Голосник

Сумар дня на 9. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 9. вересня/септембра 2019 р.

Стріча президента Чешской Республикы Мілош Земан з делеґацийом підкарпатскых Русинів

3. вересня/септембра президент Чешской Республикы Мілош Земан принял з офіцийном візитом на Пражскым Замку делеґацию підкарпатскых Русинів – Василя Джугана, председу Всемирного Совіту Підкарпатскых Русинів, Михаіла Тяско, Івана Данацько, Андрия Фатулу і інчых. Поінформувал про тото офіцийный сайт чешского президента. Стріча прошла з нагоды сотной річниці підписаня мирного договору в Сен-Жермен і прилучыня Підкарпатской Руси до Чехословациі, через што, як зауважыл пресовый представник президента – Іжі Овчачек, Чешска Республика має історичны односины з Русинами. Делеґация Русинів подарувала президентови образ Дуленкова «Вид на міст Масарика». Бесідувано про ситуацию русиньской меншыны в Чешскій Республиці, тіж в контексті робочого рынку та про ситуацию Русинів жыючых на обшыри Закарпатя. Президент підкрислял, што полністю підтримує територияльну ціліст Украіны. Делеґация інформувала, што не пришла до президента з ниякым конкретным прошыньом.

«Новосільскій – маляр – філософ – теолоґ» – выстава в Музею Варшавской Архієпархіі

Од 6. вересня/септембра в Музею Варшавской Архієпархіі мож видіти роботы єдного з найвызначнійшых лемківскых артистів-іконописців, філософів та теолоґів – Юрия Новосільского. Выстава, яка має наголовок «Новосільскій – маляр – філософ – теолоґ» презентує проєкты і сакральны рисы Новосільского з років 1940-1998. Експозиция презентує м.ін. запискы візий артисты, рисы, проєкты брыл будівель, іконы та іконостасы. Сут серед них і такы концепциі, якы дождали ся реалізациі, але тіж тоты, до реалізациі котрых николи не дошло. Находят ся гын і свобідны запискы артистичных уяв Новосільского, котры не сут звязаны з конкретныма місцями. Выстава перше была презентувана в лютым/фебруарі того рока в Супрасли, як завершаюча симпозию з такым самым наголовком подія, та як акция товаришуча промоциі каталоґу Кристины Черні нп. «Новосільскій – сакральна штука. Підляша, Вармія, Мазуры, Люблин». Роботы Юрия Новосільского мож видіти в варшавскым музею до 29. вересня/септембра.

Нова лемківскоязычна книжочка

Выдавництво Стара Дорога в остатнім часі печатало нову книжку. Є то «Ілюструвана книга лемківскых приповідок». Автроком є Анна Вірхняньска з Ґладышова, ілюстрациі зробил Daniel de Latour. Публикация презентує традицийны приповідкы Лемків, котры запамятала з дітиньства і через рокы зберала Анна Вірхняньска. Народны сентенциі поміщено в книжочці в двох языках – по польскы і по лемківскы. В ілюстрациях схоснувано елементы і мотивы взяти з лемківского фольклору. Выдавництво з гумором вказує народну мудріст, універсальну і фурт актуальну для сучасного чловека. Поміщено гын стары приповідкы тыкаючы части рока, конкретных місяци, а тіж такы, котры односят ся до людскых слабости, емоций, деякых принципів соспільного жытя. «Кажда лишка свій хвіст хвалит» або «Пришол май – пчолам рай» то лем приміры тых, якы поміщено в публикациі, а тота чыслит 64 страны. Книжку мож купити на сайті выдавництва staradroga.com.

Одсвяткували Европейскы Дни Спадковины

В минулый вікенд ,од 6. до 8. вересня/септембра, в Гуменным одбыла ся 5. едиция Русиньского Фестівалю. Подія проходила в рамках празднуваня Европейскых Дни Спадковины, зато і в проґрамі фестівалю находили ся подіі замірены на сохраніня, презентацию і підпору розвитку реґіональных, культуровых традиций і спілпрацу в популяризяциі культуровой спадковины. Головный концерт проходил в неділю на обшыри скансену Выроглятского Музею, орґанізатора подіі. Першого фестівальового дня в Приватній Умелецкій Школі в Гуменным одкрыто выставу з діяльности фольклорных ансамблів реґіону, а пак выступили русиньскы, чешскы і словацкы ансамблі. Суботні подіі проходили на Кременци, верху над селом Улич, де сходят ся три границі – словацка, украіньска і польска. В Польщы подіі звязаны з празднуваньом Европейскых Дни Спадковины проходили м.ін. в Коросні, де мож было выслухати доповіди про коросняньскых Лемків, в тым про Модеста Гумецкого, бывшого бургомайстра Коросна. Етноґрафічный Парк в Новым Санчы орґанізувал варштаты звязаны з обробком полотен, тканьом, фолюваньом сукна та вырабляньом і вшыткым, што звязане з облечыньом. Были показы і варштаты кравецтва, лахівской вышывкы, пряджыня на прядилі ви вырабляня кривульок.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі