lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

225 років од народжіня єпіскопа і возродного діятеля

Петро Медвідь Петро Медвідь
10. 4. 2018
» З істориі
225 років од народжіня єпіскопа і возродного діятеля

10-го апріля минать 225 років як народив ся пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп і русиньскый возродный діятель Йосиф Ґаґанець. Быв другым пряшівскым єпіскопом по Ґриґорійови Тарковічови і остро выступав проти мадярізації Русинів.

Жывот і церьковна діялность

Владыка Йосиф Ґаґанець народив ся 10-го апріля 1793-го року у Вышнім Тварожці, русиньскім селі коло Бардейова. На ґімназії ходив у містах Шатораяугей і Левоча. Штудіюм філозофії абсолвовав у Великоварадині (Орадеа), теолоґію закінчів у Тырнаві. Перед рукоположіньом оженив ся з Аннов Ковалицьков, дівков ґрекокатолицького священика. Рукоположеный быв у Великоварадині 8-го марца 1817-го року.

Його першов парохійов были Руськы Пекляны, коло Пряшова. Служыв там в роках 1817 – 1820. Од 1820-го до 1928-го року служыв на парохії Вісло в Боршодьскім деканаті. У 1823-ім році быв выменованый за віцедекана Боршодьского деканату, у 1827-ім році за декана. В роках 1828 – 1835 быв на парохії в Гейокерестурі. Кідь му у 1835-ім році умерла жена, єпіскоп Ґриґорій Тарковіч выменовав го за асесора єпіскопской конзісторії, чім зачала ся його довгодоба служба в рамках єпіскопской курії. 3-го децембра того самого року цісарь Фердінанд І. выменова го за каноника – кустода Пряшівской капітулы, о два рокы пізніше став секретарьом пряшівского єпіскопа Тарковіча.

По смерти єпіскопа Тарковіча (16-ый януар 1841-го р.), котрому вже перед тым помагав з адміністраційов єпархії, быв выбраный за капітулного вікаря і выконовав дочасно справованя єпіскопства. Фердінанд І. го 13-го юла 1842-го року выменовав за пряшівского єпіскопа і запроновав то Святішому престолу в Римі на потверджіня. Папа римскый Ґриґорій XVI. Ґаґанця канонічно потвердив 30-го януара 1843-го року, за єпіскопа быв потім рукоположеный 25-го юна того самого року в цісарьскій капліці у Відню, за участи кральовной Кароліны. Головным святительом быв мукачівскый єпіскоп Василь Поповіч.

Ґаґанець докінчів формованя Пряшівской єпархії і заслужыв ся о розвиток того єпісопства. Постарав ся о орґанізачну стабіліту, соціалне забезпечіня і душпастырську єдность. Зреконштруовав і добудовав єпіскопску резіденцію і приспособив катедралный собор восточному обряду. Выдав порядок богослужінь, котрым ся мала рядити ціла єпархія. У 1848-ім році скликав до Пряшова цілоєпархіялный сінод духовенства. Анґажовав ся коло выникнутя церьковных обществ.

За богату і заслужну роботу быв оціненый цісарьом. У 1854-ім році му быв уділеный Орден Франциска Йосифа І. В році 1868 быв выменованый за тайного цісарьского радника і пaпом Піом ІХ. За римского рыцаря і асістента Soli Pontifici.

На челі Пряшівской єпархії быв Йосиф Ґаґанець 33 років. Высвятив двох мукачівскых єпіскопів – Штефана Панковіча і Іоанна Пастелія, двох кошыцькых римокатолицькых єпіскопів і 237 священиків. Вмер по короткій хвороті 22-го децембра 1875 року у віці 82 років. На пряшівскім містькім цінтері, кідьже сам не хотів быти похороненый в кріпті під катедралным собором, го похоронив мукачівскый єпіскоп Іоанн Пастелій.

Народный діятель

Йосиф Ґаґанець не быв лем церьковным діятельом, але і возродным. Остро выступав проти мадярізації русиньского населіня, підтримовав Александра Духновіча в його будительскій діялности.

Почас револуції, в роках 1848 аж 1849 Ґаґанець підтримовав Адолфа Добряньского і його ґрупу в намагах забезпечіти народны права Русинам у співпраці з Габсбурзьков дінастійов. На око співпрацовав із мадярьскыма урядами, но реално не выконовав наряджіня револучной влады, повязаны з грозьбов інтервенцій російского войска, навспак, давав австрійскій і російскій командатурі в Галичині інформації о воєньскых справах „повстанців“.

Про саботаж быв докінця покликаный кінцьом мая 1849-го року до Дебрецина, де в тім часі мала свій центер мадярьска влада. Но владных урядників знав оциґанити і выарґументовати своє несміле справованя. По тім, што была револуція поражена, брав участь на приготовліню русиньской делеґації, котра мала передати у Відню цісарьови меморандум із пожадавками русиньского народа.

В році 1863 быв співосновательом Матиці словацькой, єднако як і Адолф Добряньскый. Быв єдным із ініціаторів заснованя літературного общества під назвов Литературное завѢденіе Пряшевское, стояв коло выникнутя културно-освітнього Общества св. Йоана Крестителя, коло котрого выникнув у 1865-ім році штудентьскый інтернат – Алумнеум, про выхову бідной ґрекокатолицькой середньошкольской молодежі. Ґаґанець єднако як Добряньскый быв за співпрацу Русинів і Словаків.

У 1997-ім році была в його роднім селі одкрыта памятна табла з русиньскым текстом.

Оброблено за выхоснованыма матеріалами: Jaroslav Coranič: Jozef Gaganec (1793 – 1875); Ivan Pop: Podkarpatská Rus – osobnosti její historie, vědy a kultury; Павел Роберт Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Парох Сандецкой Руси

Парох Сандецкой Руси

3. 11. 2023
Памяти Нестора Репелы, якого голос «одтамале» почули мы як першы

Памяти Нестора Репелы, якого голос «одтамале» почули мы як першы

23. 8. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні