lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

2023 Роком Юрия Новосільского – выдатного артисты лемківского походжыня

Сойм Польской Республикы, «переконаный о величезным значыню доробку маляря, оддаючы му чест», рік 2023 схвалят Роком Юрия Новосільского.

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
27. 7. 2022
» Вісти
Патроны 2023 рока, джерело: sejm.gov.pl

Патроны 2023 рока, джерело: sejm.gov.pl

Будучый, 2023 рік буде Роком проф. Юрия Новосільского, єдного з найвыдатнійшых сучасных іконописців і богословів, якого рід выходит з лемківской Одреховы. Такє рішыня принял Сойм Польской Республикы.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/07/142-perehlad-tyznia-nowosilskij.mp3

Схваліня рокa припадат на 100. річницю народжыня артисты. Традицийом польского Сойму є приниманя даного рока м.ін. меном даной вызначной особы, яка своім жытьом ци творчістю внесла вызначный вклад в культуру Польской Республикы. Серед патронів 2023 р. нашол ся як раз Новосільскій.

Новосільскій – єден з Патронів 2023

Свхаліня было приняте вчас посліднього засіданя польского Сойму. Звернено в ним увагу, што «в 2023 р. припадат 100. річниця народин Юрия Новосільского – выдатного маляря, рисовника, сценоґрафа, педаґоґа, філософа, теоретика кумшту, реліґійного мудреця, признаваного за єдного з найвыдатнійшых сучасных іконописців».

Посланці свхалили, што патронами ближучого рока, окрем Новосільского, будут так само Войцєх Корфанты, Александер Фредро, Александра Пілсудска, Павел Едмунд Стшелецкій, Мауриций Мохнацкій і Ядвіґа Замойска.

В заяві о Новосільскым польскій Сойм написал, што был то артиста, якій векшіст жытя звязаный был з Краковом, але тіж творчо звязаный был з Лодзьом. «Єст признаваный за єдну з навыдатнійшых осіб польской сучасной культуры. Малярство, його теоретичны основы, теолоґія, артистична педаґоґіка, діяльніст для промоциі і спераня штукы – то лем декотры з обшыри, в котрых артиста выказувал неслабнячу активніст і односил безсперечны успіхы» – пише ся в документі.

Посланці припомнули, што окрем творіня штукы Новосільскій і о ній писал. Зробил выпосажыня і поліхроміі інтерєрів чысленных православных, грекокатолицкых і римокатолицкых храмів. В творчости о світскым характері брал з осягнінь аванґардовой штукы і традициі візантийского малярства. Його штуку до днес узнают за унікатове явиско, што лучыт сферу сакрум і профанум.

Новосільскій брал себе за Лемка, што – як подає о. Папроцкій, близкій приятель артисты – все підкрислял в даваных інтервю і бесідах.

Лемко по роді

Народил ся Юрий Новосільскій 7. січня/януара 1923 р. в Кракові в родині лемківского походжыня, котра за роботом пришла до міста, але перше жыла в селі Одрехова, недалеко Санока.

Малярскы академічны студиі робил надзвычайні долго. Зачал іх за німецкой окупациі в 1940 р., пак од 1945 р. продолжал, жебы закінчыти іх аж в 1961 році. Дале остал професором краківской Академіі Кумшту.

Малювал акты, натурморты, пейзажы, але найшырше знане єст його іконописаня. В 50. роках ХХ ст. творил розписы в чысленных православных і католицкых храмах. Постепенно резиґнувал зо світской тематикы і занял ся выключні сакральном штуком. Зачал быти знаный як вызначный християньскій теолоґ і філософ.

Отримал званя doctor honoris causa Ягайлоньского Університету в Кракові та чысленны нагороды і державны одзначыня. Все зазначал свій лемківскій рід. Вмер 21. лютого/фебруара 2011 р. Похованый є в Кракові.

ShareTweet

Повязаны дописы

В Белеграді обговорили акчный план про права меншын

16. 8. 2022

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

12. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Максим Дротар: «А вы тоты, што вертате // знайте в згоді жыти»

Зындранівскє «Од Русаль до Яна» з дощом, але теплым і приємным

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

Історія діліня

Улиця імени Гумецкого – лемківского бургомайстра Коросна

Сумар дня на 10. серпня/авґуста 2022 р.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні