Голосник

Світ очами Миколы

0
Зачатком місяця юн ся уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый стрітив із уповномоченым послом Міністерства загранічных діл Україны про вопросы народностных меншын, довгорічным україньскым діпломатом Миколов Балтажим. Вєдно з ним на стрічу пришов і амбасадор Україны на Словакії Юрій Мушка.

Як ся пише в пресовій справі, „цільом стрічі было обговоріня скушеностей з аплікаційов меншыновых прав на Словакії і познакомліня ся з довгорічным розвитком словацько-мадярьскых односин, котры можуть служыти як позітівный приклад рішіня білатералных односин про Україну.“

На тім бы нич шпеціалне не было. В спомянутых темах має Словацька републіка в остатніх роках досправды позітівны резултаты. Односины меджі Мадярьском і Словакійов довгодобо оцінюють ся як історічно найліпшы. Правда, Словакія мала проблем з роздаваньом мадярьскых паспортів і абсолутно без розуму прияла закон, котрый бере людям словацьке гражданство, покля мають гражданство іншой державы, але напятя меджі Братіславов і Будапештом, котрого сьме были свідками в 1990-ых ці 2000-іх роках, практічно счезло.

Односно темы аплікації меншыновых прав є то іщі ліпше. За остатні рокы, одколи у владі є і партія Most-Híd а уповномоченым про народностны меншыны є Ласло Буковскый, ся зробив фалат роботы. Тискать ся на дотримованя двоязычности там, де є зо закона обовязкова, што перед тым было часто наприклад свойвольов старостів порушоване, запроваджать ся двоязычность і в новых областях, можеме спомянути желізніці, автобусовый транспорт, обходы, значкы коло драг про моторістів ітд. Перекладать ся до языків меншын леґіслатіва, правны приписы, документы. А нелем то, просадили ся зміны і в рамках Міністерства школства, кедь ся зробило простішым мати школы, де ся навчать і язык народностной меншыны, ці кедь ся підняли норматівы на школяря на 104 процент, покля є то школа з навчаньом языка народностной меншыны і на 113 процент, покля є то школа з навчалным языком народноснтой меншыны. Сотворив ся Фонд на підпору културы наросностных меншын, што так само не є выграте бінґо, но є надія, же то буде затля найліпше фінанцованя народностных меншын од выникнутя Словацькой републікы у 1993-ім році.

Значіть, з погляду того, якы суть днесь в дакотрых моментах „горячі“ односины меджі Українов і Мадярьском, головно з причіны підпоры Мадярів жыючіх в Закарпатьскій области Україны, або з погляду того, же Україна навспак демонтує народностне школство і радікално хоче обмеджіти будьяку двояызычность, бы мало быти то, же ся з Ласлом Буковскым стрітив Микола Балтажи хосенне. Холем з того боку, жебы видів, же народностна політіка ся дасть робити і іншак, не так, як то днесь вказує Київ. Но такой в споминаній пресовій справі мож видіти, же тота стріча ничім хосенна якбач не была.

Балтажи подля публікованых інформацій подяковав за позіцію Словацькой републікы у вопросі войнового конфлікту на выході Україны. І теперь прийде тото найліпше. Балтажи „підкреслив, же Україна ґарантує права народностных меншын і має намагу мати добры сусідьскы односины зо вшыткыма сусідами, причім глядать тоты можливости і скушености, котры в тій намазі поможуть.

Не зіставать нич інше, лем ся позвідати, якыма очами смотрить представитель Україны, котрый має рішыти народностны вопросы на світ, кедь не видить, же тота ґаранція, записана в конштітуції, є довгодобо фразов, а не реалностьов. Не требало бы про пана Миколу окулярі? І кедь не будеме смотрити на остатні законы о языку і освіті, што є в многых статях як раз обмеджованя прав меншын, а не ґаранція, де суть за тоты рокы незалежной Україны права русиньской народностной меншыны, котра там не впала з неба, а котра є корінным народом в днешній Закарпатьскій области Україны?

Довгорічный карьєрный діпломат Україны не зробив нич, што бы сьме не чекали. Смотрить на світ очами єднакыма, якыма смотрить і Київ. Вшытко є в порядку. Права суть ґарантованы і Україна нич плане не робить. Очі Києва суть хворы, і давно Києву хтось мав передписати порядны діоптрії.

Чудным про мене є, же ся дотеперь на політічній сцені Словакії не нашов нихто, хто бы представительови Україны одкрыто повів, же єдно бісідують, а друге роблять. А притім є Україна близкый сусід, і такой за граніцьов Словакії жыє народ, котрый є і на Словакії, котрый є Братіславов вызнаный, но Києвом ніт, котрый вєдно із Чехами і Словаками вытворив перед сто роками державу, на котру ся днесь одкликує і Словацька републіка.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар