Голосник

Світ під Кычером 2016

0

Неодолга, в днях 25. червця/юнія т.р. – 4. липця/юлия т.р., обуде ся наступний річник ХIХ Медженародного Фольклорного Фестівалю «Світ під Кычером». Подібні як за послідніх пару років, фестіваль буде ся складал з двох части: західньой та лемківской.

Близша Русинам – лемківска част – буде проходила од неділі (26.06) до середы (29.06). Орґанізаторы заплянували концерты по ріжных лемківскых селах. Будут то меньшы анімациі, але і більшы концерты при участи запрошеных гостів з заграниці. Того рока «Світ під Кычером» завитат головні на краєц середньо-західньой Лемковины, а деякы ґрупы одвидят Санкову, Бортне, Ропицю Руску і Креницю. До найбільшого міста на західній Лемковині – Крениці, фестіваль «Світ під Кычером» прийде парураз. Найперше (27.06) на креницкым дептаку одбуде ся похід ансамблів і концерт, дальше о ден уличны анімациі по Креници, а пак, того же дня (28.06), в Головній Пияльни вечер з лемківском культуром. Середа (29.06) то завершыня лемківской части фестівалю, зато і товды одбуде ся ґальовий концерт пн. Лемкы і іх гості для Крениці. Неперед і Лемкы, і гості з заграниці поклонят ся Епифанови Дровянкови-Никыфорови при його памятнику на місцевым дептаку. Іщы до влонишньой едициі все єден фестівальовий ден переносил ся до Русинів на Пряшівску Русь, головні до села Курів бардиівского окресу, де проходил ґальовий концерт. Тот рік концерты пройдут лем на лемківскым боці Карпат.

swit_pid_kyczerom_1

Західня, або нижньошлезска част тіж в якысий части мусит – цу того хцут, ци не хцут –  быти близка Русинам. Ґальовы концерты того рока пройдут в Свидници, Волові, Рудній, Хоцянові, Лісци та Ліґници. Вшыткых шіст місцевости і села попри них то днес єдны з найбільшых скуписк лемківской меншыны на чужыні. Особливо выріжнена є ґміна Рудна, де рік-по-рік не лем проходит ґальовий концерт на тамтышнім футбольовым пляци, але і в поблизкых селах як Орск, Нєщыце, Стодоловиці, Ґужын, Ґавронкы ци Высока проходят поєдны анімациі ґруп з інчых краін світа. Парарельно до концерту в Лісци в ґміні Любін (2.07), в поблизкых Заменицях, де находит ся грекокатолицка парафія св. Йоана Крестителя, одбуде ся місцевий кєрмеш, на котрым завитат част запрошеных ансамблів в рамках тогорічной едициі фольклорного фестівалю.

swit pid kyczerom_2

ХІХ Медженародний Фольклорний Фестіваль «Світ під Кычером» того рока одвидят ґрупы з Тайвану, Індий, Турциі, КолюмбііСербіі, Словациі, Чех, Ізраіля, Росиі, та Польщы. Ансамблі, хоц по ґеоґрафічным місци походжыня часто презентуют і велику культуру своіх краін, час-до-часу сут представниками нацийональных меншын в своіх державах. Простий примір, то ансамблі зо Словациі, котры як не сут істо русиньскыма, то в своіх репертуарах мают деякы нашы акценты.

swit_pid_kyczerom

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар

Світ під Кычером 2016

0

Неодолга, в днях 25. червця/юнія т.р. – 4. липця/юлия т.р., обуде ся наступний річник ХIХ Медженародного Фольклорного Фестівалю «Світ під Кычером». Подібні як за послідніх пару років, фестіваль буде ся складал з двох части: західньой та лемківской.

Близша Русинам – лемківска част – буде проходила од неділі (26.06) до середы (29.06). Орґанізаторы заплянували концерты по ріжных лемківскых селах. Будут то меньшы анімациі, але і більшы концерты при участи запрошеных гостів з заграниці. Того рока «Світ під Кычером» завитат головні на краєц середньо-західньой Лемковины, а деякы ґрупы одвидят Санкову, Бортне, Ропицю Руску і Креницю. До найбільшого міста на західній Лемковині – Крениці, фестіваль «Світ під Кычером» прийде парураз. Найперше (27.06) на креницкым дептаку одбуде ся похід ансамблів і концерт, дальше о ден уличны анімациі по Креници, а пак, того же дня (28.06), в Головній Пияльни вечер з лемківском культуром. Середа (29.06) то завершыня лемківской части фестівалю, зато і товды одбуде ся ґальовий концерт пн. Лемкы і іх гості для Крениці. Неперед і Лемкы, і гості з заграниці поклонят ся Епифанови Дровянкови-Никыфорови при його памятнику на місцевым дептаку. Іщы до влонишньой едициі все єден фестівальовий ден переносил ся до Русинів на Пряшівску Русь, головні до села Курів бардиівского окресу, де проходил ґальовий концерт. Тот рік концерты пройдут лем на лемківскым боці Карпат.

swit_pid_kyczerom_1

Західня, або нижньошлезска част тіж в якысий части мусит – цу того хцут, ци не хцут –  быти близка Русинам. Ґальовы концерты того рока пройдут в Свидници, Волові, Рудній, Хоцянові, Лісци та Ліґници. Вшыткых шіст місцевости і села попри них то днес єдны з найбільшых скуписк лемківской меншыны на чужыні. Особливо выріжнена є ґміна Рудна, де рік-по-рік не лем проходит ґальовий концерт на тамтышнім футбольовым пляци, але і в поблизкых селах як Орск, Нєщыце, Стодоловиці, Ґужын, Ґавронкы ци Высока проходят поєдны анімациі ґруп з інчых краін світа. Парарельно до концерту в Лісци в ґміні Любін (2.07), в поблизкых Заменицях, де находит ся грекокатолицка парафія св. Йоана Крестителя, одбуде ся місцевий кєрмеш, на котрым завитат част запрошеных ансамблів в рамках тогорічной едициі фольклорного фестівалю.

swit pid kyczerom_2

ХІХ Медженародний Фольклорний Фестіваль «Світ під Кычером» того рока одвидят ґрупы з Тайвану, Індий, Турциі, КолюмбііСербіі, Словациі, Чех, Ізраіля, Росиі, та Польщы. Ансамблі, хоц по ґеоґрафічным місци походжыня часто презентуют і велику культуру своіх краін, час-до-часу сут представниками нацийональных меншын в своіх державах. Простий примір, то ансамблі зо Словациі, котры як не сут істо русиньскыма, то в своіх репертуарах мают деякы нашы акценты.

swit_pid_kyczerom

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар