lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

105 років тому одсудили православных Русинів. Адвоката хотів робити і Масарік

Петро Медвідь Петро Медвідь
4. 3. 2019
» З істориі
Зачаток 20-го столтітя є в русиньскій історії повязаный із мадярізаційов русиньского населіня в Угорьскім кральовстві. Єдным із средств мадярізації в тім часі стала і Ґрекокатолицька церьков. Дакотры Русины выбрали форму пасівного протесту проти такой політікы – принимали православіє і на Підкарпатю зачав діяти православный рух.

Тото ся занедовго стрітило з неґатівнов реакційов державы. 29-го децембра 1913-го року в Мараморош-Сіготі зачав такзваный Другый Мараморош-Сіготьскый процес. Вырок суду пришов 3-го марца 1914-го року. 33 особ было одсудженых. Меджі нима і будучій депутат.

Обвинены із велезрады

Кедь бісідуєме о судных процесах із православныма Русинами, є добре припомянути, же перед тым знамішым процесом із перелому років 1913 і 1914 проходив іщі єден процес.

Першый Мараморош-Сіготьскый процес проходив у 1904-ім році і перед судом было обвиненых 22 селянинів, із котрых 9 было одсудженых на різны кары арештованя і заплачіня штрофу. Мараморош-Сіготьскый суд, котрый зачав засідати на кінцю 1913-го року, быв уж Другый Мараморош-Сіготьскый процес, і кедь ся векшынов у літературі з тым терміном не стрічаме.

Судный процес в Мараморош-Сіготі із 1913-го року проходив проти 94-ох русиньскых православных селянинів. Хлопи і жены поставлены перед суд были у віці од 17 до 64 років. Угорьска юстіція їх обвинила із велезрады, із намаг підпорядковати православных Русинів під Російску православну церьков, із намаг о приєднаня части Угорського кральовства – комітаты Береґ, Уґоча і Мараморош – до Росії. Дале были обвинены із перепоїня на російскы політічны кругы посередництвом депутата російской думы (парламенту) ґрофа Владиміра Бобриньского, внуків Адолфа Добряньского – Алексія і Ґеорґія Ґеровскых, і головного пропаґатора православія на Підкарпатю архімандріты Алексія (Кабалюка), котрый быв рукоположеный в Росії.

Проти обвиненых „свідчіла“ Біблія

Як прокуратор в суднім процесі выступав Андор Ілеш, котрого досправдове призвіско было Іляшевіч і быв то мадярізованый Русин. Офіціалным адвокатом обвиненых Русинів быв менованый Юрай Яношка із Тренчіна, но селянины мали довєдна 17 адвокатів.

Як доказовы предметы были на суді хоснованы молитвенникы і богослужебны книжкы, Біблія выдана в Росії і конфішкована у православных. „Доказы“ о перепоїню оскраженых на „російску аґентуру“ додав поліцайный провокатор, мадярізованый Русин Арнолд Дулишковіч. Він і його фалошны доказы были роскрыти ґрофом Бобриньскым і Алексійом Ґеровскым, котры добровольно приголосили ся ку суду.

Адвоката хотів робити Масарік і Годжа

Мараморош-Сіготьскый процес выкликав бурливу реакцію в демократічных кругах Европы, котры остро одсудили діяня угорьской юстіції.

Чеськый депутат рішской рады Вацлав Клофач выступив із інтерпелаційов у австрійскім парламенті. Адвокатів обвиненым Русинам хотіли робити і дві вызначны політічны особности. Томаш Ґарік Масарік, котрый став пізніше першым презідентом Чехословацькой републікы, якой теріторійов была і Підкарпатьска Русь, і втогдышній словацькый депутат в угорьскім парламенті Мілан Годжа. Tот по выникнутю сполочной державы Чехів, Словаків і Русинів так само належав ку політічным елітам, як член аґрарників і пізніше републіканів быв вецераз міністром і од 1935-го до 1938-го року быв на посаді премєра Чехословацькой републікы. Но ани єден з них не дістав од угорьскых урядів позволіня, жебы могли обгайовати обвиненых.

Іґнорація доказів

Угорьска юстіція в цілім процесі іґноровала доказы о невині оскарженых, як і протесты европскых демократів. 3-го марца 1914-го року было 33 людей із 94-ох обвиненых одсуженых на цілково 37 років арешту і штроф 6800 корун. Архімандріта Алексій дістав штири рокы арешту і штроф 1000 корун.

Но угорьскы власти тым выроком суду не досягли, што хотіли. Не подарило ся їм застрашыти селянинів, навспак, одсуджены в очах віруючіх стали мучениками за віру і православный рух меджі Русинами на Підкарпатю далше укріпляв ся.

Одсудженый і мученый быв і будучій чехословацькый депутат

Меджі одсудженыма на споминанім процесі быв і пізнішый депутат Народного згромаджіня републікы Чехословацькой Кіріл Прокоп. Свідоцтво о тім дала його дівка Олга Прокоп, знама русиньска актівістка із Підкарпатя, у споминаню, котре записав Юрій Шиповіч.

„Нянько родив ся 1883-го року в селі Іза,“ зачінать споминаня Олга Прокоп. „В першых роках 20-го столітя в Ізі і у Великых Лучках зачав рух за православну віру. Вождьом того руху став Алексій Кабалюк. Хотіли Ізяне не так много: молити ся языком, котрый быв їм материньскым, жебы розуміти, о што іде в молитвах. Но мадярьскы власти у 1913-ім і 1914-ім році зробили Другый Мараморош-Сіготьскый процес. Мій нянько Кіріл Прокоп дістав єден рік і вісем місяців тюрмы і 300 корун штроф. Наперед сидів у Сіготі (днесь Румунія), дале в Дебрецині (Мадярьско), решту досидів у Комарні (днесь Словакія). Із няньковых скупых розповідань знали сьме, же в тюрмі арештантів страшно мучіли: были, тримали по пояс у студеній воді…,“ споминала Олга Прокоп.

Кіріл Прокоп став пізніше депутатом чехословацького парламенту за Аґрарьну (републіканьску) партію. Мандат депутата мав в од 1929-го аж по 1935-ый рік. По анексії Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом і він став знова єднов із жертв політічных репресій. У 1949-ім році дістав десять років арешту, його родині – жені з дітма, конфішковали маєток і мусили жыти у великій біді. Ани два процесы і тяжкы арештованя Кіріла Прокопа не зломили. Дожыв ся красного віку, 94-ох років і умер у 1977-ім році.

Жертвы процесу суть честованы

Як сьме вже спомянули, судный процес не досягнув того, што угорьскы власти хотіли. Навспак жертвы процесу стали в очах віруючіх мучениками і православный рух на Підкарпатю далше пошырьовав ся.

Одсуджены суть честованы доднесь. У 2007-ім році на бывшій будові Кральовского суду в Сіготі, в котрій процес із православныма Русинами проходив, была одкрыта памятна табла. Далшу таблу присвячену мученикам Мараморош-Сіготьского процесу мож найти і в Ужгороді. Находить ся на Катедралнім Кресто-Воздвиженьскім соборі Україньской православной церьвки.

Фотоґрафія: Святкованя Мараморош-Сіготьского процесу у 1934-ім році. Жрідло фотоґрафії: Портал Київське православ’я.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

На Дуклі і у Свіднику суть похованы тісячі вояків

5. 5. 2025

80 років од кінця войны: Зрадили сьте нас, споминав русиньскый вояк

9. 4. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}