Голосник

Сумар дня на 8. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 8. листопада/новембра 2019 р.

Засідала словацкa Комісия про Нацийональны і Етнічны Меншыны

В віторок 5. листопада/новембра проходило 35. засіданя Комісиі про Нацийональны і Етнічны Меншыны, будучой порадным орґаном Словацкой Репулбикы. Найважнійшым пунктом было познайомліня членів Комісиі з леґіслятивным заміром закону о нацийональных меншынах. Документ є потрібный до того, жебы могла быти выпрацувана параґрафова версия закону. Рыхтувала го долшый час експертска ґрупа, в котрій были присутны і передставителі меншын, в тым русиньской – Мартін Дуфала і Мілан Ян Піліп. Вчас засіданя русиньскы передставникы в Комісиі, Петро Медвідь і выміняный уж Мілан Піліп, приняли нове рішыня, жебы жадати писемне поясніня од Міністер Культуры Словацкой Культруы, в справі браку присутности русиньскых представників в комісиі, котра выберала нового директора Русиньского Музею в Пряшові. Директор Словацкого Народного Музею, орґанізатор конкурсу, до того часу не одповіл на выслане перед місяцьом писмо. На засіданю інформувано о розділаню ґрантів на наступный рік. На русиньску меншыну презначеных є 486.400 евро. Дале не закінчена была квестия печатаня підручника «Познакомме ся, нацийональны меншыны». Члены Комісиі дознали ся, што до друку публикация буде зрыхтувана в грудни і будут поправлены тексты, в котрых мішат ся Русинів в Украінцями. Неє тіж дефінітивного рішыня, як будут выглядати звіданя о етнічну приналежніст в анкєтах плянуваного на 2021 рік повселюдного спису.

Новы боіска в Лоси

31. жолтня/октобра проходило торжественне одкрытя новопобудуваного спортового обєкту в Лоси. Обєкт зроблено в рамках проєкту пн. Будова спортово-рекреацийных теренів в Лоси. Інвестицию зреалізувано завдякы фінансовій підпорі в рамках Реґіонального Операцийного Малопольского Воєвідства на рокы 2014-2020. Цілый обєкт складат ся з пару елементів. В центрі Лоси є тепер боіско до футболю, боіско до гры в волейболь, окреме боіско до гры в баскетболь та пленерова силовня. Обєкт є освітленый, а в сусідстві поставлена причепа з санітариятами. В рамках задачы перебудувано тіж комунікацийный уклад. Кошт цілой інвестициі вынюс близко 2 мілийоны злотых. В торжестві одкрытя обєкту участ взяли м.ін. посланка Барбара Бартусь, Марта Мордарска та Ядвіґа Вуйтович – обі радны Соймику Малопольского Воєвідства і Збіґнєв Людвін – війт сусідньой ґміны, Ґміны Устя Рускє, та ґазда – війт ґміны Ропа, Кароль Ґурскій.

Буде легше зробити своє ґенеалоґічне дерево

Перед двома місяцями вказало ся цінне опрацуваня – першый том «Індексу властителів і хоснувателів нерухомости дукляньского округу в роках 1785-1789 на основі Йосифиньской Метрикы». Выдавцьом є Ruthenus з Коросна. На більше як 800 странах находят ся даны про міста і села обшыри од Біча по Коросно, од Карпат аж по Чудец. Обнимают тоты з них, котры зачынают ся на буквы од А до Л за латиньском азбуком. «Індекс…» має быти двотомовым выдавництвом. В першым поміщено уж інформациі про 201 міст і сел та назвиска більше як 13 тис. осіб. Даны опрацувано на основі тзв. йосифиньсой метрикы, то є списку з другой половины XVIII ст. утвореного Габсбурґами Королівства Ґалициі і Лодомериі, жебы ліпше познати забрану територию (в рамках першого поділу Польщы через Австрию), тым самым ефективні поберати податкы. «Індекс…» опрацувано головні для ґенеалоґів. Для істориків є то джерело демоґрафічных інформаций ци інформаций про фунґуваня малых соспільности. Автором опрацуваня є Данієль Новак, правник і історик, якій од років специялізує ся в економічній істориі Ґалициі. Актуальні докторант на Історичным Выділі Ряшівского Університету. На своім конті має уж 2 історичны моноґрафіі. Над «Індексом…» працувал пару років, в грудни вкаже ся його другій том.

Фільмовці в Ґладышові

Ґладышів стал ся на момент фільмовым пляном, а то за справом реалізуваного Здзіславом Козаком фільму «З пропасти праісториі» („Z otchłani pradziejów”). Акция фільму розгрыват ся в часах, коли ґладышівску землю порастали густы лісы і коли допіро родила ся польска державніст. Фільмовці свою інтерпретацию істориі операют на історичных джерелах, археолоґічных, аж і ґенетичных досліджынях. Творці прібуют одтворити тото, што діяло ся перед парудесятьома віками медже Віслом а Одром. В декотрых сценах буде мож досмотріти ся іздців на конях зо стаднины Стара Цегольня. Премєра фабуляризуваного документу, в котрым заграла екіпа ґорличан, плянувана є на яр будучого рока. Здзіслав Козак, творця фільму, є продуцентом, режысером, сценаристом і оператором, а головні – автором документальных фільмів. Першым нагородженым фільмом о історично-археолоґічній тематиці был реалізуваный по сусідскы в Тжцініцы під Яслом фільм пн. Тжцініца – Карпатска Троя з 2010 рока. В 2012 році започаткувал цикль фільмів о початках пястівской державы пн. «Таємниці початків Польщы». Знимкы кручены в Ґладышові будут находити ся в документі з того циклю.

Фот. Ґміна Ропа

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі