230 років од народжыня Михаіла Манковича (1785-1853)
Днес минят 230 років од народжыня выдатного русиньского артисты, маляря і іконописця – Михаіла Манковича, котрий вродил ся 16. жолтня/октобра 1785 р. в Блажові на Пряшівскій Руси. Походил з родины о священичых традициях, єден з його предків, владыка Юрий Гавриіл Блажовскій (родове назвиско – Манкович), был в рр. 1738-1742 мукачівскым єпископом.
Середню освіту отримал в Сабинові і в Левочы. Пак выіхал до Ужгорода на богословскы студиі, а потім, завдякы фінансовій помочы мукачівского єпископа Андрия Бачыньского, котрий взріл в ним великій талант, вчыл ся в Відни, з заміреном цілю навчыти ся малярства в тамтышній Академіі Штукы. Едикацийна діяльніст єп. Бачыньского, котрий популяризувал в Карпатскій Руси на переломі ХVIII/XIX ст. домашніх професийональных іконописців, мала тіж інчий вымір – покус змінил ся карпатскій стиль іконы, понеже на примірі Манковича видно інспірацию клясицизмом і дакус інчы технікы і підхід до малярства.
Віденьский період і пізнійше поневераня ся по світі довели М. Манковича до Пряшова, де вернул в 1813 р. і остал офіцияйльным малярьом мукачівской єпархіі. Днес знаны сут іконы і розписы його авторства в храмах в Снакові, Радвани над Лабірцьом, Чабалівцях, Біловежы, Няґові, Вышніх Чабинах, Волици, катедральній церкви св. Йоана Крестителя в Пряшові і інчых церквах Пряшівской Руси.
Сліды його творчости видно і в східній части Карпатской Руси, де зафіксуваны сут написы о авторстві ікон, як напр. на реверсі Тайной Вечері в церкви, котра згоріла в 2003 р. – св. Михала Архангела з 1813 р. в Нересници (недалеко Тячова, Підкарпатска Русь), розписуючы єй з помічником Александром Дуковскым в 1825 р.:
1825 / Pinxit Michael Mankovits cum adjuncto / sibi Alexandro Dukovsky Parocho tunc existente / Domino R. Basilio Gribovszky sub Curator / Sculpsit cuum Petrus Tomasko. 1822 sub Curator / Alexio Michalyo. Extructa vero Eclesia hoc / 1813 Ad Parocho D. A. R. Theodora Kosztevits. mami / Dimitrii Haszinets. Expe: Comunitatis et / Adju Camera.
Інчы сліды діяльности Михаіла Манковича находиме в Ужгороді-Доманинцях (напис з 1820 р. о выконаній ним поліхроміі і шору апостолів на іконостасі), Міжгірю і Рахові (і ту заховал ся напис ззаду іконы Тайной Вечері в церкви Успіня Пресвятой Богородиці, котру скінчыл розписувати в праздник свв. Петра і Павла 1819 р. враз з помічником Луком Михалко).
Михаіл Манкович правдоподібні єст автором ікон, котры до днес находят ся в гайдудорожскій грекокатолицкій катедрі (Гайдудороґ, Мадяры), што бы свідчыло о його великій популярности в першій половині ХІХ ст. во вшыткых крайчыках мукачівской грекокатолицкой єпархіі, разом з выділеном з ней в 1818 р. пряшівском єпархійом.
Хоц більшіст його творчости то сакральна штука, поліхроміі і іконы, Михаіл Манкович малювал тіж портреты і інчы образы, не звязаны з церковном штуком, як приведений горі фраґмент образу «Гебе і Зеус», намалюваний в 1831 р., котрий тепер находит ся в Східньословацкій Ґалериі в Кошыцях.
Од 1851 рока тяжко хворіл. Вмер 21. жолтня/октобра 1853 р.
