14. Міморядный сейм РОС

Наша наймасовіша орґанізація – Русиньска оброда на Словеньску (РОС) присвятила другу апрільову суботу (13-го апріля 2019) засіданям своїх двох орґанів. В бардейовскім готелі АRTIN зачало найперше засіданя Коордіначного выбору РОС, котрого членами суть председове окремых Містных орґанізацій РОС з русиньскых реґіонів. КВ РОС є найвысшым орґаном орґанізації меджі сеймами РОС. Такой  потім проходило і засіданя делеґатів 14-го Міморядного сейму РОС.

Його головным пунктом было оціньованя дотеперішнього діятельства орґанізації і пропозіція на продовжіня мандату споминаных орґанів РОС, як то велять єй становы.

Орґанізація без робітників і просторів

Засіданя Кooрдіначного выбору РОС одкрыв, привітав вшыткых участників і вів председа орґанізації Мартін Караш.  Він на тім робочім засіданю інформовав о внутрішніх проблемах орґанізації, котры ся тягають уж довгый час. Іде головно о то, же орґанізація не мать ани єдного робітника, котрый бы робив холем тоту найпотребнішу адміністратівну, економічну і орґанізачну роботу. Треба додати, же РОС не мать ани на свої засіданя ці роботу редакції НН Інфо Русин жадны просторы, бо держава на їх арендованя не давать ниякы фінанції. Як конштатовав председа РОС М. Караш, тым є позначене ціле діятельство орґанізації. А до того іщі треба додати і такый непотішуючій факт, же фінанції на окремы минулорічны проєкты з Фонду на підпору културы народностных меншын пришли на конто орґанізації РОС аж в децембрі минулого року.

Такый почін, але і така сістема фінанціваня народностных меншын, нелем гамує цілу роботу орґанізації, але веде і до того, же окремы културны події ся мусили перекладати на пізнішый час. Наприклад такый централный конкурз русиньскых народных співанок – Співы мого роду, ся намісто минулого рока одбывав аж кінцьом марца того рока.  До той проблематікы, але з іншыма пропозіціями, як бы в будучности поліпшати діятельство орґанізації выступили многы членове КВ РОС. Но на превеликый жаль вшытко зачінать і кінчіть при фінанціях, бо сучасна державна сістема фінанцованя меншын не рахує з дачім такым, жебы орґанізація мала холем єдного професіоналного робітника ці редактора. Коротко повіджено, не гнеме ся допереду, покы ся не змінить одношіня державы до народностных меншын. А тоты ся уж довгы рокы дожадують приятя закона о їх фінанцованю.

Сейм зачав русиньсков гімнов

14-ый Міморядный сейм РОС, котрый вів член Выконного выбору РОС Владимір Противняк, зачав русиньсков гімнов Я Русины быв…, котру співали вшыткы делеґаты і гості. Сейм проходив за схваленым проґрамом – вольбов членів мандатовой комісії в складі – Власта Оцетникова (Снина), Емілія Ґубова (Габура), Штефан Шалап (Воронов н/Т),  вольбов членів пропозіційной комісії в складі – Анна Кузмякова (Пряшів), Владимір Противняк (Меджілабірці), Вєра Юрічова (Бардейов), вольбов записователя – Мирон Крайковіч (Цернина), вольбов овірителів запису в складі – Миколай Коневал (Камюнка) і Петро Медвідь (Пряшів).

Потім председа РОС М. Караш оцінив дотеперішнє діятельство оранізації за період од 13-го Міморядного сейму РОС, котрый проходив 20-го фебруара в 2016-ім році. Говорив о успішных подіях орґанізації як наприклад цілословацькый декламаторьскый конкурз Духновічів Пряшів, День Русинів і іншы, але спомянув і такы, котры были менше выдарены і над котрыма ся треба задумати, як бы їх зробити ліпшыма, інтереснішыма. Председа РОС подяковавав редакції НН Інфо Русин – Народным новинкам Русинів Словакії, їх шефредакторови Петрови Медвідьови, редакторці Анні Кузмяковій і Свідницькій друкарні за їх зодповідну дотеперішню роботу, але і вшыткым добровольным актівістам РОС, котры не жалують свій вольный час, якый присвячують розвитку русиньского руху формов орґанізованя розмаїтых културных подій в нашім реґіоні. У своїй оціночній справі М. Караш споминав співпрацу з русиньскыма орґанізаціями на Україні, в Сербії і в іншых державах, але і зтыма на Словакії. Наконець председа інформовав делеґатів сейму о тім, што чекать орґанізацію в близкім часі, то є юбілейный 20-ый річник Духновічового Пряшова, 15-ый Світовый конґрес Русинів, 16-ый річник конкурзу Співы мого роду, День Русинів і далшы.

Делеґаты 14-го Міморядного сейму РОС схвалили продовжіня мандату орґанам РОС, то значіть председови РОС М. Карашови, членам Выконного і Коордіначного выбору РОС, як і членам Дозорной рады РОС аж до рядного сейму, котрый ся одбуде до кінця того рока.

Діскусія з многыма пропозіціями

„Хочеме, жебы День Русинів не быв лем в Пряшові, але жебы ся одбывав і в іншых реґіонах“ – повів В. Противняк, котрый пропоновав, жебы ся членове орґанів РОС мали задумати над тым, як перетворити орґанізацію, жебы была фукчніша, в будучности думати і над змінов орґанізачной штруктуры. Інформовав о Меморіалі Сілвії Зелінковой, котрый быв выголошеный RTVS – народностно етнічным высыланьом в Кошыцях і попросив помочі при орґанізованю того розгласового конкурзу про дітей і молодеж до 21 років по окремых реґіонах.  Сілвія Зелінкова (Противнякова) была довгорічнов редакторков русиньского высыланя, але в молодім віці одышла до вічности передчасно.

Петро Мікула, член ВВ РОС (Біловежа) пропоновав розшырити орґанізацію РОС і в реґіоні Спіша, высловив неспокійность із розділіньом фінанцій на тогорічны проєкты орґанізації. Подобный погляд, што до діліня фінанцій зазвучав і в трьох выступах Мірослава Кереканіча (Гуменне).

Словакізація церьковного обряду по нашых селах, орґанізація РОС старне, треба притягнути молодшых людей до роботы. Як і чім їх притягеме, што їм понукнеме?  Нам треба народностну самосправу, закон о народностных меншынах. На пропачных матеріалах РОС, треба уваджати НН Інфо Русин як медіалного партнера. Уж теперь треба думати на списованя людей, котре буде в 2021-ім році. Такы і далшы темы зазвучали в богатій діскусії сейму, з котрыма выступили Петро Медвідь, Ярослав Фецуш (Свідник), Александер Бобер (Меджілабірці), Анна Кузмякова, Миколай Коневал, Вєра Юрічова, Гелена Діцова (Удол).

„Было дость хвалы і крітікы, але што є главне, было і повно добрых пропозіцій, а єм з днешнім сеймом максімално спокійный“ – повів по скінчіню сейму М. Караш, председа РОС.

Автор статі: Анна Кузмякова

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА