Голосник

Словацкій Народний Музей – Музей Русиньской Культуры – част 2 – віторок, 20.00 год.

0

Правне узнаня русиньской нацийональной меншыны на Словациі (в 1991 році), як і в інчых покомуністычных державах, аспіруючых до членства в европейскых структурах, кодифікация русиньского языка з 27. січня 1995 рока, як тіж єднозначне голошыня ся за Русинів населіня Карпатской Руси, потвердило істнуваня етнічной русиньской групы. Русины, при одходжыню од остатків бывшой ідеолоґіі, задекретуваной комуністычно-нацийоналістычныма осередками долі украінізациі Лемків, Русинів, Руснаків, зажадали і дальше стремлят до потвержыня  і реалізуваня рівных, з інчыма нацийональностями, громадскых прав.

Зато словацкє Міністерство Культуры рішыло зорґанізувати в грудни 2006 рока Музей Русиньской Культуры в Пряшові, як одділіня Словацкого Народного Музею.

Словацкій Народний Музей – Музей Русиньской Культуры, так звучыт полна назва той державной інституциі культуры, од 1. червця 2012 рока музей отримал новы просторы по бывшій касарни в Пряшові при ул. Масариковій 20.

Запрашам на другу част реляциі з музею. Зачынаме од сіни, де презентуваны сут образы, пак по інчых просторах, русиньскій хыжы, ізбі посвяченій нацийоналным цінностям Русинів, сали, де ведены сут варштаты і інчых скеретных місцях, слухачів радия ЛЕМ.фм особисто веде директорка – п. Ольга Ґльосікова.

Жены з групы Удольчанка з Уяка в церкви з Матысовы

Жены з групы”«Удольчанка» з Уяка в церкви з Матысовы

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар

Словацкій Народний Музей – Музей Русиньской Культуры – част 2 – віторок, 20.00 год.

0

Правне узнаня русиньской нацийональной меншыны на Словациі (в 1991 році), як і в інчых покомуністычных державах, аспіруючых до членства в европейскых структурах, кодифікация русиньского языка з 27. січня 1995 рока, як тіж єднозначне голошыня ся за Русинів населіня Карпатской Руси, потвердило істнуваня етнічной русиньской групы. Русины, при одходжыню од остатків бывшой ідеолоґіі, задекретуваной комуністычно-нацийоналістычныма осередками долі украінізациі Лемків, Русинів, Руснаків, зажадали і дальше стремлят до потвержыня  і реалізуваня рівных, з інчыма нацийональностями, громадскых прав.

Зато словацкє Міністерство Культуры рішыло зорґанізувати в грудни 2006 рока Музей Русиньской Культуры в Пряшові, як одділіня Словацкого Народного Музею.

Словацкій Народний Музей – Музей Русиньской Культуры, так звучыт полна назва той державной інституциі культуры, од 1. червця 2012 рока музей отримал новы просторы по бывшій касарни в Пряшові при ул. Масариковій 20.

Запрашам на другу част реляциі з музею. Зачынаме од сіни, де презентуваны сут образы, пак по інчых просторах, русиньскій хыжы, ізбі посвяченій нацийоналным цінностям Русинів, сали, де ведены сут варштаты і інчых скеретных місцях, слухачів радия ЛЕМ.фм особисто веде директорка – п. Ольга Ґльосікова.

Жены з групы Удольчанка з Уяка в церкви з Матысовы

Жены з групы”«Удольчанка» з Уяка в церкви з Матысовы

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар