110 років од народжіня Николая Бобака

Того року мине 80 років од заснованя Ґрекокатолицькой руськой ґімназії в Пряшові. Тота подія мала втогды великый вплив на розвой русиньского школства і културы. Русины дістали центер середньошкольской освіты з матуров в Пряшові і не мусили штудовати на Підкарпаті в Мукачові або в Ужгороді. Про дакотрых штудентів Пряшівского реґіону то было далеко. При тій нагоді треба спомянути першого директора ґімназії доктора Николая Бобака. Народив ся 4-го апріля 1906-го року, то є перед 110-ма роками. Народив ся в селі Вісло, днесь то є в Мадярьску. Ґімназію і  теолоґічну освіту здобыв у Пряшові, пару років служыв як ґрекокатолицькый священик. В 1939-ім році обгаїв докторат на Філозофічній факулті Універзіты Коменьского в Братіславі.

Уж од 1934-го року як кваліфікованый середньошкольскый професор наступив учіти в Ґрекокатолицькій  руській учітельскій семінарії в Пряшові. Ту учів новы кадры до русиньскых основных школ. Кідь у 1936-ім році Міністерство школства і народной освіты в Празі поволило засновати Ґрекокатолицьку руську ґімназію в Пряшові, єпархіалный  уряд на челі з єпіскопом Павлом Ґойдічом обернув ся на Николая Бобака, ці прийме посаду директора школы. Він тоту функцію прияв і зробив вшытко, абы школа досяговала добры выслідкы як то было в цілій Чехословакії – споминав  Ґавриїл Бескид. Старав ся, жебы в школі ся могли учіти і діти з біднішых родин,  выдобыв про них штіпендії. Глядав спонзорів на учебникы і іншу літературу. Мав перед собов і задачу постарати ся, абы вшыткых 8 класів ґімназії мали свою будову.

Велику радость мав Николай Бобак 2-го мая 1944-го року, кідь на банкеті першых матурантів повів: „1936-ый рік є в історії карпатьскых Русинів такый важный, як 1862-ый про словацькый народ“. Ішло о першу ґімназію. 1-го септембра 1936 была засанована  перша  ґрекокатолицька ґімназія на теріторії нашой єпархії. Радость про нашых людей была і зато, же з нашой „Алма Матер“ вышла перша ґенерація – 47 абітурьєнтів і абітурьєнток, жебы могли продовжовати свою освіту на высшых школах“. Од 1944-го року каждорічно выходили новы абсолвенты, з котрых многы досягли вызначны посты в своїй роботі і робили добре мено своїй школі.

По войні доктор Николай Бобак быв повіреницьтвом школства в Братіславі менованый централным школьскым іншпектором. В 1948-ім році іде учіти на  обходну академію. В 1950—ім році мав уж заказану педаґоґічну роботу, і так робив учтовника. А кінцьом того рока уж быв выселеный на Чехы на роботу в лісах. О два рокы одходить до Ліптовского Микулаша, де робить референта на одділіню пакованя товару. Там зістав аж до свойой пензії, то є до року 1964. Пришов назад до Пряшова, а як была обновлена Ґрекокатолицька церьков, то є в році 1968, єпархіалный уряд установив Николая Бобака за справцю парохії в Глиннім. Там служыв два рокы.

Режім не узнав його способности, кваліфікацію педаґоґа, мудрость выхователя, одсунув го на періферію своїх інтересів. Шкода. Умер  Николай Бобак, першый директор першой Ґрекокатолицькой руськой ґімназії 18-го децембра 1986-го року в Пряшові, де є і похованый.

Автор тексту: Теодозія Латтова.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА