О. Димитрий Сидор – священник, писменник, громадскій русиньскій діяч, вродил ся 29. марця 1955 рока в родині православного священника в селі Лецовиця недалеко Мукачева на Підкарпатскій Руси. Скінчыл одділіня фізыкы на Ужгородскым Університеті і Московску Духовну Академію. През 8 років был парохом православного храму в Перечыні. Од 1990 р. єст парохом катедралного собору в Ужгороді. Был інспіратором, архітектом і ведучым поставліня нового катедрального православного Собору Христа Спасителя в Ужгороді, коли попередній храм на початку 90. років ХХ ст. привернений был русиньскій ґрекокатилицкій мукачівскій єпархіі.
Ужгородскій собор днес то не лем храм, але і цілий архітектурний і культурний центр. Отец Сидор был єдным з головных орґанізаторів Общества св. Кірила і Методия, дале был ініциятором основаня Координацийного Центра Русиньскых Орґанізацій „Сойм“ в 1999 році. Был актывным делеґатом на 4. Світовым Конґресі Русинів в Будапешті, а о два рокы орґанізатором 5. конґресу в Ужгороді. О. Сидор єст журналистом, публицистом, композитором і писменником. Выдає часопис „Християньска родина“ і ґазету “Підкарпатска Русь”. Окрем того, актывно брал участ при роботах над кодифікуваньом підкарпатского стандарду русиньского літературного языка, написал русиньско-украіньско-росийскій словник, перекладал Євангелию на русиньскый язык. Протоєрей Димитрий Сидор выдал тіж Ґрамматику русиньского языка для Русинів Україны, центральной Европы і Америкы. В ній поміщена єст істория походжыня і розвитку русиньского языка.
Днешній ювілят єст єдным з найбільше знаных русиньскых діячів на Підкарпатскій Руси. Од 2004 р. был ведучым асоцияциі орґанізаций під назвом – Сойм Підкарпатскых Русинів. През долгы рокы старал ся на благо Русинів. Домагал ся в своіх выступлінях, жебы Украіна – согласно своій конституциі – вызнала русиньску нацийональніст і забезпечыла Русинам повязаны з тым культурны, языковы і політычны права. За свою соспільну діяльніст был шыкануваний, застрашаний, а в 2008 р., в політычным процесі засуджений през украиньскій суд за прорусиньску діяльніст.
О. Димитрій Сидор зазначат: “Процес юридычно-нацийональных самоідентифікаций для Словенців, Словаків, Хорватів і для Русинів почал ся од Весны Народів в 1848 р. і зевершыл ся 1918 роком, коли Сен Жерменьска мирна конференция юридычно потвердила конкретны назвы малых народів Европы: Словенці, Словакы, Хорваты, Чорногорці, Сербы, Чехы, Украінці, Болгары, Росияне, Білорусы і Русины. І так свідчат документы, з названых малых народів, лем єден нарід, котрий жыл і жыє дотепер на полудньовых склонах Карпат, іменує ся в тым юридычным документі конкретно – Русинами!”.
Од Лемків і першого лемківского радийя ЛЕМ.фм приймийте, отче Димитрию, желаня – На многая і блaгая літа!