Голосник

Ци Омбудсман хоронит права своіх громадян?

29. листопада/новембра тр. в Бюрі Омбудсмана Польщы в Варшаві проходила дебата про охорону языковых прав. Подія орґанізувана была через Омбудсмана Адама Боднара та выділ «Artes Liberales» Варшавского Університету з нагоды Медженародного Року Корінных Языків (2019) принятого резолюцийом Загального Згромаджыня ОЗН.

Подія поділена была на дві части. Першом была бесіда запрошеных експертів про охорону языковых прав. Взяли в ній участ: Станіслав Кордасєвич з Варшавского Університету, Марцін Сосняк з Бюра Омбудсмана Польщы, Марек Шольц – радный м. Варшава, спілавтор закону о шлезскым і вілямівскым языках, што был зложеный в Соймі VIII каденциі, та Сільвія Куаттріні з позаурядовой орґанізациі про охорону прав меншын Minority Rights Group International. Другом частю – панель молодых активістів.

Охорона языка влият на економічный розвиток

Станіслав Кордасєвич бесідувал про документ выпрацуваный через експертів протягом Медженародного Року Корінных Языків, в котрым звертат ся увагу на тото, што охорона корінных, меншыновых ци загыбаючых языків може влияти на економічный розвиток іх хоснувателів, не лем в локальным вымірі. Спостережено, што правна охорона языків марґіналізуваных соспільности може влияти на поправу оціны жытя. «Языковы права то просто част прав чловека. Без забезпечыня права до свобідной комунікациі, доступу до вчыня свойого языка тяжко ґарантувати інчы основны права, як прим. право до розвиваня свойой культуры» – повіл дослідник. Спомнул і про конечніст більшого влучаня юристів, експертів з обшыри права в спілпрацу з локальныма соспільностями, жебы выпрацувати языкову політику, права ци законодавство.

Марцін Сосняк представил увагы Омбудсмана до ґаранцийной системы языковых прав в Польщы, розповіл, як єст реалізувана, якы вантпливости родит і тіж якы має бракы. Однюс ся м.ін. до того, што теперішнє законодавство не дає можливости охороны языка і розвитку достоменности соспільности, котры не сут вычыслены в Уставі про нацийональны і етнічны меншыны та про реґіональный язык з 2005 р., а сполняют вшыткы вымогы, жебы быти в тій ґрупі. Покликал ся на примір Шлезаків, якы од років прібуют довести до того, жебы мати такы самы права як інчы меншыны в Польщы. Представник Омбудсмана вказал тіж на проблемы з реалізуваньом прав до хоснуваня языка меншын в публичным просторі, котры залежны сут од чысел жытелів приголошуючых ся до даной меншыны, взятых з повселюдного списку. Тот, в оціні М. Сосняка, є «міцно недосконалый».

Голос по бесіді експертів забрала проф. Олена Дуць-Файфер. Накрислила підхід польской державы до меншын і вчыня меншыновых языків і розповіла про остатню стірчу з Омбудсманом в Кракові, вчас котрой зреферувала му вшыткы проблемы (як прим. брак методиків, провірюваня якости вчыня, брак специялистів до писаня підручників, можливости едукуваня кадры на університетскым рівни), і його реакцию. Омбудсман выстосувал писмо до кураториі, котра одповіла, што ниякых проблемів неє. Справу дале лишыл. «Отримавшы таку одповід, Омбудсман принял, што державна інституция бесідує правду, а представник меншыны выдумує, не сконфронтувал того зо станом реальным, ци так направду є» – закінчыла выповід проф. Дуць-Файфер.

Омбудсман не хтіл выслухати меншын

Постава урядника, котрого задачом є бороти ся о права своіх громадян, ясно вказала, якій мат до них підхід. Омбудсман Адам Боднар на стрічу, котрой сам был спілорґанізатором, спізнил ся більше як піл годины. По привитаню присутных не выслухал ани до кінця выповіди запрошеных експертів. Вышол. Не вернул уж на другу част бесіды – панель молодых активістів, якы розповідали о болячках своіх соспільности. Задачом Омбудсмана є слухати скаргы громадян на неправильне діяня державы. Пак – діяня цілю елімінациі вказаных і потвердженых ґанчів. Ци можлива є реалізация другого етапу без выполніня першого?

Представникы меншын, а тых было семеро, в першій части панелю оповіли про тото, ци чуют ся языковыма активістами та чом і што роблят в обшыри свого языка. «Мі ся видит, што языковый активіста то є добре окрисліня, бо вшытко што роблю зводит ся до языка» – спостерюг Мацєй Бандур з кашебской соспільности. Є він журналистом м.ін. звязаным з радийом Кашебе, перевюл на кашебскій язык «Малого Прінца», за ціль ставлят сой розповсюджати писаный кашебскій язык. Бартломєй Ванот та Рафал Жепка зо шлезской меншыны зачали од того, што не можут розправляти о собі в контексті языковых активістів, коли ани шлезскій язык через польскє законодавство не єст вызнаный меншыновым ци реґіональным языком, так само як іх меншына. «Од двадцетьох років без результатів прібуєме зареґіструвати шлезскє стоваришыня» – повіл Б. Ванот. «Николи не поміг нам в тым Омбудсман» – додал. «Подля повселюдного списку з 2011 рока Шлезаків є 700 000, а хоснувателів шлезского языка 500 000, але держава того не видит. (…) В 2014 р. більше як 140 000 Шлезаків вказало волю, жебы признати шлезскій реґіональным языком» – подал Р. Жепка.

Надіі на будуче?

Шлезакы не рахуют, же даколи поведе ім ся выбороти своі права, жебы быти окремом меншыном. «Не вірю, же што-небуд достанеме од польской державы, зато вшытко мусиме зробити самы» – повіл Б. Ванот. Мацєй Банудр окрем інчого оповіл о браку даякой языковой стратеґіі звязаной з кашебскым, ци о проблемах з урухомліньом філолоґіі, яка была дедикувана кашебскому языкови. Вілямовяны згідні повіли, што не рахуют на нияку поміч од державы. «В Вілямовицях все робили сме самы, рахували сме лем на себе. Я сам ходил по людях і награл єм більше як 2000 годин бесід з Вілямовянами, документуючы культуру, язык, історию, а Юстина Маєрска-Шнайдер зобрала більше як 3000 музейных експонатів» – зреляцийонувал Тимотеуш Круль з вілямівской соспільности. «Тепер треба нам новых активістів, осіб, котры будут вчыти по вілямівскы» – повіла Юстина Маєрска-Шнайдер з Вілямовиц.

Анна Масляна з лемківской меншыны підкрислила, што брак є державной підтримкы, не лем фінансовой, котра реалізувала бы ся во вшыткым, во вшыткых обшырях, давала якы-небуд можливости на реалізуваня прав меншын. «Для ня найважнійше є вчыня лемківского языка, бо лем тото є шансом, жебы тот язык міг тырвати» – пояснила. Додала дале, односячы ся до приведеного Наталійом Малецком-Новак цитуваня з офіцийной резолюциі Обєднаня Лемків, котра бесідує, што хоснуваня устандаризуваного писаного лемківского языка є одбераньом основных громадяньскых прав, што брак є зо страны державы даякой контроли якости діянь і продуктів реалізуваных через орґанізациі і фінансуваных державом [запис резолюциі ОЛ нашол ся в іх часописі «Ватра» печатаным з дотациі МВСіА – прип. редакциі]. Додала тіж, што не лем в припаді Лемків, але і інчых меншын «впадаме во вшыткы можливы правны діры, якы не дают нам можливости перетырвати». Підтримал тото тіж Рафал Жепка, пишучы на своім фб-профіли як заувагы по панели, што «факт, што даный язык або меншына сут розпознаны через законодавство ПР, в невеликій ступени змінят ситуацию той соспільности. Окрем офіцийных назв адміністрацийны інституциі польской державы ведут розмаіты діяня, жебы робити тяжкым, не легшым розвиваня ся меншын».

Вшыткы представникы вєдно спостерегли, што потрібны сут локальны ініциятивы, выходячы од самых меншын, жебы едукувати єй членів, усвідомляти про вагу знаня свого языка. Проф. Дуць-Файфер по выступлінях молодых оцінила, што блудні думают, же проблемы меншын то выключні іх болячкы. «Барз вірите, што порадите сой в своіх соспільностях, не маючы свідомости самоколонізациі. Значыт, же тото, што ся діє, вшыткы меншыновы обтяжыня берут ся з інтерналізуваня, перениманя зовнішніх діянь, а без іх зміны неє шансы на зміну думаня про себе» – сконстатувала проф. Дуць-Файфер.

Фот. Agata Steifer, джерело: Своіма словами

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі