Голосник

Вернути ся ку Турокови

Найтяжшім є поставити ся допереду і зачати іти, чістити путь про тых, што ідуть за вами, тігати їх. Каждый за вами то уж буде мати легше. Іде в слідах. Но в днешній сітуації мож видіти, же в дакотрых припадах нам робить проблему і то, жебы іти в зохабленых слідах. І путь може часом знова запасти.

Днесь є неспохыбнительным фактом, же найвызначнішым вождьом третього народного возроджіня Русинів, нелем на Словакії, быв Василь Турок-Гетеш, котрого 80 років од народжіня і, жаль, 15 років од смерти припоминаме собі якраз тот рік. Тым не хочу спохыбньовати роль, заслугы іншых русиньскых діятелів. Но правдов є, же Турок вдяка свому запаліню про роботу на благо Русинів, вдяка своїй некомпромісности і досягненым цілям є доднесь авторітов і про далшых діятелів, котры робили вєдно з ним, або котры пришли по нім. Про каждого, хто холем дакус орьєнтує ся в русиньскых справах і знать іти над своє еґо.

Турок іщі перед Баршановов револуційов у 1989-ім році зробив таку малу револуцію у втогдышнім Україньскім націоналнім театрі, кедь ся му подарило просадити до репертоару пєсы по русиньскы, і кедь конзерватівный театер зачав експеріментовати, што го поступно дістало меджі театралну еліту на Словакії.

По револуції было основным, же в сітуації, коли Русины зачінають голосити ся о слово, о свої гражданьскы права, директор театру Ярослав Сисак і драматурґ Василь Турок просадили, же україньскый театер буде названый по Александрови Духновічови, стане русиньскым і буде грати по русиньскы. То вшытко в часі, коли нелемже не быв кодіфікованый язык, то было в часі, коли іщі лем родив ся якыйсь русиньскый рух, коли іщі ани не мож было бісідовати о орґанізованім русі, коли Русины іщі все практічно не існовали. Бо першыраз ку свому народу і свому материньскому языку годны были голосити ся аж у переписі 1991-го року, а зміна в театрі перешла в октобрі 1990-го року.

Тот сам Турок, уж як драматурґ русиньского Театру Александра Духновіча, о місяць пізніше став першым председом Русиньской оброды і в марці 1991-го року го на І. Світовім конґресі Русинів, ку котрого орґанізації дав великый вклад, выбрали за председу Світовой рады Русинів.

То вшытко суть про заінтересованых русиньскым рухом познаты факты, холем мам надію, же суть познатыма. Но Турока не робить великым то, же здобыв функції, а то, што в тых функціях доказав.

Кебы єм мав описати період, в котрім вів словацькый і меджінародный русиньскый рух Турок, выстарчіло бы єдно слово: сістематічность. Кебы єм мав придати іщі єдно, была бы то некомпромісность. Некомпромістность в тім, жебы Русины мали одыйти з даякых своїх позіцій.

Была то потреба сістематічности, котра Турока вела до того, же театер мусить быти русиньскый. Тота сама потреба, котру собі усвідомльовав може як нихто, або малохто по нім, му ясно вказовала, же є треба, жебы Русины были вызнаны у вшыткых державах, жебы співпрацовали нелем меджі собов, але і з іншыма меншынами, жебы мали можливость окреме ся голосити в переписах, жебы мали кодікованый язык, жебы мали властну пресу, властне высыланя в радію і телевізії, жебы язык Русинів міг хосновати ся і церьковных тлумачінях, жебы мали властну інштітуцію на універзіті і могли бы сьме продовжовати.

Він тото вшытко ці з позіції председы Русиньской оброды або позіції председы Світовой рады Русинів нелем декларовав, но мож повісти, же і успішно наповньовав. Кедь можеме говорити о даякых неуспіхах з періоду Турока, пак быв лем якбач єден з того вшыткого, што хотів досягнути, покля быв функціонарьом – на Україні Русинів не вызнали, і тота сітуація зіставать єднака доднесь

Но Турок вшытко робив про ідею, котрій вірив, а треба повісти, же в нелегкых часах. Же на тій пути, котру він чістив про далшых, іщі не было ясне, як то ціле скінчіть, ці свої права здобудеме, были то часы, коли ходили анонімны писма, коли ся выгрожовали і смертьов. Не бояв ся. Ішов пункт по пункті, як собі то встановив.

Єм далеко од того, жебы ідеалізовати чоловіка. Но покля ся посмотриме на то, в якім стані є днесь русиньскый рух, як дакотры членьскы орґанізації конґресу кокетують з проукраїньскыма орґанізаціями, бо треба утримовати добры односины, як дакотры днешні вожді помалы не знають де север і вшытко, на што ся зможуть, то орґанізація фолклору, пак Турок досправды грав о три ліґы высше, як то можеме видіти днесь.

Притім рух не зістав стояти десь в році 2000 і днесь маєме новы вызвы, новы проблемы, на котры треба промптно і некомпромісно реаґовати. А мы многораз сидиме спокійны при файній русиньскый музиці, бо нам уж властно „нич не бракує“.

Покля хочеме, жебы наш рух быв жывотаспособный, пак є треба вернути ся ку коріням. Резолуції не можуть зістати на папери у папці секретаря орґанізації, а то теперь абсолутно єдно котрой, але мусять ся повнити. Мусиме знова голосити ся о слово і некомпромісно жадати і робити тиск, аж покля нашы права не будуть наповнены. Того, што нам днесь треба рішыти, є доста. Покля хочеме быти успішны, пак є треба вернути ся ку Турокови. Вернути ся ку його сістематічній роботі, ку його некомпромісности, може твердости і зохабити гуляня і співаня на тых, котры то мають робити.

15 років по смерти Турока і майже 20 років по тім, як перестав быти функціонарьом русиньскых орґанізацій, Турок в русиньскім русі бракує. А нам бракує смілость вернути ся ку штілу роботы, якый мав він. Притім вшыткы по нім то уж мають лем легше, а мы, намісто того, жебы ішли по його пути, смотриме збоку як чезнуть його сліды.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі