Голосник

Стовпчік: Школьскый орлой

0

Кідь єм роздумовав, што вшытко дати до нового чісла Інфо Русина, вырішыв єм, же зясь хочу присвятити єдну статю школству і нашым вечурнім языковым школам, і же дам знова простор їх основательці Любі Кральовій. Мав єм на то веце причін.

По перше, думам собі, же є то важна справа, і же без навчаня материньского языка нашых дітей сьме може остатня ґенерація, котра іщі якось чітать нашы книжкы і нашу пресу. Як хочеме всокотити народ без ґрамотности, то вера не знам. По друге, не ходило мі тот раз о класічну промо статю, ці інтервю, якы вже были публікованы. Хотів єм од Любы Кральовой, жебы зробила дашто од сердця. Особне. Жебы зробила публічну „сповідь“ о тім, чом ся на то дала, чого тоты школы она сама видить як потрібне і што їй особні тото даде. Ці, і як єй то наповнять. Жебы ся все лем не бісідовало кілько грошей з того хто має. Третя причіна публіковати далшу статю о вечурніх школах была прозаічна. Є то сучасна сітуація на словацькій політічній сцені. Із тым повязаный проблем класічного, основного школства, котре ся дотулять і русиньскых школ. По комуналных вольбах, вночі, по дакількодньовім тиску жытелів Словакії, абдіковав із свойой функції Павол Пашка, председа словацького парламенту. Офіціално зато, жебы хоронив свою родину, котрій протестуючі не дадуть дыхати. Реално якбач зато, же не знав пояснити здравотницьку кавзу, з котров бы мав быти повязаный. Час вкаже. Но тото бы ня аж так не мерзило.

Што ня мерзить, то є то, же по пару днях, што владна партія глядала кандідата на нового председу парламенту, было оголошене, же новым председом Народной рады буде Петер Пеллеґріні і на його місце іде Юрай Дракслер. Тот Пеллеґріні, котрый наступив до функції міністра школства лем 3. юла 2014 р., коли вычеряв Душана Чапловіча. І тото вже є на мене вельо. Не інтересує ня, ці є Дракслер добрый кандідат, бодай бы быв, а інтересує ня, яку пріоріту має у владнім Смері – соціалній демокрації школство, кідь ани не за пів рока є там третій чоловік. Третій чоловік в резорті, в котрім має єден чоловік што робити, жебы зробив за 4 рокы даякы добры крокы ку тому, жебы вытягнути школство з мізерії, в якій є. Третій чоловік за нецілый піврок в часі, коли не знаме, ці ся продовжує напрямом Чапловіча, котрый хотів рушыти малокласны школы, што бы быв про нашы дві школы з навчалным языком русинькым і далшы школы де ся холем учіть наш язык абсолутный конець. В такім припаді нам зістануть може лем вечурні школы, напрік ґаранції нашой Конштітуції, же маєме право учіти ся в материньскім языку.

Дорогы чітателі, черяня міністрів школства, котре є помалы частіше, як черяня апостолів на Пражскім орлої, не пророкує нич добре і, нажаль, вказує, же про Смер є школство неосновне. Тото ся може досправды плано одзеркалити на цілій школьскій сістемі на Словакії і найвеце то може боліти народностны школы. В тім припаді нам не зістане нич інше, як ся коло тых апостолів, котры ся будуть черяти на школьскім орлої, молити, жебы нам не пришов конець.

Петро Медвідь

Веце інтересных статей ся можете дочітати уж тот тыждень в інформачнім двотыжденнику Русинів на Словеньску „Інфо Русин“ ч. 19/20, котрый выдавать Русиньска оброда на Словеньску. В припаді інтересу ся на можливости передплачіня можете опросити на імейловій адресі: peter.medvid@gmail.com

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Стовпчік: Школьскый орлой

0

Кідь єм роздумовав, што вшытко дати до нового чісла Інфо Русина, вырішыв єм, же зясь хочу присвятити єдну статю школству і нашым вечурнім языковым школам, і же дам знова простор їх основательці Любі Кральовій. Мав єм на то веце причін.

По перше, думам собі, же є то важна справа, і же без навчаня материньского языка нашых дітей сьме може остатня ґенерація, котра іщі якось чітать нашы книжкы і нашу пресу. Як хочеме всокотити народ без ґрамотности, то вера не знам. По друге, не ходило мі тот раз о класічну промо статю, ці інтервю, якы вже были публікованы. Хотів єм од Любы Кральовой, жебы зробила дашто од сердця. Особне. Жебы зробила публічну „сповідь“ о тім, чом ся на то дала, чого тоты школы она сама видить як потрібне і што їй особні тото даде. Ці, і як єй то наповнять. Жебы ся все лем не бісідовало кілько грошей з того хто має. Третя причіна публіковати далшу статю о вечурніх школах была прозаічна. Є то сучасна сітуація на словацькій політічній сцені. Із тым повязаный проблем класічного, основного школства, котре ся дотулять і русиньскых школ. По комуналных вольбах, вночі, по дакількодньовім тиску жытелів Словакії, абдіковав із свойой функції Павол Пашка, председа словацького парламенту. Офіціално зато, жебы хоронив свою родину, котрій протестуючі не дадуть дыхати. Реално якбач зато, же не знав пояснити здравотницьку кавзу, з котров бы мав быти повязаный. Час вкаже. Но тото бы ня аж так не мерзило.

Што ня мерзить, то є то, же по пару днях, што владна партія глядала кандідата на нового председу парламенту, было оголошене, же новым председом Народной рады буде Петер Пеллеґріні і на його місце іде Юрай Дракслер. Тот Пеллеґріні, котрый наступив до функції міністра школства лем 3. юла 2014 р., коли вычеряв Душана Чапловіча. І тото вже є на мене вельо. Не інтересує ня, ці є Дракслер добрый кандідат, бодай бы быв, а інтересує ня, яку пріоріту має у владнім Смері – соціалній демокрації школство, кідь ани не за пів рока є там третій чоловік. Третій чоловік в резорті, в котрім має єден чоловік што робити, жебы зробив за 4 рокы даякы добры крокы ку тому, жебы вытягнути школство з мізерії, в якій є. Третій чоловік за нецілый піврок в часі, коли не знаме, ці ся продовжує напрямом Чапловіча, котрый хотів рушыти малокласны школы, што бы быв про нашы дві школы з навчалным языком русинькым і далшы школы де ся холем учіть наш язык абсолутный конець. В такім припаді нам зістануть може лем вечурні школы, напрік ґаранції нашой Конштітуції, же маєме право учіти ся в материньскім языку.

Дорогы чітателі, черяня міністрів школства, котре є помалы частіше, як черяня апостолів на Пражскім орлої, не пророкує нич добре і, нажаль, вказує, же про Смер є школство неосновне. Тото ся може досправды плано одзеркалити на цілій школьскій сістемі на Словакії і найвеце то може боліти народностны школы. В тім припаді нам не зістане нич інше, як ся коло тых апостолів, котры ся будуть черяти на школьскім орлої, молити, жебы нам не пришов конець.

Петро Медвідь

Веце інтересных статей ся можете дочітати уж тот тыждень в інформачнім двотыжденнику Русинів на Словеньску „Інфо Русин“ ч. 19/20, котрый выдавать Русиньска оброда на Словеньску. В припаді інтересу ся на можливости передплачіня можете опросити на імейловій адресі: peter.medvid@gmail.com

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар