Голосник

Сумар дня на 30. грудня/децембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. грудня/децембра 2019 р.


Ґміна Крампна змінят принципы інформуваня про полюваня

Як сме уж перше інформували, в неділю, 22. грудня/децембра, еколоґы забльокували полюваня в лісі коло Гыровой. З цілой Польщы пришло парунадцетьох активістів, жебы рішыти, ци полюваня проходит згідні з правом, бо ориґінальні мало быти в Мысцовій і Полянах. Зробила ся авантура і страшыня прокуратуром. На місце пришла поліция. Еколоґы пак поіхали за полювачами до Мысцовой і Полян, в результаті чого конец-кінцьом полюваня ся не одбыло. Ґрупа пятнадцетьох активістів прібувала довести, же могли не знати, што того же дня в лісі, медже Крампном і Дукльом, буде проходило полюваня. Вшытко зато, же власти ґміны Крампна не поінформували о велийным полюваню на інтернетовым сайті, ани в Бюлетині Публичной Інформациі. Еколоґы вказували на ловецкє право о тым, што інформация така повинна быти публичні подана в звычайовый спосіб, напримір в формі вывішеной карткы на таблици в будинку ґміны, але тіж в інтернеті. В одповіди на інтервенцию еколоґів, ґміна Крампна змінила принципы інформуваня о полюванях. Як поінформувал Казімєж Міськовіч, війт Крампной, од 1. січня/януара 2020 рока на інтернетовых сайтах Крампна будут утворены закладкы «Рільництво» і «Ловля», де будут заміщаны актуальны пляны ґруповых полювань.

Довершено розпис в гуменньскій церкви

По десятьох роках довершено процес розпису ікон на стінах православной церкви св. Кірила і Методия в Гуменным. Зато, же проєкт был барз вымагаючый фінансово, розпис был послідню декаду выконуваный етапами. Такой каждого рока писаных было од трьох до штырьох ікон. Працы были фінансуваны головно парохіянами, як і спонсорами і зо збірок серед вірных. Цілый розпис єст зреалізуваный в стилю кірило-методийской традициі. На стінах, окрем основных ікон, зобразуваны сут тіж: прихід святого Кірила на Великы Моравы, рождество і крещыня Ісуса Христа, Тайна Вечеря, ангелы, святителі ци інчы святы. Головным іконописцьом был Мирослав Трохановскій. При розписі працували тіж його сестра Лідия, брат Богдан і сын Ілия. В рамках благодарственной Божеской Літургіі, котра была служена в новорозписаным храмі 24. грудня/децембра, бургомайстер міста Мілош Мерічко подякувал головному авторови розпису за десят років тяжкой працы і за єй результаты.

Будут споминати єдного з найвызначнійшых осіб русиньского возроджыня

Словацкій Нацийональный Музей – Музей Русиньской Культуры в Пряшові просит уж в новым році, 9. січня/януара, на споминовый вечер про Василя Турока-Гетеша. Подія зачне ся в музейных просторах о 17.00 год. Орґанізувана єст в звязку з 80. річницьом народин єдной з найвызначнійшых осіб русиньского возроджыня на Словациі і возроджыня загальні, котре проходило на зламі 80. і 90. років ХХ ст. Музей в запрошыню пише про Турока-Гетеша як про драматурґа театру і драматурґа русиньского возроджыня. Прислужыл ся своім жытьом як раз тым двом сферам діяльности. Споминати на вызначного діяча придут артисты, журналисты і представникы русиньского руху, котры вєдно з ним будували русиньску еманципацийну дорогу до полной незалежности і підметовости.

Фот. Фб-профіль Православной Парохіі в Гуменным

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі