lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

225 років од народжіня єпіскопа і возродного діятеля

Петро Медвідь Петро Медвідь
10. 4. 2018
» З істориі

10-го апріля минать 225 років як народив ся пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп і русиньскый возродный діятель Йосиф Ґаґанець. Быв другым пряшівскым єпіскопом по Ґриґорійови Тарковічови і остро выступав проти мадярізації Русинів.

Жывот і церьковна діялность

Владыка Йосиф Ґаґанець народив ся 10-го апріля 1793-го року у Вышнім Тварожці, русиньскім селі коло Бардейова. На ґімназії ходив у містах Шатораяугей і Левоча. Штудіюм філозофії абсолвовав у Великоварадині (Орадеа), теолоґію закінчів у Тырнаві. Перед рукоположіньом оженив ся з Аннов Ковалицьков, дівков ґрекокатолицького священика. Рукоположеный быв у Великоварадині 8-го марца 1817-го року.

Його першов парохійов были Руськы Пекляны, коло Пряшова. Служыв там в роках 1817 – 1820. Од 1820-го до 1928-го року служыв на парохії Вісло в Боршодьскім деканаті. У 1823-ім році быв выменованый за віцедекана Боршодьского деканату, у 1827-ім році за декана. В роках 1828 – 1835 быв на парохії в Гейокерестурі. Кідь му у 1835-ім році умерла жена, єпіскоп Ґриґорій Тарковіч выменовав го за асесора єпіскопской конзісторії, чім зачала ся його довгодоба служба в рамках єпіскопской курії. 3-го децембра того самого року цісарь Фердінанд І. выменова го за каноника – кустода Пряшівской капітулы, о два рокы пізніше став секретарьом пряшівского єпіскопа Тарковіча.

По смерти єпіскопа Тарковіча (16-ый януар 1841-го р.), котрому вже перед тым помагав з адміністраційов єпархії, быв выбраный за капітулного вікаря і выконовав дочасно справованя єпіскопства. Фердінанд І. го 13-го юла 1842-го року выменовав за пряшівского єпіскопа і запроновав то Святішому престолу в Римі на потверджіня. Папа римскый Ґриґорій XVI. Ґаґанця канонічно потвердив 30-го януара 1843-го року, за єпіскопа быв потім рукоположеный 25-го юна того самого року в цісарьскій капліці у Відню, за участи кральовной Кароліны. Головным святительом быв мукачівскый єпіскоп Василь Поповіч.

Ґаґанець докінчів формованя Пряшівской єпархії і заслужыв ся о розвиток того єпісопства. Постарав ся о орґанізачну стабіліту, соціалне забезпечіня і душпастырську єдность. Зреконштруовав і добудовав єпіскопску резіденцію і приспособив катедралный собор восточному обряду. Выдав порядок богослужінь, котрым ся мала рядити ціла єпархія. У 1848-ім році скликав до Пряшова цілоєпархіялный сінод духовенства. Анґажовав ся коло выникнутя церьковных обществ.

За богату і заслужну роботу быв оціненый цісарьом. У 1854-ім році му быв уділеный Орден Франциска Йосифа І. В році 1868 быв выменованый за тайного цісарьского радника і пaпом Піом ІХ. За римского рыцаря і асістента Soli Pontifici.

На челі Пряшівской єпархії быв Йосиф Ґаґанець 33 років. Высвятив двох мукачівскых єпіскопів – Штефана Панковіча і Іоанна Пастелія, двох кошыцькых римокатолицькых єпіскопів і 237 священиків. Вмер по короткій хвороті 22-го децембра 1875 року у віці 82 років. На пряшівскім містькім цінтері, кідьже сам не хотів быти похороненый в кріпті під катедралным собором, го похоронив мукачівскый єпіскоп Іоанн Пастелій.

Народный діятель

Йосиф Ґаґанець не быв лем церьковным діятельом, але і возродным. Остро выступав проти мадярізації русиньского населіня, підтримовав Александра Духновіча в його будительскій діялности.

Почас револуції, в роках 1848 аж 1849 Ґаґанець підтримовав Адолфа Добряньского і його ґрупу в намагах забезпечіти народны права Русинам у співпраці з Габсбурзьков дінастійов. На око співпрацовав із мадярьскыма урядами, но реално не выконовав наряджіня револучной влады, повязаны з грозьбов інтервенцій російского войска, навспак, давав австрійскій і російскій командатурі в Галичині інформації о воєньскых справах „повстанців“.

Про саботаж быв докінця покликаный кінцьом мая 1849-го року до Дебрецина, де в тім часі мала свій центер мадярьска влада. Но владных урядників знав оциґанити і выарґументовати своє несміле справованя. По тім, што была револуція поражена, брав участь на приготовліню русиньской делеґації, котра мала передати у Відню цісарьови меморандум із пожадавками русиньского народа.

В році 1863 быв співосновательом Матиці словацькой, єднако як і Адолф Добряньскый. Быв єдным із ініціаторів заснованя літературного общества під назвов Литературное завѢденіе Пряшевское, стояв коло выникнутя културно-освітнього Общества св. Йоана Крестителя, коло котрого выникнув у 1865-ім році штудентьскый інтернат – Алумнеум, про выхову бідной ґрекокатолицькой середньошкольской молодежі. Ґаґанець єднако як Добряньскый быв за співпрацу Русинів і Словаків.

У 1997-ім році была в його роднім селі одкрыта памятна табла з русиньскым текстом.

Оброблено за выхоснованыма матеріалами: Jaroslav Coranič: Jozef Gaganec (1793 – 1875); Ivan Pop: Podkarpatská Rus – osobnosti její historie, vědy a kultury; Павел Роберт Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

30. 1. 2023

290 років од народжіня Андрія Бачіньского, єпіскопа і просвітителя

14. 11. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

Ідеалный клімат

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні