lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

130 років од народіжня Александра Стойкы – єрархы і політіка

Петро Медвідь Петро Медвідь
19. 10. 2020
» З істориі

В тых днях минуло 130 років од народжіня священика, церьковного єрарху, політіка і общественного діятеля на Підкарпатьскій Руси Александра Стойкы. Короткым екскурзом до історії припомянеме собі тоту особность нашой історії.

Народив ся Александер Стойка 16-го октобра 1890-го року в селі Карачин на Підкарпатю. У 1910-ім році закінчів Ужгородьску ґімназію, пак далше продовжовав штудовати на богословскых семінаріях – наперед в Ужгороді, далше в Будапешту, де закінчів богословіє у 1915-ім році.

В році 1916 быв рукоположеный на ґрекокатолицького священика і служыв архіваріусом і секретарьом промадярьскы орьєнтованого мукачівского єпіскопа Антонія Паппа. Під впливом того  того єпіскопа у Стойкы сформовали ся сімпатії ку Мадярьску.

Александер Стойка барз скоро карьєрно поступав в рамках церьковных посад Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. У 1930-ім році быв призначеный каноніком, у 1931-ім році вже быв ґенералным вкарійом, і у 1932-ім році став мукачівскым єпіскопом. Орґанізовав благодійну поміч бідным на Підкарпатьскій Руси і фінанцовав публікованя ґазеты НедѢля, котра підтримовала прорусиньску і прочехословацьку орьєнтацію.

Єпіскоп Стойка сімпатізовав з промадярьскы напряменыма русиньскыма політіками. По Віденьскім арбітражу із дня 2-го новембра 1938-го року, што значіло приєднаня до Мадярьска Ужгорода, Мукачова і южной части Підкарпатьской Руси, єпіскопска юрідікція Стойкы наперед обмеджовала ся на анексовану теріторію. Із той причіны пізніше привітав такзване „поверненя“ решты теріторії до Мадярьска, значіть анексію цілой Підкарпатьской Руси гортійовскым Мадярьском. То одбыло ся в марці 1939-го року і він втогды обновив свої церьковны власти над цілов теріторійов Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії.

В юні 1939-го року быв Александер Стойка призначеный за депутата верьхньой палаты мадярьского парламенту, де вєдно з депутатами нижньой палаты – Андрійом Бродійом, Штефаном Фенциком, Михаілом Демком і далшыма, кликав по запроваджіню автономії, котру Мадярьско приобіцяло Підкарпатьскій Руси.

То, же будапештяньскы власти не хотіли сповнити тото приобіцяня, і цілкова позіція Мадярьска, што до Русинів, выкликали неспокійность епіскопа.

Александер Стойка быв так само познатый як меценат, котрый давав заказкы русиньскйым малярям як Адалберт Ерделій, Йосиф Бокшай ці Александер Грабарь. Єпіскоп не дожыв ся кінця войны, вмер на 53-ім році жывота 31-го мая 1943-го року в Ужгороді.

Статя оброблена за: П. Р. Маґочій: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

30. 1. 2023

290 років од народжіня Андрія Бачіньского, єпіскопа і просвітителя

14. 11. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні