Голосник

Закарпатя: Выданы творы потрібны ку кодіфікації

0

Закарпатьске Културно-освітнє общество Александра Духновіча в суботу 19. юла презентовало 4 новы книжкы. Суть то лінґівстічны выданя, котры мають служыти як основа ку кодіфікації Русиьского языка на теріторії днешньой Україны.

Общество презентовало Русиньско-російско-україньско-латиньскый словник лінґвістічной термінолоґії, Орфоґрафічно-орфоепічный словник русиньского языка, Ґраматіку русиньского літературного языка і Правила русиньского правопису. Тото але не є першов пробов о кодіфікацію языка. Членове общества о кодіфікації вырішали іщі в 2002 році. В тім році наприклад вышла і Ґраматіка русиньского языка, котру выдав протоєрей Димитрий Сидор. Творы, котры были презентованы в суботу, операли ся о ґраматікы попредніх старых выдань, як о ґраматіку Андрія Бачіньского, Михайла Лучкая, Івана Панькевіча, Авґустіна Волошина і іншых діятелів а науковців.

Як інформовав на засіданю общества сучасный русиньскый діятель Михайло Алмашій, перед творцями тых выдань было немало вопросів. Требало вырішати, як ся має писати, як роботу упорядковати. Резултатом діскузій, на основі операня ся о ґраматікы знамых русиньскых будителів, ся дішло ку сполочній згоді, котрой резултатом были в суботу презентованы науковы книжкы. На то, жебы міг быти зачатый процес кодіфікації русиньского языка, є, подля членів общества, потрібне іщі выдати єдно лінґвістічне выданя, на котрым хоче Алмашій зачати робити в куртім часі.

Творы были выдрукованы за помочі народного депутата Україны Івана Бушка. З каждого споминаного тітулу надруковало ся 150 фалатків. Часть з того выданя має дати Бушко до парламентной бібліотекы, комісії про народностны меншыны і науковым експертам. Решта буде роздана русиньскым писателям, журналістам і так само книжкы будуть загнаны до бібліотек і освітніх центрів. Як повів Юрій Продан, із Културно-освітнього общества Александра Духновіча, є зроблена велика робота і тримаючі в руках кодіфікачны матеріалы, днесь нихто не може повісти, же Русинів не є. Інформацію приніс протал „Новини Закарпаття“.

Подля порталу „Новини Закарпаття“ обробив Петро Медвідь

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Закарпатя: Выданы творы потрібны ку кодіфікації

0

Закарпатьске Културно-освітнє общество Александра Духновіча в суботу 19. юла презентовало 4 новы книжкы. Суть то лінґівстічны выданя, котры мають служыти як основа ку кодіфікації Русиьского языка на теріторії днешньой Україны.

Общество презентовало Русиньско-російско-україньско-латиньскый словник лінґвістічной термінолоґії, Орфоґрафічно-орфоепічный словник русиньского языка, Ґраматіку русиньского літературного языка і Правила русиньского правопису. Тото але не є першов пробов о кодіфікацію языка. Членове общества о кодіфікації вырішали іщі в 2002 році. В тім році наприклад вышла і Ґраматіка русиньского языка, котру выдав протоєрей Димитрий Сидор. Творы, котры были презентованы в суботу, операли ся о ґраматікы попредніх старых выдань, як о ґраматіку Андрія Бачіньского, Михайла Лучкая, Івана Панькевіча, Авґустіна Волошина і іншых діятелів а науковців.

Як інформовав на засіданю общества сучасный русиньскый діятель Михайло Алмашій, перед творцями тых выдань было немало вопросів. Требало вырішати, як ся має писати, як роботу упорядковати. Резултатом діскузій, на основі операня ся о ґраматікы знамых русиньскых будителів, ся дішло ку сполочній згоді, котрой резултатом были в суботу презентованы науковы книжкы. На то, жебы міг быти зачатый процес кодіфікації русиньского языка, є, подля членів общества, потрібне іщі выдати єдно лінґвістічне выданя, на котрым хоче Алмашій зачати робити в куртім часі.

Творы были выдрукованы за помочі народного депутата Україны Івана Бушка. З каждого споминаного тітулу надруковало ся 150 фалатків. Часть з того выданя має дати Бушко до парламентной бібліотекы, комісії про народностны меншыны і науковым експертам. Решта буде роздана русиньскым писателям, журналістам і так само книжкы будуть загнаны до бібліотек і освітніх центрів. Як повів Юрій Продан, із Културно-освітнього общества Александра Духновіча, є зроблена велика робота і тримаючі в руках кодіфікачны матеріалы, днесь нихто не може повісти, же Русинів не є. Інформацію приніс протал „Новини Закарпаття“.

Подля порталу „Новини Закарпаття“ обробив Петро Медвідь

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар