Голосник

Воєнны цмонтері Душана Юрковича

0

Слава жертвам – воєнны цмонтері архітекта Душана Юрковича, так называт ся выстава, яку можете од 16. квітня до 16. липця тр. обзерати в Археолоґічным Музею в Кракові (ул. Сенацка 3).

Выстава вказує вынятковіст і куншт того словацкого артисты, якій днес узнаваний є за єдного з найважнійшых творців сучасной словацкой і чешской архітектуры. Выстава презентує ориґінальны проєкты, історычны фотоґрафіі і сучасны моделі, якы мают приближыти нам галицкій період Д. Юрковича.

cmentarze_plakat

Д. Юркович (1868-1947) єст автором проєктів воєнных цмонтерів І Кругу Змигород (єдного з єденадцетьох кругів, на якы поділено обшыр західньогалицкых цмонтерів з І Світовой Войны, сут то кругы: Новий Змигород, Ясло, Ґорлиці, Лужна, Пільзно, Тарнів, Домброва Тарнівска, Бжеско, Бохня, Ліманова і Краків). Каждий з кургів характеризувал ся єдном, спільном артистычном думком – в каждым был єден головний цмонтір, більший, з каплицьом і місцьом на одправляня богослужынь. Цмонтерний Круг номер І єст єдным з найбільшых серед выміненых. Його основаня повязане єст з тяжкыма боями в зимі 1914-1915 рока. Цмонтері, якы ся на ним находят, узнаваны сут за єдны з найркасшых в Західній Галичыні. Душан Юркович был при проєктуваню барз ориґинальний, при єдночасным перфекцийным вычутю бескідского краєвиду і навязаню до народной карпатской творчости. Захоплений был карпатскым тесельством, зато головным материялом збудуваных цмонтерів єст дерево. Велику вагу привязувал до деталів, што додатково становит о його майстерстві.

Сучасні велика част цмонтерів авторства Д. Юрковича єст або в барз планным технічным стані, або по ремонті міцно далека єст од ориґінального проєкту. Част выремонтувано згідні. Проєкты Д. Юрковича то воєнны цмонтері в Ожынній, Грабі, Крампній, Дошниці, Долгым, Радоцині, Реґєтові, Конечній, Липній, Кривій, Баници, Вірхни, Ґладышові, Смереківци, Ждыни, Прислопі, на Маластівскій Маґурі, в Устю Рускым, Чарній, Бліхнарці, Высові, Сєняві і Цеклиньскій Воли.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар

Воєнны цмонтері Душана Юрковича

0

Слава жертвам – воєнны цмонтері архітекта Душана Юрковича, так называт ся выстава, яку можете од 16. квітня до 16. липця тр. обзерати в Археолоґічным Музею в Кракові (ул. Сенацка 3).

Выстава вказує вынятковіст і куншт того словацкого артисты, якій днес узнаваний є за єдного з найважнійшых творців сучасной словацкой і чешской архітектуры. Выстава презентує ориґінальны проєкты, історычны фотоґрафіі і сучасны моделі, якы мают приближыти нам галицкій період Д. Юрковича.

cmentarze_plakat

Д. Юркович (1868-1947) єст автором проєктів воєнных цмонтерів І Кругу Змигород (єдного з єденадцетьох кругів, на якы поділено обшыр західньогалицкых цмонтерів з І Світовой Войны, сут то кругы: Новий Змигород, Ясло, Ґорлиці, Лужна, Пільзно, Тарнів, Домброва Тарнівска, Бжеско, Бохня, Ліманова і Краків). Каждий з кургів характеризувал ся єдном, спільном артистычном думком – в каждым был єден головний цмонтір, більший, з каплицьом і місцьом на одправляня богослужынь. Цмонтерний Круг номер І єст єдным з найбільшых серед выміненых. Його основаня повязане єст з тяжкыма боями в зимі 1914-1915 рока. Цмонтері, якы ся на ним находят, узнаваны сут за єдны з найркасшых в Західній Галичыні. Душан Юркович был при проєктуваню барз ориґинальний, при єдночасным перфекцийным вычутю бескідского краєвиду і навязаню до народной карпатской творчости. Захоплений был карпатскым тесельством, зато головным материялом збудуваных цмонтерів єст дерево. Велику вагу привязувал до деталів, што додатково становит о його майстерстві.

Сучасні велика част цмонтерів авторства Д. Юрковича єст або в барз планным технічным стані, або по ремонті міцно далека єст од ориґінального проєкту. Част выремонтувано згідні. Проєкты Д. Юрковича то воєнны цмонтері в Ожынній, Грабі, Крампній, Дошниці, Долгым, Радоцині, Реґєтові, Конечній, Липній, Кривій, Баници, Вірхни, Ґладышові, Смереківци, Ждыни, Прислопі, на Маластівскій Маґурі, в Устю Рускым, Чарній, Бліхнарці, Высові, Сєняві і Цеклиньскій Воли.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар