Голосник

Весіля в Святківці (3. част) – 70 процент – неділя, 18.00 год.

Віночку зеленый,
як єс мі запропал –
юж мі на голові
не будеш трепотал!

Колиси віночок был оздобом головы дівкы на штоден. Был природным опасаньом, жебы ся не розлітало волося, і то з природного материялу. Гейбы дівочка была продолжыньом дооколишньой природы, іщы єдным «крячком лелийовым», пахнячом лучком з польовыма квітками, а може, такым сой літаючым і квітучым деревцьом. В віночку дівочка ходила ногами по земли, а головом – гейбы уж в небі. Преці вшытко, што было згоры, колиси символизувало выжній, небесный світ…

Покус-покус вінок остал лем святочным вкрытьом головы, а вкінци – лем весільным. Тот весільный означал кульмінацию дівуваня, і мусіл быти найкрасшым, але і – остатнім.

Днеска бесідуєме про віночок, про коровай, і взагалі о весільных традициях в селі Святкова Мала. Споминат своє рідне село Анна Репа (з дому Коско).

А тіж, окрем весіля, бесідуєме о тым, коли Циґане зачали ходити в церков, чым бавили ся в Святківці діти, як поламаны ребра можут влинути на зміну конфесиі.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі