lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

30 років од русиньского возроджіня

Анна Кузмякова Анна Кузмякова
17. 11. 2020
» З істориі

Минать уж тридцять років од того часу як в котлі демократічного хотіня ся діставать на світло світа вопрос до того часу неєствуючіх Русинів.

Місцьом їх возродного процесу по 1989-ім році ся стало місто Меджілабірці.

Меджілабірці – місце народжіня русинства

Ту выникать Русиньска оброда, перша пореволучна орґанізація, котра хоче репрезентовати інтересы Русинів. Русинів, котры не хотять быти в скобках, Русинів з властнов історійов, културов, своїма богатыма звыками і властнов віров. Русинами, котры уж не хотять быти прикриты вшелиякыма  іншыма назвами – Українцями, Русами, хотять быти самы собов – хотять быти Русинами, як нам то заповідали русиньскы будителі Александер Духновіч, Александер Павловіч, Адолф Добряньскый і многы іншы.

В Меджілабірцях ся зачала тота нелегка путь воскрешаня русиньской ідеї, котра ся пошырьовала і до далшых реґіонів Словакії, де жыють Русины. Но місцьом пореволучного народжіня русинства суть Меджілабірці. З цільом, жебы злеґалізовати тоту першу русиньску орґанізацію – Русиньску оброду, одбыв ся в Меджілабірцях і єй першый сейм.

Першый сейм Русиньской оброды

Першый сейм Русиньской оброды (РО) ся одбыв 17-го новембра 1990-го року в Меджілабірцях. Як пише Павел Дупканіч, русиньскый діятель з Меджілаборець, „Першый Сейм Русиньской оброды ся зышов по рушных місяцях I. піврока 1990. Быв завершіньом діятельства ініціатівной ґрупы людей в Меджілабірцях, котра своїм намаганьом прямовала ку заложіню орґанізації на обчаньскім прінціпі з цільом розвинути возроджуючій процес Русинів.

По приправных роботах было вырішено скликати установлюючій сейм на день 17. новембер 1990. Окрем главных ініціаторів з Меджілаборець і околіці, на сеймі взяли участь і далшы сімпатізанты і делеґаты з іншых міст русиньского реґіону (Пряшів, Бардейов, Свідник, Гуменне). Сейм схвалив першы Становы Русиньской оброды (позн. ред. выпрацовали їх Михал Бицко і Акексндер Франко), котры перед сеймом были реґістрованы на Міністерстві внутра СР дня 1.10.1990 (чісло спису VVS/1-900/90-2972).

Становы у вступній части накресльовали главный ціль орґанізації – розвивати возроджуючій процес Русинів на Словеньску і запоїти до того процесу людей без огляду на народность, політічну принадлежность, віровызнаня і членство в ішых сполоченьскых орґанізаціях. Становы дале декларовали, же главныма керуючіма орґанами РО будуть Сейм – як найвысшый орґан, котрый ся буде сходжати 2 раз річно (нескорше была тота періодіціта змінена на раз за два рокы), Коордіначный выбор (КВ), котрый веде діятельство меджі засіданями сейму – Містный клуб (нижшы орґанізачны зложкы в містах і на селах) – Контролна комісія. Центром Русиньской оброды ся стали Меджілабірці.

В далшых роках ся орґанізачна штруктура мінила подля актуалных потреб, котры приносив окремый період“. На споминанім першім сеймі  РО были зволены – за председу РО Василь Турок, за тайомника Владимір Цепко. За членів Коордіначного выбору (КВ) РО были зволены:  Василь Турок (Пряшів), Владимір Цепко (Меджілабірці), Александер Франко (Меджілабірці), Штефан Бунґаніч (Збудьска Біла), Михал Турок-Гетеш (Меджілабірці), Іван Біцко (Братіслава), Серґей Сметанка (Няґів). По першім сеймі были поступно до КВ РО доповнены представителі з іншых міст і сел – Ярослав Сисак (Пряшів), Іван Бандуріч (Бардейов), Василиса Бородачова (Меджілабірці), Павел Бірчак (Кошыці), Андрій Варян (Красный Брід), Маріян Харитун (Гуменне), Михал Бурцін (Гуменне) і далшы.

Декларація з першого сейму РО

У выступліню Василь Турок, першый председа РО, презентовав на першім сеймі основны цілі РО – выбудовати орґанізачну штруктуру выникнутой орґанізації, вернути нашому народу русиньску ідентічность і усвідомліня, рішыти вопросы русиньского языка і школства, обновити аматерьску і професіоналну културу русиньского етніка, обновити русиньску пресу, выдаваня книжок і зачати процес деукраїнізації реґіону, в котрім жыють Русины.

Основов рішіня 1-го Сейму РО, окрем схваліня Станов РО, было накресліня цілів, котры прияла закладаюча громада в Меджілабірцях 25-го марца 1990, де было сформуловано 8 пунктів (надрукованы ниже). Сейм наконець засіданя прияв Декларацію, в котрій ся у вступній части уводжать: „Наперек сторічам народностного утиску і повторюючім пробам о асімілацію русиньске жытельство вытримало неприязнь судьбы і тиску іншых народів і не підлягло намаганям о мадярізацію, словакізацію, русіфікацію ці українізацію. Утримало собі усвідомліня русиньской народной самобытности і народной принадлежности, чутя народной гордости, звыкы,традіції, културны цінности, утримує собі свій язык“.

Конкретны пожадавкы Русинів

В заключній части Декларації першый сейм РО сформуловав такы пожадавкы:

  1. Зреалізовати зміну в уставнім законі ч. 144 з 27. октобра 1968 о поставліню в ЧСФР так, жебы з назвы україньска (русиньска) было слово „русиньска“ выбрате зо скобок і уводжане само і з формалного боку;
  2. Узнаня Русинів за народность ЧСФР і признаня єднакых прав як мають подля Уставы іншы народности в ЧСФР;
  3. Належне зрівнопраніня русиньского языка з остатніма языками хоснованыма в ЧСФР, главні вытворіня можности про выуку русиньского языка, выдаваня русиньскых періодічных і неперіодічных публікацій і в дятельстві масмедій на теріторії, де жыють Русины, хосновати го в контакті з інштітуціями на теріторії, де жыють Русины;
  4. Уможнити і підпорити розвой русиньской културы;
  5. Уможнити, жебы в русиньскых церьквах ся літурґії вели в церьковнославяньскім языку;
  6. Право злучовати ся в народностных културных, сполоченьскых і іншых орґанізаціях і утримовати контакты з подобныма орґанізаціями в ЧСФР;
  7. Уможнити контакты з Русинами жыючіма за граніцями ці індівідуалныма особами або сполками;
  8. Право на екзістенцію і розвой Русинів взяти до увагы при творіню теріторіалных і економічных штруктур.
По сеймі РО

Уведжены пожадавкы ся поступно выпрофіловали на далшых сеймах до конкретных цілів а ку ним прибыли і далшы, як напр.: зміна назвы културных інштітуцій – Україньского народного театру на Театер Александра Духновіча і Музею україньской културы у Свіднику на Музей русиньской културы, вытворіня редакцій періодічной і неперіодічной пресы в русиньскім языку в Пряшові, вытворіня самостатной русиньской редакції в рамках народностного высыланя Словеньского розгласу і Словеньской телевізії, кодіфікація русиньского літературного языка, обновліня выукы русиньского языка в школах і реґіонах, де жыють Русины і де о то родічі проявлять інтерес, вытворіня катедры русиньского языка з цільом приправы кваліфікованых педаґоґів і робітників про културну сферу.

Выдарив ся проєкт воскресіня Русинів?

Што сьме перед 30 роками мали ці не могли мати? Днесь можеме іти до нашого Театру Александра Духновіча в Пряшові і слухати зо сцены наш материньскый русиньскый язык, з радія і телевізії слухаме релації по русиньскы, учіти ся русиньскый язык на школах і в Інштітуті русиньского языка і културы на Пряшівскій універзіті, выдавати пресу і книжкы в русиньскім языку, орґанізовати конкурз в декламації русиньской поезії, прозы і малых сценічных форм, фестівалы русиньского співу і т. д. Тото вшытко, што днесь ся нам явить як сонце, котре каждый день выйде, перед тридцять роками не было. А же тото вшытко маме, є заслуга Русиньской оброды, котра перед тридцять роками выникла в Меджілабірцях.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК

ShareTweet

Повязаны дописы

Свящ. Йоан Поляньскій і Методий Трохановскій - товаришы на політичных стежках; знимку удоступнил внук - Александер Трохановскій; фот. архів lem.fm.

Єден з вельох, але найвірнійшых

5. 6. 2025

На Дуклі і у Свіднику суть похованы тісячі вояків

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}