Голосник

Сумар дня на 2. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 2. серпня/авґуста 2019 р.

Творы Юрия Новосільского трафлят до реґістру памярників

Нижньошлезска воєвідска консерваторка Барбара Новак-Обелінда зачала процедуру впису до реґістру памятників вшыткых вроцлавскых творів Юрия Новосільского. А результатом того єст заблокуваня плянуваного демонтажу іконостасу во вроцлавскій православній кафедрі при улици св. Миколая. Як пояснял парох о. Єжы Щур, іконостас мал быти выміненый, бо не єст полный і не сполнят свойой ролі – не одділят олтарной части і храму вірных. Тоты пляны выкликали порушыня серед специялистів і любителів штукы. Новосільскій то леґендарный артиста, єден з найвыдатнійшых сучасных малярів в Польщы. Ідентифікувал ся з православійом, але робил тіж для католиків і грекокатоликів. З вроцлавскых творів артисты до державного реґістру трафлят м.ін. вітражы в костелі покорвы св. Варфоломія, іконостас, хоругви і іконы з грекокатолицкой кафедры, што ся находит на плаци єпископа Нанкєра. В православній кафедрі окрем іконостасу авторства Новосільского сут іщы фрескы на склепліню олтаря і в каплици Воздвижыня Господнього Креста. Іконостас тот уж раз прібувано здемонтувати, было то в 70. роках минулого столітя. Товды помогла інтервенция православного митрополиты Василия.

Церков в Рыхвалді з системом фоґ

Церков в Рыхвалді буде хоронена через систем фоґ. Є то модерный протиогньовый систем, якій поміщеный буде на святыни, з функцийом подаваня воды в припаді небезпекы. Кошт замонтуваня того систему то аж 450 тис. зл. В писаню проєкту помогла ґміна Санкова, кошт такой документациі то од 20-ох до 30-ох тис. зл. Міністерство Культуры і Нацийональной Спадковины признало част грошы, котры дозволят зачати першый етап робіт. О решту потрібных фондів треба ся буде іщы старати в зовшнішніх ґрантодавців. Подібный систем скорого реаґуваня на оген мают церков в Поворознику ци костел свв. Пилипа і Якова в Санковій. Всітри обєкты находят ся на Листі Світовой Спадковины Юнеско. Роботы в Рыхвалді зачнут ся аж товды, коли приде выконавче рішыня. Кєд такій систем был бы замонтуваный в Лібушы, памятковый костел бы не згоріл. Як подає пресовый офіцер протиогньовой стражы в Ґорлицях, о тым, ци поведе ся вратувати обєкт, рішают першы минуты, коли оген може быти придушеный в фазі розвитку, а є то час, котрый старчыт, жебы могла доіхати страж. Ґжеґож Бєдронь, шеф Малопольской Туристичной Орґанізациі деклярує, што будут глядати способу, жебы найти грошы на замонтуваня систему фоґ во вшыткых обєктах зо списку Юнеско.

Довершено ремонт дзвіннці в Полянах Суровихных

Перед двома тыжнями,  21. липця/юлия прошло завершыня долголітнього проєкту одбудовы прицерковной дзвінниці в Полянах Суровичных. Цілу працу робили властиві выключні волонтеры, найчастійше нияк незвязаны з Лемковином. Ремонт дзвінниці зачато в 2012 році. По семох роках повело ся направити муры, в тым надбудувати іх фраґмент та поставити комплетный шатровый дах з банястым гoлмом, привидном літарньом і крестом. Дах на вежы зроблено з оцинкуваной бляхы. Завдякы соспільній роботі любителів Низкого Бескіду, головні зосередженых при Стоваришыню Туристичный Клюб Електриків «Стыкы», в селі є видимый слід по жыючых гын Лемках. В меджевойню в Полянах мешкало близко 1000 жытелів, вшыткы были выселены до Радяньского Союзу. Хыжы і деревяну церков розобрано, а село здичіло. Дзвінниця стала ся хоронительком памяти о бывшых жытелях Полян. Кошт цілого ремонту дзвіннці вынюс 80 тис. зл, праві вшытко зобрано соспільныма колектами, але до збілянсуваня проєкту бракує іщы дакус, а докладні 1400 зл. Хто бы іщы хотіл підтримати тот ремонт – детальны інформациі потрібны до зреалізуваня вплаты находят ся на сайті polanysurowiczne.waw.pl.

Жубры трафлят на Лемковину?

Державны Лісы в Коросні алярмуют, што в Бєщадах жыє за вельо жубрів. Явила ся думка, жебы част звірят перенести до Маґурского Нацийонального Парку. 9. липця/юлия скликано в Коросні комісию до справ охороны жубрів, запрошено тіж дослідників, дохторів ветеринариі і надлісничых. Вшытко через тото, што більше як 550 жубрів жыє тепер на обшыри Бєщад і єст іх за вельо, підходят під приватны посесиі, нищат дерева. Выдумано, жебы звірята переселити. Іщы того рока 9 жубрів перевезут до Румуніі. Професорка Ванда Олех, презес Стоваришыня Любителів Жубрів, подала, што піднято уж першы крокы, жебы перенести звірятя на обшыр Маґурского Нацийонального Парку. Дослідникы уж од парох років голосно бесідуют, же в Низкым Бескіді треба створити умовы для розвитку тых звірят.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі