Голосник

Сумар дня на 13. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. листопада/новембра 2019 р.

Бортне 3D

В ден праздника свв. Космы і Даміяна в Бортным окрем кєрмешу буде мож взяти участ в премєровым показі фільму, котрый єст цифровом реконструкцийом села. Зроблено єй подля стану на 30. рокы ХХ столітя на основі захованых архівальных материялів: інвентаризацийных, фотоґрафічных та катастральных. Реконструкция села 3Д є пробом вказати, як велику вартіст з огляду на чысло забытковых хыж іщы до 70. років мало Бортне і як вынятковый краєвид. В фільмі почути мож музику скомпонувану і выконувану через Сусанну Яру. Орґанізатором подіі єст Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях одділіня Мазярска Загорода в Лоси з церквом в Бортным, партнером проєкту є м.ін. Стоваришыня Руска Бурса. Промітаня фільму заплянувано на 14.00 год. Скорше молодіж буде могла взяти участ в моделярско-етноґрафічных варштатах «Акция транслокация/ Бортне 40».

Споминали русиньского вояка

В минулу неділю, 10. листопада/новембра, в ден основаня Американьской Наморной Піхоты в Зъєднаных Штатах Америкы припомянули і єдного з єй найславнійшых вояків, родака з русиньского села Орябина в окресі Стара Любовня – Михала Стренка. Разом зо своіма спілбойовниками звічненый є він на іконічній фотоґрафіі, на котрій піднимают американьску фану на острові Іво Джіма. В сотну річницю народжыня Михала Стренка в капличці Наморной Піхоты Зъєднаных Штатів Америкы Semper Fidelis в штаті Вірджыня одбыла ся пєтна спомина з богослужыньом. Прочытане было тіж писмо президенткы Словацкой Республикы Зузаны Чапутовой. Амвасадор Словацкой Республикы в Вашынґтоні Іван Корчок повіл, што Стренк репрезентує мілийоны вояків, котры вчас ІІ світовой войны воювали і стратили своє жытя при обороні. По войні было його тіло похоронене з належныма честованями на Арлінґтоньскым Нацийональным Цмонтери, значыт в місци, де сут похоронены і американьскы президенты. Стренк вродил ся іщы на старым континенті, але на 6 років разом з родичами выеміґрували до Америкы. Про його жытя знимано уж два фільмы.

Будут будувати новый монастыр

З нагоды 1400 річниці смерти св. Йоана Милостивого в православным Катедральным Соборі Успінія Богородиці в Кошыцях, котрый є присвяченый імену спомненого святого, в неділю, 10. листопада/новембра, проходила торжественна архієрейска літургія. Окрем домашнього михалівско-кошыцкого архієпископа Григорія служыли владыкы з заграниці: чорногірско-приморскій митрополита зо Сербіі Амфілохіє та митрополита бориславскій і броварскій Антоний з Украіньской Православной Церкви. Того самого дня на вечер архієреі пришли до місця, на котрым буде побудуваный Монастыр св. Василия Острожского. Монастыр буде стоял в селі Бенятина, в окресі Собранці. Владыкы посвятили під монастыр основный камін. Митрополита Амфілохіє повіл до участників торжества, же тот монастыр буде представлял карпатскій Остроґ (є то знаный сербскій православный монастыр в Чорногорі), і єдночасно спомянул, же посвячыньом основного каменя Василий Острожскій як бы вертал ся до свойой вітчызны, бо за словами митрополиты, його предкы і предкы вшыткых Сербів походили як раз з карпатской области.

Творчіст Юрия Мацана

Місто Снина і Містецкій Культурный і Освітній Центр в Снині орґанізуют выставу, котра запрезентує творчіст вытварного педаґоґа і артисты Юрия Мацана. Родак з русиньского села Рускє, котре днес уж не істнує, належал до особливости вытварного жытя в Снині по 1970 році. Юрий Мацан оддал ся учытелюваню, окрем того занимал ся малюваньом. Хоснувал олійны фарбы, сухы пастелі і лявіруване рисуваня тушом. Захоплювала го архітектура деревяных храмів на сході Словациі, намалювал м.ін. храмы в Рускым Потоці, Тополи, Яловій, Шмиґовці, Новоселици ци церков зо Збоя, котру мож нажыво видіти в скансені в Бардиівскых Купелях. Своі образы Юрий Мацан не продавал, а роздавал. Дарувал іх більше як тисяч. Малюнкы находят ся в приватных колекциях в Братиславі, Кошыцях, Снині, Гуменным, аж і в Бельґіі, Німцьох ци ЗША. Експозицию буде мож обзерати од 15. листопада/новембра до 25. січня/януара будучого рока, а вернісаж выставы пройде 28. листопада/новембра.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі