Голосник

Сумар дня на 11. жолтня/октобра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 11. жолтня/октобра 2019 р.

І Лемкы будут літати по Лемковині

Заран зачынают ся змаганя в літаню по горах Лемковина Ультра Трейль. Технічны одправы та додатковы активности проходят уж днес. О пілночы з пятниці на суботу стартуют з Крениці беручы участ в змаганях на трасі 150 км. Годину пізнійше з того самого місця выстартуют тоты, котры выбрали трасу долгости 100 км. Окрем двох барз тяжкых дистансів, професийны спортовці і аматоры будут змагати ся з трасами долгости 70, 48 та 30 кілометрів. Старт на тых трасах пройде в суботу. Каждорічні орґанізаторы дбают, жебы на меті в Команчы вымореным спортовцям даяк музичні, при лемківскых співанках, зробити атракцийным доходжыня до сил. Того рока, з рекомендациі ЛЕМ.фм, в суботу вечером выступит ансамбль Бурян з Ґорлиц. Декорация найліпшых пройде в суботу на вечер і в неділю перед полудньом. Минулого рока найліпшый на трасі 150 км з результатом 17 годин і близко 3 минут был Артур Єндрых. Серед жен, з результатом 20 годин і близко 25 минут – Маргарита Пазда Позорска. До тогорічных змагань на найтяжшій трасі приголосил ся м.ін. русиньскій писменник Марош Крайняк.

«Карпатскы Брамы: медже Ропом а Зборовом»

29. вересня/септембра вчас Ярмаку св. Михала в Ропі прошла конференция, на котрій війт ґміны Ропа Кароль Ґурскій разом з партнерами проєкту поіфнормували о підписаню з Міністерством Інвестициі і Розвитку договору о дофінансуваню проєкту пн. «Карпатскы Брамы: медже Ропом а Зборовом – охорона і розвиток спільной культуровой спадковины на польско-словацкым пограничы». Серед задач проєкту є м.ін. консервация памятковых обєктів находячых ся на обшыри ґмін Ропа і Зборів, зорґанізуваня в Ропі і Зборові 4 ярмаків, орґанізация едукацийных варштатів, стріч і студийных выіздів для неполносправных осіб та зрыхтуваня віртуального путівника по ропско-зборівскым пограничы. Інтересуючом проєктовом акцийом є зрыхтуваня і ведіня подипломовых студий з обшыри заряджаня культуровом спадковином та циклю школінь рыхтуючых кадру турстичных провідників для трансграничной спілпрацы. Партнерами проєкту сут Православный Осередок Милосердя Перемышльско-Новосандецкой Єпархіі Елеос, Економічный Університет в Кракові та Фундация Благородне Здоровля.

Ремонтуют і видно конец

Вілля Романівка, в котрій містит ся Музей Никыфора, єст ремонтувана. В тым часі музейны колекциі мож обзерати в Новым Здройовым Дому. Ремонтовы роботы плянує ся закінчыти на конец того рока. Музей Никыфора, якій єст одділіньом Округового Музею в Новым Санчы, од половины червця/юнія є модернізуваный. В остатніх тыжнях роботы набрали темпа. Выміняне єст центральне огріваня, дотепляны сут повалы, модернізуваны сут салі, в котрых презентувана буде експозиция. Малюваный є дах і ремонтувана єст елевация будинку. Обєкт буде достосуваный для неполносправных осіб. Ремонтуваный будинок є памятковом вілльом з ХІХ ст. До 1990 рока стоял в інчым місци. По консерваторскым ремонті в роках 1992-94 одтворено го в місци, де стоіт тепер, при Бульварі Дітля, напроти Старого Здройового Дому. Презентувана єст в ним творчіст найзнаменитшого в світі примітивного маляря, Епіфана Дровняка, якій практичні ціле жытя провюл в Креници.

«Послідні Ґуралі» в Америці

Товариство Polish Youngstown та одділіня Carpatho-Rusyn Society для Youngstown-Warren орґанізуют презентацию фільму «Послідні Ґуралі». Показ пройде в неділю, 13. жолтня/октобра, в Youngstown в штаті Ohio. «Послідні Ґуралі» то документальна продукция в режысериі Філіпа Люфта. Представлят портреты парох польскых ґуралів, котры мают тоту саму професию і інтересуют ся тым самым што іх предкы. Є то істория о людях, характер котрых формує ся в конфронтациі з натуром – недоступныма горами, змінами хвилі і звірятами. Высокы верхы Татр стают ся чымси веце як лем німым обсерватором фільмовых героів. Фільм прібує найти одповід на звіданя: ци культура підгаляньскых ґуралів є так само тырвала як самы горы? Ци то послідній момент, жебы зареґіструвати єй серед гір, а не лем в музею народной штукы? Продукция брала участ в медженародным конкурсі Стрічы з Гірскым Фільмом. Признано ій Деревяну Гору, нагороду бургомайстра Закопаного, для фільму, котрый в найліпшый спосіб вказує чловечы, культуровы і артистичны аспекты жытя гірскых соспільности.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі