Голосник

Желаня для Лемків, по лемківскы – на сайті ґміны Ліґницкє Поле!

0

Мило нам заявити, же на офіцияльным сайті ґміны Ліґницкє Поле, по вході на порталь являют ся святочны желаня з нагоды Христовой Пасхы – направлены до Лемків – по лемківскы!

To бодай першы того рода офіцияльны желаня для лемківской меншыны переданы самосправным урядом на заході Польщы. Тоты практикы виділи сме уж в ґорлицкым повіті, де што рока староста повіту высылат святочны карточкы з желанями м.ін. до Стоваришыня «Руска Бурса».

З ініциятивом поміщыня на сайті ґміны Ліґницкє Поле желань по лемківскы з нагоды Воскресіня Христового выступила локальна соспільніст. На просьбу позитивно пристал війт та рада ґміны, в котрій, на ранті, засідали в попередніх каденциях представникы лемківской меншыны.

Ґміна Ліґницкє Поле находит з нижньошлезскым воєвідстві, лежыт о пару кільометрів од Ліґниці. З історийом місцевости Ліґницкє Поле звязана є подія з 1241 рока. Товды же, вчас Битвы під Ліґницьом польськы (і другы) войска станули до борбы против походам Татарів. Ліґницкє Поле до 1945 рока приналежало Німцям, а од повоєнной зміны границ находит ся в Польщы.

Істория Лемків з том ґміном є звязана од часу ганебной Акциі «Вісла». Вчас выганяня Русинів з Лемковины в 1947 році деякы транспорты были кєруваны на стацию в Ліґници. Позбавлены не лем чести, але і маєтку – Лемкы – были змушены оселяти ся в околичных селах попри Ліґници. Чысленна громада пішла глядати своіх новых хыж м.ін. в границях днешньой ґміны Ліґницкє Поле (в більшости то Ізбяне). Доднес, по дві-три і більше лемківскых родин прожыват м.ін. в Ліґницкым Поли, Біскупицях, Лубєню, Страхоциях (шолтыском є Лемкыня), Миколайовицях (Лемкы называют тото село Миколайско), Ґнєвомєжу ци Новій Ліґницкій Веси (шолтысом є Лемко). За повселюдным списом з 2011 рока, в ліґницкым повіті прожыват 678 осіб, котры приголосили ся ґу лемківскій меншыні, хоц може іх там жыти о вельо більше.

Мы, як лем.фм – редакция першой медияльной ґрупы, котра фунґує про лемківску меншыну, тішыме ся, же такы акциі сут ведены. Надієме ся, же будут они дальше підтримуваны і інчыма ґмінами, котры підут путьом ґміны Ліґницкє Поле, а в котрых прожыват русиньскє населіня в Польщы.

Христос Воскрес!

gmina_legnickie_pole_zelania dla Lemkiw

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар

Желаня для Лемків, по лемківскы – на сайті ґміны Ліґницкє Поле!

0

Мило нам заявити, же на офіцияльным сайті ґміны Ліґницкє Поле, по вході на порталь являют ся святочны желаня з нагоды Христовой Пасхы – направлены до Лемків – по лемківскы!

To бодай першы того рода офіцияльны желаня для лемківской меншыны переданы самосправным урядом на заході Польщы. Тоты практикы виділи сме уж в ґорлицкым повіті, де што рока староста повіту высылат святочны карточкы з желанями м.ін. до Стоваришыня «Руска Бурса».

З ініциятивом поміщыня на сайті ґміны Ліґницкє Поле желань по лемківскы з нагоды Воскресіня Христового выступила локальна соспільніст. На просьбу позитивно пристал війт та рада ґміны, в котрій, на ранті, засідали в попередніх каденциях представникы лемківской меншыны.

Ґміна Ліґницкє Поле находит з нижньошлезскым воєвідстві, лежыт о пару кільометрів од Ліґниці. З історийом місцевости Ліґницкє Поле звязана є подія з 1241 рока. Товды же, вчас Битвы під Ліґницьом польськы (і другы) войска станули до борбы против походам Татарів. Ліґницкє Поле до 1945 рока приналежало Німцям, а од повоєнной зміны границ находит ся в Польщы.

Істория Лемків з том ґміном є звязана од часу ганебной Акциі «Вісла». Вчас выганяня Русинів з Лемковины в 1947 році деякы транспорты были кєруваны на стацию в Ліґници. Позбавлены не лем чести, але і маєтку – Лемкы – были змушены оселяти ся в околичных селах попри Ліґници. Чысленна громада пішла глядати своіх новых хыж м.ін. в границях днешньой ґміны Ліґницкє Поле (в більшости то Ізбяне). Доднес, по дві-три і більше лемківскых родин прожыват м.ін. в Ліґницкым Поли, Біскупицях, Лубєню, Страхоциях (шолтыском є Лемкыня), Миколайовицях (Лемкы называют тото село Миколайско), Ґнєвомєжу ци Новій Ліґницкій Веси (шолтысом є Лемко). За повселюдным списом з 2011 рока, в ліґницкым повіті прожыват 678 осіб, котры приголосили ся ґу лемківскій меншыні, хоц може іх там жыти о вельо більше.

Мы, як лем.фм – редакция першой медияльной ґрупы, котра фунґує про лемківску меншыну, тішыме ся, же такы акциі сут ведены. Надієме ся, же будут они дальше підтримуваны і інчыма ґмінами, котры підут путьом ґміны Ліґницкє Поле, а в котрых прожыват русиньскє населіня в Польщы.

Христос Воскрес!

gmina_legnickie_pole_zelania dla Lemkiw

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар