120 років од народжіня Стефана Бендаса

Ґрекокатолицькый священик, канонік Мукачовской єпархії, але і єден з тых, котры пережыли страсти про свою віру.

В тых днях припомянули сьме собі 120 років од народжіня отця Стефана Бендаса, котрый пережыв турбулентне 20-те столітя із вшыткыма змінами граніць, войнами, репресіями, котрых было тото столітя повне.

Дітинство і штудії

Народив ся Стефан Бендас 3-го авґуста 1903-го року в селі Бобовище на Підкарпатю. Його отець Михаіл быв так само священиком. Вєдно з родічами од 1906-го року до януара 1910-го року жыв у Споєных штатах Америкы, в містах Плімут і Скрентон.

Там зачав ходити до школы, і так першу класу закінчів в анґлоязычній школі. Далше його школованя так само не мінило лем місця, но і языкы в котрых ся навчав.

У Скрентоні учів ся по анґліцькы, в Мукачові, по навернутю із Америкы, зясь по мадярьскы. Ґімназію штудовав од 1913-го року у піарістів в Мараморош-Сіготі, но закінчів там лем сім років, бо пізнішы румуньскы власти закрыли піарістічну ґумназію. 8-му класу так Стефан Бендас екстерным екзаменом закінчів у Шарошпотоці, на теріторії днешнього Мадярьска.

По ґімназії записав ся на штудіум права Братіславской універзіты Ержебет, котра мала свою філію в Будапешту. Но хоць мав за собов уж даякы екзамены з права, по Тріаноні вертать ся на родну землю і зачінать штудовати богословіє в Ужгороді.

Священик і русиньскый автор

По штудіях, котры тырвали 5 років, быв Стефан Бендас у 1928-ім році рукоположеный мукачовскым єпіскопом Петром Ґебейом на священика, і на просьбу чехословацькых властей быв призначеный за священика у селі Новоселіця, Тачовского района, котре уже втогды было під міцным впливом православя.

Першу службу мав отець Бендас якраз в Новоселіці при отцьови Корнелійови Хірови, котрый быв няньом пізнішого єпіскопа Александра Хіры. Вірникам отця Бендаса представив Віктор Шелько з Ужгородьской духовной семінарії.

Бендас од першых днів на парохії мусив вести боротьбу за своїх вірників. І быв успішный. Вже за пів рока подарило му ся принавернути до Ґрекокатолицькой церькви 73 людей. Містны, котры перешли на православіє, за тото підпалили деревяну церьков, котра была збудована у 1798-ім році, но і так отець Бендас з вірниками і жертвами од людей пустили ся до будованя новой.

У 1941-ім році єпіскоп Александер Стойка призначів Бендаса парохом в селі Велика Копаня, Винодрадівского района. За свою роботу быв і нагородженый, быв менованый за окружного намістника і дістав крест защитника народа.

Окрім душпатырьской роботы в тім часі занимав ся і писаньом. Під псевдонімами Борец і Верховинский писав статі на реліґійны темы до русиньской ґазеты НедѢля.

Репресії

Кедь режім Сталіна, котрый анектовав Підкарпатьску Русь по Другій світовій войні, ліквідовав Ґрекокатолицьку церьков, включно Мукачовской єпархії, отець Бендас не перешов на православіє, і так быв в маю 1949-го року арештованый і 18-го юла того самого року одсудженый на 25 років робочіх лаґрів, страту гражданьскых прав на 5 років, і конфішкацію маєтку.

Отець Бендас робив у караґандьскых лаґрах і угляных банях ці коло будованя. Свій жывот в арешті і лаґрах пізніше описав у книзі з назвов Пять років за колячім дротом, котра вышла у 1991-ім році.

Стефан Бендас вернув ся домів по смерти Сталіна у 1955-ім році, коли дакус помякчів ся режім, з тяжкым нарушіньом свого здоровля. В роках 1956 аж 1957 робив в Берегівскім областнім архіві латиністу. В роках 1957 аж 1959 проводив меджі репресованыма Німцями і Русинами нелеґалну бірітуалну священьску діятельность (служыв у восточнім і западнім обряді) вєдно з Александром Хіром, Николайом Муранійом і Антонійом Станканинцьом.

Містне КҐБ за тото Бендаса знова арештовало, но кедь виділи, же є тяжко хворый, пропустили го як невылічітельно хворого.

Обнова Мукачовской єпархії

Конець 1980-ых років значів демократізацію, котра пару років перед тым зачала за Михаіла Ґорбачова, і про ґрекокатоликів на Підкарпатю.

У 1989-ім році дішло до обновліня Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії, зачали ся реґістровати парохії, котрых было в тім році 209, причім в часі зрушіня мала єпархія 289 парохій.

Єпархія была обновлена на основі свойой історічной традіції і принціпів канонічного права, а зохабила собі статус церькви свого права (Ecclesia sui iuris) – як русиньска єпархія, котра є підпорядкована прямо Святому Престолу в Римі.

Стефан Бендас дожыв ся леґалізації ґрекокатолицькой церькви на Підкарпатю, з чого мав радость. Свою першу службу по леґалізації церькви одслужыв під одкрытым небом на цінтерю в Берегові. 17-го юна 1990-го року го єпіскоп Йоан Семедій призначів за каноника Мукачовской єпархії. Занедовго, 13-го авґуста 1991-го року, в Берегові отець Бендас умер.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА