lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

100 років од народжіня русиньского вытварника і педаґоґа Штефана Гапака

Гапак як высокошкольскый педаґоґ выховльовав далшы ґенерації вытварників на Словакії.

Петро Медвідь Петро Медвідь
15. 10. 2021
» З істориі

В тых днях минать сто років од народжіня вызначного і плодного русиньского вытварника, але і педаґоґа, родака із села Пінковці, Собранецького окресу, Штефана Гапака. Од половины 1970-ых років жыв у Люботіцях, втогды то была часть Пряшова, днесь окреме село.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/10/103-perehlad-tyznia-hapak.mp3

Быв то всесторонный вытварник і педаґоґ, але і науковець з богатов публікачнов діялностьов. В його творчости мож найти мальбы, рисункы, ґрафікы, ілустрації, але і скулпторьство, медайлерьство ці кераміку.

Родак з Пінковець

Народив ся Штефан Гапак 16-го октобра 1921-го року. Його отець походив із підкарпатьского села Лумшоры і ходив за роботов до Пінковець. Пізніше зо женов купили в тім селі фалаток землі і збудовали хыжу.

Штефан Гапак мав двох молодшых сородників – брата Павла, пізніше історіка, котрый діяв на Словацькій академії наук (днесь 90-річный), і сестру Зузану, котра была доцентков вытварной выховы, а так само і вызначнов русиньсков малярьков, котрой творы недавно подаровав їй муж до збіркового фонду Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові.

Гапак штудовав на Ужгородьскій учітельскій семінарії і по закінчіню штудій зачав учітельовати в народній школі в Збою, Сниньского окресу. В авґусті 1944-го року, в часі, коли тота часть Словакії была анектована Мадярьском, быв затриманый і інтернованый в концентрачнім лаґрі в Мадярьску.

Втечі ся му подарило в апрілю 1945-го року і по переході фронту в Дьорі вступив до Червеной армії. Дістав ся до штабу 136-ой командатуры 2-го україньского фронту як тлумач і орґанізатор навернутя ослободженых інтернованых гражданів до своїх сел і міст.

Штефан Гапак - Потік.
Штефан Гапак – Потік.

По Другій світовій войні вернув ся учітельовати, робив у русиньскых селах Дуброва і Березовець, пак на міщанці в Межілабірцях, но його учітельованя не тырвало довго. Одышов далше штудовати на Педаґоґічну факулту Словацькой універзіты в Братіславі, і одтыль перешов на Академію вытварных умень до Прагы, де штудовав в роках 1948 аж 1953. В Празі штудовав у професорів Желибского і Неєдлого. Як штудент занимав ся і поезійов, котру писав під псевдонімом Парацин.

Професіоналный жывот і творчость

По абсолуторію усадив ся в Пряшові. Наперед робив вытварного редактора в україньскых журналах Дружно вперед і Дукля, пак у выдавництві Культурного союзу українських трудящих. Якраз там зачав і з ілустраціями книжок, часописів, старав ся і о сценоґрафію першых свідницькых фестівалів ці выступлінь втогдышнього Піддуклянського українського народного ансамблю (днесь ПУЛС).

Штефан Гапак - В шіндлярьскім каменьоломі.
Штефан Гапак – В шіндлярьскім каменьоломі.

Од 1953-го року аж до одходу на пензію учів на Педаґоґічній факулті в Пряшові, котра належала під Універзіту Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях. Быв і ведучім катедры. Габілітовав ся у 1971-ім році, і за професора рисованя і ґрафікы быв менованый о рік пізніше. Штефан Гапак вмер 23-го марца 1997-го року в Люботіцях. Почас жывота быв удостоєный і званьом Заслуженый учітель.

Од часів своїх штудій по цілый жывот Гапака проводили проґрамово і реалістічно орьєнтованы пейзажы. На полотна мальовав головно выходословацьку країну – Земплін, Шаріш, Высокы Татры ці Замаґуря. Цінна была його  серія на тему народных традіцій – закреслив народны крої на Пряшівщіні, архітектуру Русинів. Його творчость была розмаїта і богата.

„Малярьскы штудії выходословацькых сел з народописным акцентом, і образы вызначуючі ся пересвідчівов формовов композіційов, матеріалнов і фаребнов вываженостьов, суть внутрішньо драматічны. Переходять до монументалізованого образу природной країны і выражають почливость і покору односно родной землі,“ писала о Гапаковій творчости Марта Гребічкова зо Шарішской ґалерії в Пряшові.

Штефан Гапак - Мавзолей Ґур-Еміра.
Штефан Гапак – Мавзолей Ґур-Еміра.

В роках 1979 і 1983 брав участь на двох пленерах в Закарпатьскій области Україны, рік перед тым абсолвовав штудійну стаж в Середній Азії. Персонална бібліоґрафія Штефана Гапака до 1998-го року обсяговала 2554 записів.

У 2020-ім році Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові зорґанізовав выставку творів Штефана Гапака, котра мала назву Поточіна часу. Быв то выбер оліїв і ґрафік із скорого періоду Гапаковой творчости.

Жрідло фотоґрафій: webumenia.sk.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Свящ. Йоан Поляньскій і Методий Трохановскій - товаришы на політичных стежках; знимку удоступнил внук - Александер Трохановскій; фот. архів lem.fm.

Єден з вельох, але найвірнійшых

5. 6. 2025

На Дуклі і у Свіднику суть похованы тісячі вояків

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}