Голосник

Вступне до контроли – Потьомкиновы школы – русиньскы школы на Словеньску (і не лем)

0

Потьомкиновы школы

Минулу пятніцю ся з ініціатівы словацькой омбудсманкы – верейной охранкыні прав Яны Дубовцовой, одбыла стріча з учітелями, котры учать на русиньскых школах, або на школах, де ся учіть русиньскый язык. Дубовцову інтересовав став русиньского школства. Ліпше повіджено, ани так не ішло о став, як о то, ці держава дотримує право здобывати освіту в материньскім языку. То суть дві розділны річі, котры, окрім іншого, забезпечують цілком слушный алібізм з боку державы.

Омбудсманку першорядо інтересовало, ці de iure суть про Русинів сповнены вшыткы условія на то, жебы были годны мати своє школство, значіть, жебы ся діти могли учіти в материньскім языку. Ту бы то властно могло і кінчіти. Законы суть платны про вшыткых і єднако як Мадярі або Українці, і мы маєме з боку державы властно вшыткы условія на то, жебы сьме мали русиньске школство. Неінтерес родичів о то, жебы свої діти давали до русиньскых шкіл, абсентуючі матерьскы школы ці середні школы, як дослідок того самого проблему неінтересу родичів і способности Русинів штось таке засновати, то є наш проблем. І про омбудсмана не є інтересне властно ани то, же міністерство собі шумні перешмарило старостливость о школы тым, же в рамках децентралізації ся стали зряджователями основных шкіл міста і села, то значіть, староста є найвекшым паном, котрый рішать о тім, ці русиньску школу в селі доволить, або ні. З тым вже най ся натігають жітелі, они мусять пересвідчіти сельскый уряд, же о таку школу мають інтерес. Але то сьме ся знова вернули к інтересу, котрый є лем а лем нашым проблемом. Держава леґіслатівно вшытко дотримує. Не маєме ся на што скаржыти, кідь, так лем на себе самых. Кідь собі але проблем школства розміниме на дрібны, оптіка назераня на наше школство зачне набертаи іншый напрям.
І кідь є з боку державы наоко вшытко дотримане, і так de iure не сьме діскрімінованы проти майоріті, закон порушеный не є, de facto є сітуація інакша. Причін можу увести такой дакілько. Єдным з проблемів є, же так на міністерстві, як і на низшых рівнях самосправы, не є чоловік, компетентный рішати вопрос русиньского школства. Сьте директором школы і мате з дачім проблем? Можете закликати на лампарню. Кідь вас іщі тото не привело до безнадії і напрік тому хочете школу утримати і порадити собі сам, прийдуть самособов вопросы учебників. Новый русиньскый учебник не быв выдрукованый три рокы. Міджі нима є і Букварь, котрого зо старого выданя не єствує ани єден фалаток. Но але нашто русиньскім школярам Букварь, можеме першу класу предці зачати рівно з чітаньом літературной выховы про сему класу, котра к діспозіції є. Причіна, чом не суть книжкы? Суть в едічнім плані, але, нажаль… не суть фінанції. Русиньскы учебникы суть про державу дорогы. Но самособов суть дорогы, кідь хтось на міністерстві посмотрить на кількость школярів і такый самый рахунок дасть выдруковати із учебників. 100 книжок выйде дорого, тісяч выйде туньше. Давати друковати малы рахункы зробить лем економічный аналфабет, або тот, хто ани не хоче до будучности раховати з русиньскым школством. Также почекайте. Діти за тот час навчайте з ничого і потім ся чудуйте, же інтерес і на тых школах, де передтым быв, днесь не є. А коло фінанцій і зістанеме. Тото нажаль не є проблемом лем державы, але і нашых шкіл. Покля высвідчіня в слоацькій верзії купить школа за дакілько центів, єдно русиньске стоїть 2 евра. Жебы сьме ся не повторяли, причіна є тота сама, што коло учебників. Мала кількость выдрукованых фалатків. То, же то заплатить школа, котра на то не дістане жадну компензацію і так є властно фінанчно діскрімінована з іншов школов, то є вже проблем директора школы, ні державы. Аналоґічно є то з класныма книжками. Тоты нелемже стоять в русиньскій верзії 15 евро, але, як єм ся дізнав, доднесь їх іщі од зачатку школьского рока школы не дістали, хоць грошы мусили заплатити в авґусті. Самособов, кібы пришла школьска іншпекція і виділа, же класны книжкы хыбують, так є з того проблем великый Прага, але проблем школы, ні проблем державов выбраного додавателя. І могли бы сьме продовжовати. Но, не чудуйме ся, кідь ся такій школі сперать і староста, котрый на тото вшытко мусить найти грошы.
Школство є основный вопрос, котрый мусить каждый народ рішати. Без школства, освіты, не можуть роснути новы ґенерації людей, котры бы якымсь способом превзяли штафету і забезпечіли, же о Русинах ся не буде о пару років бісидовати може лем так, як і о діносаврах. Знаме, же ту были, але з нас їх вже нихто не видів. Держава de iure дотримує вшытко, што нам належыть. Але de facto лем намальовала Потьомкиновы школы, за котрых фасаду є страх іти ся посмотрити. Нашы школы не суть подля закона діскрімінованы, в тім ся з пані омбудсманков можеме згоднути. Они суть биты неінтересом нас Русинів і фінанчно, персонално а матеріялно мордованы державов. Кідь собі тото вшытко усвідомлюю, можу повісти лем єдно. Фоткы тых педаґоґів, котры напрік вшыткым проблемам іщі на навчаня русиньского языка не капітуловали, будеме якбач раз годны завісити коло портретів нашых будителів.

 Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Вступне до контроли – Потьомкиновы школы – русиньскы школы на Словеньску (і не лем)

0

Потьомкиновы школы

Минулу пятніцю ся з ініціатівы словацькой омбудсманкы – верейной охранкыні прав Яны Дубовцовой, одбыла стріча з учітелями, котры учать на русиньскых школах, або на школах, де ся учіть русиньскый язык. Дубовцову інтересовав став русиньского школства. Ліпше повіджено, ани так не ішло о став, як о то, ці держава дотримує право здобывати освіту в материньскім языку. То суть дві розділны річі, котры, окрім іншого, забезпечують цілком слушный алібізм з боку державы.

Омбудсманку першорядо інтересовало, ці de iure суть про Русинів сповнены вшыткы условія на то, жебы были годны мати своє школство, значіть, жебы ся діти могли учіти в материньскім языку. Ту бы то властно могло і кінчіти. Законы суть платны про вшыткых і єднако як Мадярі або Українці, і мы маєме з боку державы властно вшыткы условія на то, жебы сьме мали русиньске школство. Неінтерес родичів о то, жебы свої діти давали до русиньскых шкіл, абсентуючі матерьскы школы ці середні школы, як дослідок того самого проблему неінтересу родичів і способности Русинів штось таке засновати, то є наш проблем. І про омбудсмана не є інтересне властно ани то, же міністерство собі шумні перешмарило старостливость о школы тым, же в рамках децентралізації ся стали зряджователями основных шкіл міста і села, то значіть, староста є найвекшым паном, котрый рішать о тім, ці русиньску школу в селі доволить, або ні. З тым вже най ся натігають жітелі, они мусять пересвідчіти сельскый уряд, же о таку школу мають інтерес. Але то сьме ся знова вернули к інтересу, котрый є лем а лем нашым проблемом. Держава леґіслатівно вшытко дотримує. Не маєме ся на што скаржыти, кідь, так лем на себе самых. Кідь собі але проблем школства розміниме на дрібны, оптіка назераня на наше школство зачне набертаи іншый напрям.
І кідь є з боку державы наоко вшытко дотримане, і так de iure не сьме діскрімінованы проти майоріті, закон порушеный не є, de facto є сітуація інакша. Причін можу увести такой дакілько. Єдным з проблемів є, же так на міністерстві, як і на низшых рівнях самосправы, не є чоловік, компетентный рішати вопрос русиньского школства. Сьте директором школы і мате з дачім проблем? Можете закликати на лампарню. Кідь вас іщі тото не привело до безнадії і напрік тому хочете школу утримати і порадити собі сам, прийдуть самособов вопросы учебників. Новый русиньскый учебник не быв выдрукованый три рокы. Міджі нима є і Букварь, котрого зо старого выданя не єствує ани єден фалаток. Но але нашто русиньскім школярам Букварь, можеме першу класу предці зачати рівно з чітаньом літературной выховы про сему класу, котра к діспозіції є. Причіна, чом не суть книжкы? Суть в едічнім плані, але, нажаль… не суть фінанції. Русиньскы учебникы суть про державу дорогы. Но самособов суть дорогы, кідь хтось на міністерстві посмотрить на кількость школярів і такый самый рахунок дасть выдруковати із учебників. 100 книжок выйде дорого, тісяч выйде туньше. Давати друковати малы рахункы зробить лем економічный аналфабет, або тот, хто ани не хоче до будучности раховати з русиньскым школством. Также почекайте. Діти за тот час навчайте з ничого і потім ся чудуйте, же інтерес і на тых школах, де передтым быв, днесь не є. А коло фінанцій і зістанеме. Тото нажаль не є проблемом лем державы, але і нашых шкіл. Покля высвідчіня в слоацькій верзії купить школа за дакілько центів, єдно русиньске стоїть 2 евра. Жебы сьме ся не повторяли, причіна є тота сама, што коло учебників. Мала кількость выдрукованых фалатків. То, же то заплатить школа, котра на то не дістане жадну компензацію і так є властно фінанчно діскрімінована з іншов школов, то є вже проблем директора школы, ні державы. Аналоґічно є то з класныма книжками. Тоты нелемже стоять в русиньскій верзії 15 евро, але, як єм ся дізнав, доднесь їх іщі од зачатку школьского рока школы не дістали, хоць грошы мусили заплатити в авґусті. Самособов, кібы пришла школьска іншпекція і виділа, же класны книжкы хыбують, так є з того проблем великый Прага, але проблем школы, ні проблем державов выбраного додавателя. І могли бы сьме продовжовати. Но, не чудуйме ся, кідь ся такій школі сперать і староста, котрый на тото вшытко мусить найти грошы.
Школство є основный вопрос, котрый мусить каждый народ рішати. Без школства, освіты, не можуть роснути новы ґенерації людей, котры бы якымсь способом превзяли штафету і забезпечіли, же о Русинах ся не буде о пару років бісидовати може лем так, як і о діносаврах. Знаме, же ту были, але з нас їх вже нихто не видів. Держава de iure дотримує вшытко, што нам належыть. Але de facto лем намальовала Потьомкиновы школы, за котрых фасаду є страх іти ся посмотрити. Нашы школы не суть подля закона діскрімінованы, в тім ся з пані омбудсманков можеме згоднути. Они суть биты неінтересом нас Русинів і фінанчно, персонално а матеріялно мордованы державов. Кідь собі тото вшытко усвідомлюю, можу повісти лем єдно. Фоткы тых педаґоґів, котры напрік вшыткым проблемам іщі на навчаня русиньского языка не капітуловали, будеме якбач раз годны завісити коло портретів нашых будителів.

 Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар