Голосник

30 років од русиньского возроджіня

Минать уж тридцять років од того часу як в котлі демократічного хотіня ся діставать на світло світа вопрос до того часу неєствуючіх Русинів.

Місцьом їх возродного процесу по 1989-ім році ся стало місто Меджілабірці.

Меджілабірці – місце народжіня русинства

Ту выникать Русиньска оброда, перша пореволучна орґанізація, котра хоче репрезентовати інтересы Русинів. Русинів, котры не хотять быти в скобках, Русинів з властнов історійов, културов, своїма богатыма звыками і властнов віров. Русинами, котры уж не хотять быти прикриты вшелиякыма  іншыма назвами – Українцями, Русами, хотять быти самы собов – хотять быти Русинами, як нам то заповідали русиньскы будителі Александер Духновіч, Александер Павловіч, Адолф Добряньскый і многы іншы.

В Меджілабірцях ся зачала тота нелегка путь воскрешаня русиньской ідеї, котра ся пошырьовала і до далшых реґіонів Словакії, де жыють Русины. Но місцьом пореволучного народжіня русинства суть Меджілабірці. З цільом, жебы злеґалізовати тоту першу русиньску орґанізацію – Русиньску оброду, одбыв ся в Меджілабірцях і єй першый сейм.

Першый сейм Русиньской оброды

Першый сейм Русиньской оброды (РО) ся одбыв 17-го новембра 1990-го року в Меджілабірцях. Як пише Павел Дупканіч, русиньскый діятель з Меджілаборець, „Першый Сейм Русиньской оброды ся зышов по рушных місяцях I. піврока 1990. Быв завершіньом діятельства ініціатівной ґрупы людей в Меджілабірцях, котра своїм намаганьом прямовала ку заложіню орґанізації на обчаньскім прінціпі з цільом розвинути возроджуючій процес Русинів.

По приправных роботах было вырішено скликати установлюючій сейм на день 17. новембер 1990. Окрем главных ініціаторів з Меджілаборець і околіці, на сеймі взяли участь і далшы сімпатізанты і делеґаты з іншых міст русиньского реґіону (Пряшів, Бардейов, Свідник, Гуменне). Сейм схвалив першы Становы Русиньской оброды (позн. ред. выпрацовали їх Михал Бицко і Акексндер Франко), котры перед сеймом были реґістрованы на Міністерстві внутра СР дня 1.10.1990 (чісло спису VVS/1-900/90-2972).

Становы у вступній части накресльовали главный ціль орґанізації – розвивати возроджуючій процес Русинів на Словеньску і запоїти до того процесу людей без огляду на народность, політічну принадлежность, віровызнаня і членство в ішых сполоченьскых орґанізаціях. Становы дале декларовали, же главныма керуючіма орґанами РО будуть Сейм – як найвысшый орґан, котрый ся буде сходжати 2 раз річно (нескорше была тота періодіціта змінена на раз за два рокы), Коордіначный выбор (КВ), котрый веде діятельство меджі засіданями сейму – Містный клуб (нижшы орґанізачны зложкы в містах і на селах) – Контролна комісія. Центром Русиньской оброды ся стали Меджілабірці.

В далшых роках ся орґанізачна штруктура мінила подля актуалных потреб, котры приносив окремый період“. На споминанім першім сеймі  РО были зволены – за председу РО Василь Турок, за тайомника Владимір Цепко. За членів Коордіначного выбору (КВ) РО были зволены:  Василь Турок (Пряшів), Владимір Цепко (Меджілабірці), Александер Франко (Меджілабірці), Штефан Бунґаніч (Збудьска Біла), Михал Турок-Гетеш (Меджілабірці), Іван Біцко (Братіслава), Серґей Сметанка (Няґів). По першім сеймі были поступно до КВ РО доповнены представителі з іншых міст і сел – Ярослав Сисак (Пряшів), Іван Бандуріч (Бардейов), Василиса Бородачова (Меджілабірці), Павел Бірчак (Кошыці), Андрій Варян (Красный Брід), Маріян Харитун (Гуменне), Михал Бурцін (Гуменне) і далшы.

Декларація з першого сейму РО

У выступліню Василь Турок, першый председа РО, презентовав на першім сеймі основны цілі РО – выбудовати орґанізачну штруктуру выникнутой орґанізації, вернути нашому народу русиньску ідентічность і усвідомліня, рішыти вопросы русиньского языка і школства, обновити аматерьску і професіоналну културу русиньского етніка, обновити русиньску пресу, выдаваня книжок і зачати процес деукраїнізації реґіону, в котрім жыють Русины.

Основов рішіня 1-го Сейму РО, окрем схваліня Станов РО, было накресліня цілів, котры прияла закладаюча громада в Меджілабірцях 25-го марца 1990, де было сформуловано 8 пунктів (надрукованы ниже). Сейм наконець засіданя прияв Декларацію, в котрій ся у вступній части уводжать: „Наперек сторічам народностного утиску і повторюючім пробам о асімілацію русиньске жытельство вытримало неприязнь судьбы і тиску іншых народів і не підлягло намаганям о мадярізацію, словакізацію, русіфікацію ці українізацію. Утримало собі усвідомліня русиньской народной самобытности і народной принадлежности, чутя народной гордости, звыкы,традіції, културны цінности, утримує собі свій язык“.

Конкретны пожадавкы Русинів

В заключній части Декларації першый сейм РО сформуловав такы пожадавкы:

  1. Зреалізовати зміну в уставнім законі ч. 144 з 27. октобра 1968 о поставліню в ЧСФР так, жебы з назвы україньска (русиньска) было слово „русиньска“ выбрате зо скобок і уводжане само і з формалного боку;
  2. Узнаня Русинів за народность ЧСФР і признаня єднакых прав як мають подля Уставы іншы народности в ЧСФР;
  3. Належне зрівнопраніня русиньского языка з остатніма языками хоснованыма в ЧСФР, главні вытворіня можности про выуку русиньского языка, выдаваня русиньскых періодічных і неперіодічных публікацій і в дятельстві масмедій на теріторії, де жыють Русины, хосновати го в контакті з інштітуціями на теріторії, де жыють Русины;
  4. Уможнити і підпорити розвой русиньской културы;
  5. Уможнити, жебы в русиньскых церьквах ся літурґії вели в церьковнославяньскім языку;
  6. Право злучовати ся в народностных културных, сполоченьскых і іншых орґанізаціях і утримовати контакты з подобныма орґанізаціями в ЧСФР;
  7. Уможнити контакты з Русинами жыючіма за граніцями ці індівідуалныма особами або сполками;
  8. Право на екзістенцію і розвой Русинів взяти до увагы при творіню теріторіалных і економічных штруктур.
По сеймі РО

Уведжены пожадавкы ся поступно выпрофіловали на далшых сеймах до конкретных цілів а ку ним прибыли і далшы, як напр.: зміна назвы културных інштітуцій – Україньского народного театру на Театер Александра Духновіча і Музею україньской културы у Свіднику на Музей русиньской културы, вытворіня редакцій періодічной і неперіодічной пресы в русиньскім языку в Пряшові, вытворіня самостатной русиньской редакції в рамках народностного высыланя Словеньского розгласу і Словеньской телевізії, кодіфікація русиньского літературного языка, обновліня выукы русиньского языка в школах і реґіонах, де жыють Русины і де о то родічі проявлять інтерес, вытворіня катедры русиньского языка з цільом приправы кваліфікованых педаґоґів і робітників про културну сферу.

Выдарив ся проєкт воскресіня Русинів?

Што сьме перед 30 роками мали ці не могли мати? Днесь можеме іти до нашого Театру Александра Духновіча в Пряшові і слухати зо сцены наш материньскый русиньскый язык, з радія і телевізії слухаме релації по русиньскы, учіти ся русиньскый язык на школах і в Інштітуті русиньского языка і културы на Пряшівскій універзіті, выдавати пресу і книжкы в русиньскім языку, орґанізовати конкурз в декламації русиньской поезії, прозы і малых сценічных форм, фестівалы русиньского співу і т. д. Тото вшытко, што днесь ся нам явить як сонце, котре каждый день выйде, перед тридцять роками не было. А же тото вшытко маме, є заслуга Русиньской оброды, котра перед тридцять роками выникла в Меджілабірцях.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК

Шеруй.

О авторі

Avatar

Коментарі