Голосник

Рускы Лемкы – часопис «Русскій голос», ч. 26 (715), Львів 28. липця 1935 р.

Його Блаженство, Блаженнійшый Митрополит ДІОНИСІЙ, благословил Совіту Православной Духовной Міссиі на Лемковині орґанізувати каждый рік в селі Чорным, в першу неділю місяця септембра (вересня), торжествене упамятніня Вірных потерпілых за Віру і Нарід. Благословил і споминал Талергофців.

Його Блаженство заповідал нам, жебы мы тот ден свято праздновали: «Да будет сей день поминовенія и днем молитевннаго общенія всей православной Лемковщины, праздником Православія днем выявленія жизненности, величія и красоты нашей Древле-Христіанской Вѣры, согрѣвающей и питающей хлѣбом небесный человѣческое сердце».

Наш святый долг памятати о найліпшых нашых сынах і братях. погыбшых в нерівній борбі за святы ідеалы вітців і прадідів — за Віру і Нарід — і памят о них передавати з поколінія в поколіня. Ниґда мы не забудеме слів нашого скромного душпастыря-мученика, першого нашого просвітителя Віры Православной на Карпатах, о. Максима Сандовича. Послідні слова його, котры він в минуту разстріляня іщы здолял проголосити, были: «Най жыє рускій нарід, най жыє Святе Православія!».

Зато, 1. септембра (вересня) того рока, за новым стильом, в неділю, коло села Чорне, ґорлицкого повіту, Краківскаго воєводства, на Лемковині, буде проходити Всенародне Православне Торжество, присвячене памяти Талергофців, мученика о. Максима Сандовича і вшыткых погыбшых 21 років тому за Віру і Нарід.

Программа торжества буде оголошена в дополніню.

Русскы люде Лемковины і цілой Галичыны, і Вшыткы, в кым бє рускє серце і горит іскорка любови до Святого Православія, станте в ряды участників того Великого Народнаго Торжества, жебы доказати горячу любов до свого Народу і зобовязаня одказам нашых вітців і братів мучеників —

Совіт Православной Духовной Міссиі на Лемковині

 

В тот час, коли уніятскы церковны власти¹ і духовенство фурт сут на заваді споминаню на рускых нацийональных мучеників-талергофців, Блаженнійшый Владыка Діонисій благословил торжественне споминаня іх шторока.

С почутьом признаня і благодарности витаме тото мудре рішыня Главы Православной Церкви в Польщы, маючы надію, што Його Блаженству буде придане пошырювати споминаня талергофців на территорию і дальшых рускых земель в Польщы.

Ци не єст пора, жебы Глава Уніятской Церкви², Высокопреосвященнійшый Владыка Андрей, наслідувал, в інтересі свойой Церкви, доброго прикладу, якій дали православны спілбратя?

Редакция


Ґазета «Русскій голос» была орґаном здружыня «Русска общественна мысль», вказувала ся в роках 1922 – 1939, двараз на тыжден. Редакция містила ся во Львові.


¹ грекокатолицкы церковны власти

² Глава Грекокатолицкой Церкви

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі