкнутый і як ся йому хоче. Зіставать вопросом, ці „головный архітектор“ проєкту русиньской катедры, до функції котрого ся теперь вжыв Іван Бушко, буде за тот проєкт бойовати, або зохабить ставбарів, най собі ровблять што хотять. Подля того буде мож видіти і то, як серьйозні то з Русинами думать і накілько то суть лем медовы мотузкы попід ніс.

Петро Медвідь, Пряшів

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар