Голосник

Зміна фінанцованя народностных меншын на Словакії перешла першым чітаньом

Народна рада Словацькой републікы прияла 1-го октобра 2015 р. в першім чітаню пропозіцію закона од партії Most-Híd о фінанцованю меншыновых култур. Партія на своїм сайті інформує, же по 25-тьох роках є першыраз реална шанца добрым способом вырішыти тот вопрос, котрый є ключовым із погляду меншын на Словакії. Пропозіцію в першім чітаню підпорили вшыткы парламентны партії.

„Дотеперь сьме не мали досправды обсягллу пропозіцію на трактованя фінанцованя меншыновых култур. Но на будьякый крок допереду в тім напрямі є потрібна конкретна пропозіція закона. Зато мы зробили такый документ, котрый уможнює, жебы меншыны конечно рішыли самы о своїй културі, і жебы ся културна самосправа стала реалностьов. Наша пропозіція докінця забеспечує і потрібны жрідла,“ поясньовав Ласло Шойомош, підпредседа партії Most-Híd.

Пропозіція закона рахує зо заснованьом Фонду меншыновой културы, в рамках котрого бы кажда меншына мала властну, окрему Раду. Рада, котрой членами бы были представителі орґанізацій меншыновых култур і незалежны експерты, бы окремо рішыла о перерозділіню фінанцій про підпору меншыновых култур міджі проєктами. Дякуючі тому бы Рады діспоновали достаточныма правомоцами про встановліня напряму културной політікы своїх комуніт. Обєм фонду бы значно звекшыв ся, причім бы фінанчны средства были перерозділены міджі меншынами пропорціонално.

„Заснованя фонду бы уможнило стабілізацію фінанцованя меншыновых култур, без інтервенції вонкашніх факторів. Не было бы залежне од ласкавости актуалной влады. Значіло бы і покрок із погляду транспарентности, кідьже вшыткы релевантны інформації о рішінях бы были публічно доступны. Вірю, же і парламентна бівшість є зо мнов согласна, же тота пропозіція закона бы успішно і довгодобо вырішыла єден старый і неприємный проблем, і же пропозіція закона успішно перейде другым чітаньом і буде чінна,“ повів на конець Шойомош.

Фонд бы мав быти подля партії Most-Híd шторік мінімално у вышці вісем міліонів евр. Мав бы быти верейноправнов інштітуційов зрядженов Міністерством културы Словацькой републікы. Подля партії заміром фонду є головно всокочіня, выражіня, охрана і розвиток културной ідентічности і културных вартостей народностных меншын, далше выхова і освіта ід правам народностных меншын, як і розвиток і підпора інтеретнічного і інтеркултурного діалоґу і порозумліня міджі народностнов векшынов і народностныма меншынами ці етнічныма ґрупами, і то вшытко посередництвом пропонованой дотачной сістемы.

Вісем міліонів евр на рік з державного розрахунку на фонд є подля партії резултатом поділу жытелів Словацькой републікы, котры ся голосять ід єдній із 13-тьох народностных меншын, або хоснуючіх єден із меншыновых материньскых языків, і цілкового розрахунку Міністерства културы на рік 2015 по одрахованю средств на верейноправны медії, церькви, інштітуціоналну підпору меншыновой културы міністерством. „Коло вырахованя вєдно з тым была взята до увагы і реалность, же членове народностных меншын суть і конзументами словацькой (векшыновой) културы, доповнила партія.

„Порпонована сістема фінанцованя умелецькых і науковых актівностей, културы і креатівного промыслу народностных меншын бы мала вычеряти часть нетранспаретной дотачной сістемы міністерства, котра в сучасній добі представлять єдиный сістемовый інштрумент державной културной політікы на підпору актівностей народностных меншын на теріторії Словацькой републікы,“ інформовала партія, котра бы хотіла, жебы фонд діяв од януара 2016 р.

В сучасности є меншынова култура підпорована лем із проґраму Уряду влады – Култура народностных меншын. Тот проґрам функціонує на основі ґрантовой сістемы. Ґранты мусять жадателі на каждый проєкт передкладати шторік. Найвешкым проблемом суть терміны выплачаня схваленых ґрантів, головно при періодічній пресі ці електронічных медіях, котры діють цілый рік, но грошы приходять аж в половині рока, або і пізніше. Вышка цілковой сумы приділеной про народностны меншыны ся шторік мінить подля державного розрахунку. Того року была сума про меншыны ани не 50 процент із вісем міліонів, котры хоче закон од Most-Híd ґарантовати.

Округлый стіл Русинів Словеньска тот рік представив свій проґрам розвитку русиньской народностной мешныны. Його частьов є і пропозіція Закона о народностных меншынах, котрый дотеперь Словакія не має. В пропозіції закона ся рішыть і фінанцованя меншын. Пропозіція рахує з културнов самосправов. Округлый стіл ословив далшы народностны меншыны, жебы ся выыразили ку пропозіції закона і жебы вєдно дішли до комрпомісу, котрый потім будуть тискати на цілосполоченьску діскузію і схваліня парламентом.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі