Голосник

Значіня і вклад Василя Сочкы – Боржавина

0

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы і Русиньске културно-освітнє общество Александра Духновіча в Пряшові Вас сердечно позывають на одборный семінар під назвов Значіня і вклад Василя Сочкы – Боржавина (1922-2010), історіка літературы, педаґоґа, поета, есеісты, публіцісты і културного діятеля Русинів 20-го столітя.

Семінар ся одбуде 21-го мая 2016 о 11.00 год.  у просторах СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, ул. Масарікова ч. 20, 1-ый шток. Із рефератами о ціложывотній творчости Василя Сочкы – Боржавина выступлять на семінарі Олґа Ґлосікова, директорка Музею русиньской културы, Гавриїл Бескид, председа Русиньского културно-освітнього общества Александра Духновіча, Тібор Міклош Поповіч, русиньскый діятель з Будапешту і Юрко Харитун, русиньскый поет і председа Сполку Русинів Спіша. На семінарі приобіцяли участь пані Ірина, жена небогого Василя Сочкы – Боржавина і його дівка Надежда, котры жыють теперь у Чехії.

Василь Сочка, псевдонім Боржавин, народив ся 3-го януара 1922-го року в Берегові на Підкарпатю, втогдышня Чехословакія. По закінчіню руськой ґімназії в Хусті, у 1940-ім році, зачав штудовати почас войны на Будапештаньскій універзіті, но закінчів аж Ужгородьску універзіту у 1950-ім році. Робив у редакчній колеґії ґазеты Закарпатська правда, быв бібліоґрафом Закарпатьской областной універзалной науковой бібліотекы, быв і ведучім одділіня Закарпатьского інштітуту здокональованя учітелів.

Писати зачав іщі на ґімназії, першу поетічну збірку, писану по російскы, выдав у 1940-ім році під назвов Горы и доля. У часі по паді комунізма Сочка брав єдну із найважніх ролей в русиньскім русі Підкарпатя. Быв співзасновательом і головов Обчества карпатьскых Русинів, быв членом Світовой рады Русинів при Світовім конґресі Русинів, брав участь на многых конференціях. Публіковав серію біоґрефій під назвов Будителі карпатськых русинов, зібрку русиньской поезії В подпескидных долинах і збірку нарисів і приговорив присвяченых русиньскій літературі під назвов Зазвонили в селѣ на вичурню. Умер у 2010-ім році.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Значіня і вклад Василя Сочкы – Боржавина

0

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы і Русиньске културно-освітнє общество Александра Духновіча в Пряшові Вас сердечно позывають на одборный семінар під назвов Значіня і вклад Василя Сочкы – Боржавина (1922-2010), історіка літературы, педаґоґа, поета, есеісты, публіцісты і културного діятеля Русинів 20-го столітя.

Семінар ся одбуде 21-го мая 2016 о 11.00 год.  у просторах СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, ул. Масарікова ч. 20, 1-ый шток. Із рефератами о ціложывотній творчости Василя Сочкы – Боржавина выступлять на семінарі Олґа Ґлосікова, директорка Музею русиньской културы, Гавриїл Бескид, председа Русиньского културно-освітнього общества Александра Духновіча, Тібор Міклош Поповіч, русиньскый діятель з Будапешту і Юрко Харитун, русиньскый поет і председа Сполку Русинів Спіша. На семінарі приобіцяли участь пані Ірина, жена небогого Василя Сочкы – Боржавина і його дівка Надежда, котры жыють теперь у Чехії.

Василь Сочка, псевдонім Боржавин, народив ся 3-го януара 1922-го року в Берегові на Підкарпатю, втогдышня Чехословакія. По закінчіню руськой ґімназії в Хусті, у 1940-ім році, зачав штудовати почас войны на Будапештаньскій універзіті, но закінчів аж Ужгородьску універзіту у 1950-ім році. Робив у редакчній колеґії ґазеты Закарпатська правда, быв бібліоґрафом Закарпатьской областной універзалной науковой бібліотекы, быв і ведучім одділіня Закарпатьского інштітуту здокональованя учітелів.

Писати зачав іщі на ґімназії, першу поетічну збірку, писану по російскы, выдав у 1940-ім році під назвов Горы и доля. У часі по паді комунізма Сочка брав єдну із найважніх ролей в русиньскім русі Підкарпатя. Быв співзасновательом і головов Обчества карпатьскых Русинів, быв членом Світовой рады Русинів при Світовім конґресі Русинів, брав участь на многых конференціях. Публіковав серію біоґрефій під назвов Будителі карпатськых русинов, зібрку русиньской поезії В подпескидных долинах і збірку нарисів і приговорив присвяченых русиньскій літературі під назвов Зазвонили в селѣ на вичурню. Умер у 2010-ім році.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар